Рішення № 64910188, 20.02.2017, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 20.02.2017

Справа № 501/1586/16-ц

2/501/166/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2017 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді Пушкарського Д.В.,

при секретарі Тимко М.Л.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Іллічівського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Чорноморгідрозалізобетон» до ОСОБА_2, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання договору недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Чорноморгідрозалізобетон» (скорочене найменування ПАТ «ЧГЗБ») звернулось до Іллічівського міського суду Одеської області з позовом в якому просить визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна від 26.05.2016, зареєстрований в реєстрі за № 861, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 недійсним (а.с.2-10).

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що легальним керівництвом ПАТ «Чорноморгідрозалізобетон» договір купівлі-продажу нерухомого майна від 26.05.2016, зареєстрований в реєстрі за № 861, не укладався, що вказаний договір укладався неповноважним представником в результаті незаконної видачі довіреності неповноважним керівником ПАТ «Чорноморгідрозалізобетон» в результаті незаконного внесення даних про керівника до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, договір не відповідає статутним цілям ПАТ «Чорноморгідрозалізобетон», рішення про відчуження нерухомого майна за оскаржуваним договором приймалося за відсутності рішення наглядової ради ПАТ «Чорноморгідрозалізобетон», яке було необхідним з урахуванням вартості відчужуваного нерухомого майна, оцінка майна, що відчужувалося за оскаржуваним договором була здійснена субєктом, який не мав права на здійснення оціночної діяльності, оскаржуваний договір був вчинений нотаріусом з порушенням вимог законодавства, зокрема, продавцем за договором не було надано правовстановлюючих документів, сторони оскаржуваного договору та нотаріус, що його посвідчував діяли недобросовісно, оскільки покупець не оплативши вартість відчуженого майна повторно продав його іншій особі при наявності заборони відчуження.

У звязку з порушенням вимог законодавства при укладенні договору, зважаючи на відсутність повноважень у представника на укладення договору, відсутність волевиявлення та волі ПАТ «ЧГЗБ» на укладення оскаржуваного договору, відсутність мети у сторін договору щодо реального настання правових наслідків, що обумовлені договором, невідповідності договору статутним цілям ПАТ «ЧГЗБ» позивач просить визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна від 26.05.2016, зареєстрований в реєстрі за № 861, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 недійсним.

В судовому засіданні представник позивача, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на підстави викладені в позовній заяві, додаткові пояснення та надані на розгляд суду докази, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся в установленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Відповідач приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив, заперечення проти позову не надав.

На підставі ч.4 ст.169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до положень ст.224 ЦПК України, оскільки позивач не заперечував проти заочного розгляду справи, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26 травня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було посвідчено правочин, зареєстрований в реєстрі за № 861, щодо відчуження нерухомого майна, загальною площею 3454,3 кв.м, реєстраційний номер 436653651108, розташованого за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ (м. Іллічівськ), вул. Транспортна, 8-Б, а саме будівлі адміністративно-побутового корпусу, А загальною площею 954 кв.м; будівлі виробничого корпусу (АЦ), Б загальною площею 1162,3 кв.м; будівлі для зберігання вапна (у складі БСУ), Д загальною площею 101,5 кв.м; будівлі цеху РМЦ, Л загальною площею 261,8 кв.м; будівлі ТП-4037, Р загальною площею 22,5 кв.м; деревообробного цеху (ДОЦ), С загальною площею 606,4 кв.м; будівлі котельної, Т загальною площею 59,3 кв.м; будівлі матеріального сховища №1, Ф загальною площею 72,7 кв.м; будівлі рем боксу та диспетчерської, Х загальною площею 82,4 кв.м; будівлі водомірного вузлу, Ц загальною площею 7,9 кв.м; будівлі прохідної, лабораторії, електроділянки та охорони, Ч, будівлі спостережного посту №2, Є загальною площею 5,8 кв.м; залізобетонної огорожі, 1; полігону №1, 2; полігону №2, 3; майданчику для зберігання металобрухту, 8,9; еталонного майданчику, 11; підвищеного путі для розвантажування вагонів, 22,23,24; воріт, 15,16,17,18,19, підкранової колії, 25,30,31; труби котельні, 29, І мощеннявід Публічного акціонерного товариства «Чорноморгідрозалізобетон» на користь ОСОБА_2.

