Вирок № 64908858, 23.02.2017, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/430/17

Номер провадження1-кп/473/75/2017

ЄРДР № 12016150190001980.

Категорія ст.246 КК України

ВИРОК

іменем України

"23" лютого 2017 р. місто Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Дробинського О.Е.,

за участю секретаря Данилевич Т.О.,

розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Шевченко Вознесенського району Миколаївської області, громадянина України, освіта повна загальна середня, не працює, сімейний стан - не одружений, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, не маючого судимостей на підставі п.1 ст.89 КК України

в скоєнні злочину, передбаченого ст.246 КК України

Учасники судового провадження:

прокурор Андріїшин І.В..,

захисник адвокат Арделя А.М.,

обвинувачений ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

17 жовтня 2016 року біля 10 години 00 хвилин ОСОБА_1, порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання і відтворення лісу, як важливого елементу навколишнього природного середовища, в порушення норм ст.69 Лісового Кодексу України, діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді істотної шкоди, прибув до захисної лісосмуги, яка розташована була в межах колишньої Воронівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, з лівої сторонни від автодороги сполученням місто Вознесенськ - смт Братське в напрямку смт Братське Миколаївської області, по межі полів села Таборівка та села Воронівка Вознесенського району Миколаївської області, в 16 кварталі, поряд із земельними ділянками, які перебувають в приватній власності з кадастровими намерами НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, де самовільно, без спеціального на то дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером), виданим уповноваженим органом, за допомогою бензопили марки «Foresta», здійснив порубку, шляхом їх повного відокремлення від кореня у спосіб спилювання п`яти сироростущих дерев породи дуба діаметром на пні 29 см, 13 см, 24 см, 34 см, 28 см та трьох сироростущих дерев ясену діаметром на пні 34 см, 25 см, 39 см, чим заподіяв державі в особі Олександрівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області істотну шкоду в сумі 24719 гривень 38 копійок, внаслідок добровільного об`єднання трьох територіальних громад сел Олександрівка, Воронівка, Трикрати Вознесенського району Миколаївської області в одну Олександрівську селищну раду, на підставі статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статей 2,4.6,7,8 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад селищних рад».

Позиція обвинуваченого ОСОБА_1

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину повністю та підтвердив вчинення ним даного злочину при викладених вище обставинах, він погодився з видами та кількістю зрізаних ним порід дерев та розміром матеріальної шкоди, завданої державі в особі Олександрівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області.

Статті Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_1

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфікуються за статтею 246 КК України, як незаконна порубка дерев у захисних лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду.

Мотиви призначення покарання

14 лютого 2017 року між прокурором Вознесенської місцевої прокуратури юристом другого классу Андріїшиним І.В., якому згідно із ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_1, з участю захисника адвоката Арделі А.М., була укладена угода про визнання винуватості, яка відповідає вимогам п.2 ч.1 ст.468, ч.4 ст.469, ст.472 КПК України.

Відповідно до угоди про визнання винуватості, обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні повністю визнав свою вину у вчиненні даного злочину, передбаченого ст.246 КК України.

Цією угодою визначено покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за ст.246 КК України в виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1700 гривень.

Крім того обвинувачений ОСОБА_1 зобов'язується відшкодувати витрати за проведення судово-економічної експертизи, що складає 2114 гривень 40 копійок.

Крім того угодою встановлені наслідки її укладання і затвердження, відповідно до вимог ст.473 КПК України та наслідки її невиконання.

Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладання та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, або будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Крім того судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України, і тому вона може бути затверджена судом. На умовах цієї угоди може бути ухвалений вирок, оскільки правова кваліфікація кримінального правопорушення, вчиненого обвинуваченим ОСОБА_1 вірно надана за ст.246 КК України.

Умови цієї угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права свободи та інтереси сторін, або інших осіб, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань, наявність у нього фактичних підстав для визнання винуватості.

Сторони погоджуються на призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання на підставі угоди про визнання винуватості від 14 лютого 2017 року.

В судовому засіданні прокурор Андріїшин І.В., обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Арделя А.М. просили суд затвердити угоду про винуватість на визначених в ній умовах.

Враховуючи вищевикладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором Вознесенської місцевої прокуратури Андріїшиним І.В., обвинуваченим ОСОБА_1 та його захисником Арделею А.М., її форма та зміст відповідають вимогам КПК України та КК України, суд приходить до висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

Суд, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину, який відповідно до ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе призначити основне покарання відповідно до визначеного угодою про визнання винуватості.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374, 475 та главою 35 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про винуватість, укладену 14 лютого 2017 року між прокурором Вознесенської місцевої прокуратури Андріїшиним Іваном Володимировичем та обвинуваченим ОСОБА_1, з участю захисника Арделі Артема Миколайовича.

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст.246 КК України та призначити йому покарання в виді штрафу в розмірі 100 /ста/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму 1700 /одна тисяча сімсот/ гривень.

Речові докази за кримінальним провадженням: кругляки стовбурів дерев дуба та ясеня у кількості 35 штук довжиною від 1 до 1,5 метрів, які зберігаються на господарському подвір`ї Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області за адресою: Миколаївська область, місто Вознесенськ, вулиця Київська, 24, - передати Олександрівській селищній раді Вознесенського району Миколаївської області, як законному власнику даних речей.

Судову витрату, яка документально підтверджена в судовому засіданні, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави в особі Вознесенського відділення Очаківської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області, Банк УДК в Миколаївській області р/р 31116115700007, код платежу 24060300, код банку 38037770, МФО 826013: - 2114 /дві тисячі сто чотирнадцять/ гривень 40 копійок за проведення судової економічної експертизи.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційні скарги на вирок можуть бути подані з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України до Апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області протягом 30 /тридцяти/ днів з дня проголошення вироку, а засудженим в той же строк, з моменту вручення йому копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: О. Е. Дробинський