За умовами договору купівлі-продажу від 26.05.2016 реєстровий № 861 ціна продажу за договором склала 1 164 000,00 грн., в тому числі ПДВ 194000,00.

В пункті 1.7 даного договору зазначено ринкову вартість майна, яка становила 967204,00 без ПДВ, за звітом про вартість майна№RS27-160516-001 (ідентифікатор за базою ФДМУ 1076294_16052016_RS27-160516-001), складеного 16.05.2016 cубєктом оціночної діяльності ТОВ «АКР-КОНСАЛТ» (сертифікат субєкта оціночної діяльності №17014/14, виданий 07.10.2014 Фондом державного майна України).

Згідно з п. 2.2 договору сторони встановили, що покупець зобовязаний протягом 30 днів з моменту нотаріального посвідчення договору сплатити ціну продажу за придбане майно у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця.

При укладенні договору купівлі-продажу від 26.05.2016 від ПАТ «ЧГЗБ» діяв ОСОБА_4 на підставі довіреності від 25.05.2016, зареєстрованої в реєстрі за №682, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5.

Вказана довіреність від 25.05.2016 була видана від імені ПАТ «ЧГЗБ» ОСОБА_6, який був внесений в якості керівника ПАТ «ЧГЗБ» 24.05.2016приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ЛевашовимОлександром Геннадійовичемдо Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань(ЄДР) на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеса у справі № 522/8414/16-ц від 24.05.2016.

Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 24.05.2016 у справі № 522/8414/16-ц було скасоване рішенням апеляційного суду Одеської області від 12.07.2016 (а.с.48-50).

В наступному запис щодо внесення даних про ОСОБА_6 в якості керівника ПАТ «ЧГЗБ» був скасований, що підтверджується Витягом з ЄДР № НОМЕР_1 від 16.08.2016 (а.с.78-85).

До 24.05.2016 керівником, головою правління, ПАТ «ЧГЗБ» був ОСОБА_7 (а.с.36). Водночас 26.05.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було посвідчено договір купівлі-продажу, зареєстрований в реєстрі за №862, щодо відчуження переліченого вище нерухомого майна ОСОБА_8 на користь ТОВ «ТЕХНОМАРКЕТ-ЛТД», за ціною1 330000,00 грн. (а.с.223-226).

Законом України «Про акціонерні товариства», в підпункті 18 ч. 2 ст. 52,передбачено, що до виключної компетенції наглядової ради належить: прийняття рішення про вчинення значних правочинів у випадках, передбачених частиною першою статті 70 цього Закону.

В ч. 1ст. 70 Закону України «Про акціонерні товариства» встановлено, що рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10% до 25% вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається наглядовою радою.

Статутом ПАТ «ЧГЗБ» передбачено, а саме в підпункті 17 пункту 2 ст. 46 статуту,що наглядова рада приймає рішення про вчинення значних правочинів, якщо ринкова вартість майна (послуг), що є його предметом становить від 10% до 25% вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства (а.с.188-214).

Із балансу (Звіту про фінансовий стан) на 31.12.2015 від 01.01.2016 ПАТ «ЧГЗБ» подачу якого до Центру обробки електронних звітів Держстату України позивач підтверджує Квитанцією № 2 від 09.02.2016 за реєстраційним номером НОМЕР_2, видно, що на кінець 2015 року вартості активів ПАТ «ЧГЗБ» становить 11668 000,00 грн, а балансова вартість основних засобів до яких відноситься нерухоме майно, що є обєктом продажу за договором купівлі-продажу від 26.05.2016 за реєстровим № 861 становить 1 545 000,00 грн.

Позивачем надано суду експертне дослідження №119/2016 від 17.08.2016 щодо встановлення ринкової вартості нерухомого майна, що є обєктом продажу за договором купівлі-продажу від 26.05.2016 за реєстровим № 861. У висновку даного експертного дослідження встановлено, що ринкова вартість вказаного нерухомого майна, без урахування земельного компоненту станом на 26.05.2016 складала 10180178,00 грн. (а.с.51-77).

Зважаючи на наведені сторонами докази, суд приходить до висновку, що вартість відчуженого нерухомого майна, що є обєктом продажу за договором купівлі-продажу від 26.05.2016 за реєстровим №861, на момент продажу перевищувала 10% розміру вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності ПАТ «ЧГЗБ».

Уповноваженим органом ПАТ «ЧГЗБ» на укладення договору щодо розпорядження нерухомим майном, що було обєктом продажу за договором купівлі-продажу від 26.05.2016 за реєстровим № 861, з урахуванням вимог підпункту 18 ч.2 ст.52, ч. 1ст.70 Закону України «Про акціонерні товариства», положень підпункту 17 пункту 2 ст. 46 статуту ПАТ «ЧГЗБ» була наглядова рада ПАТ «ЧГЗБ».

Зважаючи на те, що наглядова рада ПАТ «ЧГЗБ» не приймала рішення про відчуження вказаного нерухомого майна шляхом його продажу і, зокрема, на укладення договору купівлі-продажу від 26.05.2016 за реєстровим №861, то на укладення даного правочину було відсутнє волевиявлення ПАТ «ЧГЗБ», як сторони правочину і цей договір не відповідає волі ПАТ «ЧГЗБ», що повинна виражатися у рішенні компетентного органу юридичної особи.

Суд виключає, що волевиявлення ПАТ «ЧГЗБ» на укладення оспорюваного договору полягало у видачі зареєстрованим в ЄДР на 25.05.2016 керівником ПАТ «ЧГЗБ» ОСОБА_6 довіреності від 25.05.2016 за реєстровим №682 на ОСОБА_4 Оскільки статтею 27 статуту ПАТ «ЧГЗБ» передбачено, що управління та контроль за діяльністю Товариства здійснюють: 1) Загальні збори акціонерів Товариства; 2) Наглядова рада Товариства; 3) Виконавчий орган Товариства; 4) Ревізійна комісія Товариства.

В ч.1 ст.53 статуту встановлено, що виконавчим органом Товариства, який здійснює управління поточною діяльністю Товариства, є Правління.

Відповідно до ч.2 ст.161 ЦК України виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) чи одноособовим (директор, генеральний директор).

Аналогічне норма закріплена в ч.3 ст.58 Закону України «Про акціонерні товариства»: виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) або одноосібним (директор, генеральний директор).

Відповідно до ч.5 ст.58 Закону України «Про акціонерні товариства» права та обов'язки членів виконавчого органу акціонерного товариства визначаються цим Законом, іншими актами законодавства, статутом товариства та/або положенням про виконавчий орган товариства, а також контрактом, що укладається з кожним членом виконавчого органу.

Відповідно до ч.5 ст.59 Закону України «Про акціонерні товариства» голова колегіального виконавчого органу має право без довіреності діяти від імені товариства, відповідно до рішень колегіального виконавчого органу, в тому числі представляти інтереси товариства, вчиняти правочини від імені товариства, видавати накази та давати розпорядження, обовязкові для виконання всіма працівниками товариства.

В підпунктах 1 та 3 пункту 1 ст.54 статуту встановлено, що до компетенції Правління належить, зокрема: розпорядження майном Товариства у межах, що віднесені цим Статутом, рішеннями Загальних зборів та Наглядової ради до його компетенції. Прийняття рішень про вчинення правочинів (укладення договорів), що вчиняються (укладаються) Товариством, окрім правочинів (договорів), вчинення (укладення) яких потребує прийняття рішення Загальними зборами або Наглядовою радою.

В підпункті 1 пункту 1 ст.57 статуту встановлено, що Голова Правління Товариства має право: без довіреності діяти від імені Товариства, відповідно до рішень Правління Товариства, в тому числі представляти інтереси Товариства у відносинах з усіма без винятку органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, а також у відносинах з фізичними та юридичними особами, приймати рішення про вчинення правочинів (укладення договорів), що вчиняються (укладаються) Товариством, окрім правочинів (договорів), вчинення (укладення) яких потребує прийняття рішення Загальними зборами або Наглядовою радою Товариства, видавати накази та давати розпорядження, обов'язкові для виконання всіма працівниками Товариства.

Суд керуючись вказаними нормами законодавства та положеннями статуту ПАТ «ЧГЗБ»,фактичними обставинами справи та представленими сторонами доказами не приймає до уваги в якості доказу волевиявлення ПАТ «ЧГЗБ» довіреність від 25.05.2016 за реєстровим № 682 та факт її видачі зареєстрованим в ЄДР керівником ПАТ «ЧГЗБ» ОСОБА_6 зважаючи на те, що голова правління ПАТ «ЧГЗБ» повинен діяти відповідно до рішень колективного виконавчого органу ПАТ «ЧГЗБ» - правління, але рішення правлінням ПАТ «ЧГЗБ» щодо укладення оспорюваного договору не приймалось.

Крім того суд відхиляє в якості доказу довіреність від 25.05.2016 за реєстровим № 682 зважаючи на наступні обставини.

Довіреність видана незаконно внесеною до ЄДР в якості керівника особою, ОСОБА_6, оскільки рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24.05.2016 у справі № 522/8414/16-ц було скасоване рішенням апеляційного суду Одеської області від 12.07.2016, запис про внесення ОСОБА_6 до ЄДР в якості керівника скасований, що підтверджується Витягом з ЄДР від 16.08.2016 № НОМЕР_1 станом на 16.08.2016.

Приватний нотаріус ОСОБА_5 при видачі довіреності порушив вимоги законодавства.За листом Міністерства юстиції України від 29.08.2016 № 29650/21272-0-33-16/19 довіреність від 25.05.2016 за реєстровим № 682 була посвідчена за порушення вимог пункту 1 глави 5 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, згідно якого цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи, від імені якої діє уповноважений орган та/або посадова особа, перевіряється нотаріусом на підставі установчих документів, відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до нього та документів, що підтверджують повноваження органів та/або посадових осіб. Нотаріус перевіряє, чи відповідає нотаріальна дія, яка вчинюється, обсягу цивільної правоздатності та дієздатності особи.

Перевіркою Головного територіального управління юстиції у м. Києві встановило, що при посвідченні вказаної довіреності приватним нотаріусом ОСОБА_5 були порушені вимоги пункту 1 глави 5 розділу І Порядку, зокрема, на підтвердження цивільної правоздатності та дієздатності ПАТ «Чорноморгідрозалізобетон», а також повноважень ОСОБА_6 не були перевірені відомості за даними Єдиного державного реєстру .

Суд приходить до висновку, що зміст договору купівлі-продажу від 26.05.2016 за реєстровим №861 суперечить вимогам законодавства зважаючи на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках: оподаткування майна згідно з законом, крім випадків визначення розміру податку при спадкуванні власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою.

Відповідно до п.172.3 Податкового кодексу України дохід від продажу обєкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону.

Пунктом 1.18 Глави 2 Розділу ІІ наказу Мінюсту 22.02.2012 №296/5 встановлено, що нотаріус посвідчує правочин, який передбачає будь-який перехід права власності на обєкти нерухомості та обєкти незавершеного будівництва, крім їх успадкування та дарування, за наявності документа про сплату до бюджету податку на доходи фізичних осіб, обчисленого з ціни, зазначеної у правочині, але не нижче оціночної вартості такого нерухомого майна, визначеної субєктом оціночної діяльності згідно з вимогами нормативно-правових актів з оцінки майна, та документа про оціночну вартість.

Пунктом 6.3 Глави 2 Розділу ІІ наказу Мінюсту 22.02.2012 №296/5 встановлено, що нотаріус посвідчує правочин, який передбачає будь-який перехід права власності на обєкти рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів), крім їх успадкування та дарування, за наявності документа про сплату до бюджету податку на доходи фізичних осіб, обчисленого з ціни, зазначеної у правочині, та документа про оціночну вартість такого майна, визначену субєктом оціночної діяльності згідно з вимогами нормативно-правових актів з оцінки майна.

З наданого позивачем листа Фонду державного майна України № 10-36-12820 від 05.07.2016 судом встановлено, що ТОВ «АКР-КОНСАЛТ», зазначене в якості субєкта оціночної діяльності в договорі купівлі-продажу від 26.05.2016 реєстровий № 861не мало права здійснювати практичну діяльність з оцінки майна на 16.05.2016. Наказом ФДМУ від 13.05.2016 № 985 сертифікат субєкта оціночної діяльності № 17014/14 від 07.10.2014 ТОВ «АКР-КОНСАЛТ» було анульовано і в подальшому новий сертифікат субєкта оціночної діяльності у ФДМУ це підприємство не отримувало.

Також судом встановлено, що на 16.05.2016, на дату складення звіту про вартість майна №RS27-160516-001 про який ідеться в договорі купівлі-продажу від 26.05.2016 за реєстровим № 861, чинним на той момент головою правління ПАТ «ЧГЗБ» ОСОБА_7, чи іншими посадовими особами, співробітниками, чи представниками ПАТ «ЧГЗБ» вказаний звіт не замовлявся, про що зазначається в процесуальних документах позивача і в довідці ПАТ «ЧГЗБ» від 25.01.2017. Також, позивачем надано наказ №11/1 від 03.12.2015 про скасування довіреностей за яким були скасовані та відізвані всі довіреності видані ПАТ «ЧГЗБ» до призначення на посаду голови правління ОСОБА_7.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 18 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» сертифікат суб'єкта оціночної діяльності - субєкта господарювання (далі - сертифікат) є документом, що засвідчує право суб'єкта оціночної діяльності на внесення його до Державного реєстру суб'єктів оціночної діяльності, які здійснюють оціночну діяльність у формі практичної діяльності з оцінки майна та які визнані суб'єктами оціночної діяльності за напрямами оцінки майна, що в ньому зазначені. Оцінка майна, яка проведена суб'єктом оціночної діяльності субєктом господарювання без чинного сертифіката, є недійсною.

Отже, звіт про вартість майна №RS27-160516-001 ПАТ «ЧГЗБ» не замовлявся, а сама оцінка є недійсною.

За листом Міністерства юстиції України №2718/19276-0-33-16/19 від 04.08.2016 Головним територіальним управлінням юстиції у м.Києві за результатами перевірки приватного нотаріуса ОСОБА_3 з приводу посвідчення договору купівлі-продажу від 26.05.2016 за реєстровим №861 встановлено порушення вимог підпункту 1.1 пункту 1 глави 2 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мінюсту від 22.02.2012 № 296/5 за яким правочини щодо відчуження та застави майна, право власності на яке підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що посвідчують право власності (довірчої власності) на майно, що відчужується або заставляється, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та у передбачених законодавством випадках, документів, що підтверджують державну реєстрацію прав на це майно в осіб, які його відчужують.

Також було встановлено порушення положень пункту 3 глави 7 розділу І вказаного Порядку, яким встановлено, що документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію, та документи або копії (витяги) з них, необхідні для вчинення нотаріальної дії, обовязково долучаються до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса. У разі коли державну реєстрацію права власності на нерухоме майно відповідно до закону проведено без видачі документа, що посвідчує таке право, нотаріальна дія щодо такого майна вчиняється на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього. Така інформація долучається до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса.

Право власності на нерухоме майно належало ПАТ «Чорноморгідрозалізобетон» на підставі свідоцтва про право власності, виданого 21.08.2014 Реєстраційною службою Іллічівського міського управлення юстиції в Одеській області.

З матеріалів перевірки вбачається, що до примірника договору купівлі-продажу від 26.05.2016 за реєстровим № 861 не долучено вказане свідоцтво про право власності, що не узгоджується з вимогами підпункту 1.1 пункту 1 глави 2 розділу ІІ вказаного Порядку.

Суд приходить до висновку, що даними обставинами окрім фактів порушення Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, також підтверджується факт ненадання представником ПАТ «ЧГЗБ» ОСОБА_4 на момент укладення оспорюваного договору оригіналів правовстановлюючих документів на вищезазначене нерухоме майно.

Встановлені судом обставини, підтверджують, що зміст договору купівлі-продажу від 26.05.2016 за реєстровим №861 суперечить вимогам законодавства і нотаріусом при його посвідченні були порушені вимоги законодавства.

Щодо доводів позивача з приводу того, що договір купівлі-продажу від 26.05.2016 за реєстровим № 861 суперечить статутним цілям ПАТ «ЧГЗБ», то суд приходить до висновку про їх обґрунтованість зважаючи на нижчевикладене.

Відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобовязана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про господарські товариства» господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом обєднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГК України господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

Відповідно до пункту 6 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності.

Відповідно до пункту 1 Глави 13 Розділу І Наказу Мінюсту від 22.02.2012 № 296/5 нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у її статуті чи положенні, або виходить за межі її діяльності.

Відповідно до ст. 6 статуту ПАТ «ЧГЗБ» метою діяльності Товариства є отримання прибутку від здійснення підприємницької діяльності та використання його в інтересах акціонерів Товариства, розширення ринку товарів та послуг, розвиток виробництва шляхом інвестування в найбільш перспективні галузі, підвищення ефективності використання матеріальних фінансових та інших ресурсів на основі загальної діяльності та поділу праці.

Нерухоме майно, що є обєктом продажу за договором купівлі-продажу від 26.05.2016 за реєстровим № 861 розташоване на земельних ділянках, що знаходяться у користуванні ПАТ «ЧГЗБ», у звязку з тим, що на них розташоване нерухоме майно, що належало ПАТ «ЧГЗБ» підприємство може втратити право користування вказаними земельними ділянками. Юридична адреса ПАТ «ЧГЗБ» знаходиться за адресою розташування нерухоме майно і дане нерухоме майно є основними засобами виробничими ПАТ «ЧГЗБ».

Продаж нерухомого майна, що є обєктом продажу за договором купівлі-продажу від 26.05.2016 за реєстровим № 861 за ціною значною нижчою від її ринкової вартості не відповідає меті отримання прибутку, окрім того ціна продажу так і не бува виплачена ОСОБА_2, що підтверджується відомістю за розрахунками з контрагентами від 19.08.2016. З даної відомості видно, що за період з дати укладення оскаржуваного договору і до 19.08.2016 відповідачем ОСОБА_2, всупереч умовам договору, не було сплачено ціну продажу. Позивач наголошує, що ОСОБА_2 ціну продажу не сплачено до теперішнього часу і відповідачем даний факт не спростовуються доказами.

Зважаючи на наведені положення законодавства, обставини справи та наведені позивачем докази, суд приходить до висновку, що укладення договору купівлі-продажу від 26.05.2016 за реєстровим № 861 суперечить статутним цілям ПАТ «ЧГЗБ».

Дослідивши обставини справи та відповідні їм докази суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 та приватний нотаріус ОСОБА_3 діяли недобросовісно під час укладення договору купівлі-продажу від 26.05.2016 за реєстровим № 861 і договір не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до п. 2.3 договору зобовязання Покупця сплатити Ціну продажу Майна вважається належно виконаним з моменту зарахування Ціни продажу майна, зазначеної в п. 2.1. цього Договору, на поточний рахунок Продавця, зазначений в п. 2.2. цього Договору. В пункті 2.2 договору такі реквізити відсутні.

Як вже встановлено судом ціна продажу позивачу не виплачена. Водночас 26.05.2016 ОСОБА_2 було укладено вищевказаний договір за реєстровим № 862 щодо відчуження нерухомого майна на користь ТОВ «ТЕХНОМАРКЕТ-ЛТД».

Відповідно до частини 1 ст. 694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Частиною 6 ст. 694 ЦК України встановлено, що з моменту передання товару, проданого в кредит, і до його оплати продавцю належить право застави на цей товар.

Отже, нерухоме майно, що є обєктом продажу за договором купівлі-продажу від 26.05.2016 за реєстровим № 861 було під заставою на момент його продажу ТОВ «ТЕХНОМАРКЕТ-ЛТД» і за наявності обтяження приватний нотаріус ОСОБА_3 посвідчив договір купівлі-продажу від 26.05.2016 за реєстровим № 862.

Факт продажу нерухомого майна в день купівлі без повної оплати вартості за наявності обтяження є підставою стверджувати, що сторони за договору купівлі-продажу від 26.05.2016 за реєстровим № 861 не переслідувати мети настання правих наслідків обумовлених договором. Продаж за наявності обтяжень та неповної оплати ціни продажу вказують на недобросовісність представника ОСОБА_2 та нотаріуса ОСОБА_3 під час укладення і посвідченняоспорюваного договору.

Відповідно до ч.1ст.58 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихстаттею 61 цього Кодексу(ч. 1ст. 60 ЦПК України).

Згідно п. 2 ч.2ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання правочину недійсним.

Положення ч.1ст.215 ЦК Українивизначає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, пятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

На підставі аналізу наведених вище норм законодавства, з огляду на наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що під час укладення договору купівлі-продажу від 26.05.2016 за реєстровим № 861було не додержано вимоги законодавства, що є необхідними для чинності правочину, а саме зміст договору суперечить вимогам законодавства, особа, яка вчиняла не мала прав на його вчинення, відсутнє волевиявлення позивача на укладення договору і договір не відповідає його волі, договір не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним.

Положення ч.1ст.216 ЦК Українивизначає, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Згідно з вимогами ч. 3ст. 10 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінивши наявні у матеріалах справи докази у сукупності, проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.05.2016, зареєстрованого в реєстрі за № 861, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 недійсним є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Чорноморгідрозалізобетон» до ОСОБА_2, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання договору недійсним задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 26.05.2016, зареєстрований в реєстрі за №861, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, укладений між Публічним акціонерним товариством «Чорноморгідрозалізобетон» та ОСОБА_2, предметом якого є нерухоме майно, розташоване за адресою: Одеська область, м.Чорноморськ (м.Іллічівськ), вул.Транспортна, 8-Б, загальною площею 3454,3 кв.м, реєстраційний номер 436653651108, що складається з будівлі адміністративно-побутового корпусу, А загальною площею 954 кв.м; будівлі виробничого корпусу (АЦ), Б загальною площею 1162,3 кв.м; будівлі для зберігання вапна (у складі БСУ), Д загальною площею 101,5 кв.м; будівлі цеху РМЦ, Л загальною площею 261,8 кв.м; будівлі ТП-4037, Р загальною площею 22,5 кв.м; деревообробного цеху (ДОЦ), С загальною площею 606,4 кв.м; будівлі котельної, Т загальною площею 59,3 кв.м; будівлі матеріального сховища №1, Ф загальною площею 72,7 кв.м; будівлі рем боксу та диспетчерської, Х загальною площею 82,4 кв.м; будівлі водомірного вузлу, Ц загальною площею 7,9 кв.м; будівлі прохідної, лабораторії, електроділянки та охорони, Ч, будівлі спостережного посту №2, Є загальною площею 5,8 кв.м; залізобетонної огорожі, 1; полігону №1, 2; полігону №2, 3; майданчику для зберігання металобрухту, 8,9; еталонного майданчику, 11; підвищеного путі для розвантажування вагонів, 22,23,24; воріт, 15,16,17,18,19, підкранової колії, 25,30,31; труби котельні, 29, І мощення.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_2 та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Чорноморгідрозалізобетон» сплачений судовий збір в розмірі 1378,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Одеської області через Іллічівський міський суд Одеської області протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час його проголошення, - протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя