Ухвала суду № 64907929, 25.01.2017, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/5606/16-а

Провадження № 2-а/461/41/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.01.2017 року м. Львів

Галицький районний суд м.Львова

у складі:

головуючого-судді Юрківа О.Р.

при секретарі Аніловській Буалю Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засідання у залі суду в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В:

у провадженні Галицького районного суду м.Львова перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання до вчинення дій, з підстав, викладених у фабулі позову.

Судом встановлено, що предметом позовних вимог є визнання неправомірною бездіяльність Львівської міської ради щодо ненадання ОСОБА_1 квартири у власність, та зобовязання Львівської міської ради надати ОСОБА_1 у власність житлове приміщення, яке складається не менше двох кімнат, і відповідає встановленим вимогам.

Відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч.2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Частиною 1 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Пунктом 7 ч.1 ст. 3 КАС України передбачено, що суб'єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Враховуючи наведене, позов, предметом якого є бездіяльність органу місцевого самоврядування (місцевого органу виконавчої влади) щодо ненадання у власність житлового приміщення, не може розглядатись у порядку адміністративного судочинства, оскільки пов'язана з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів позивача, що стосується права власності.

Таким чином, у разі неприйняття органом місцевого самоврядування чи місцевим органом виконавчої влади (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, позов, предметом якого є бездіяльність органу місцевого самоврядування, місцевого органу виконавчої влади не повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що даний спір, враховуючи суть спірних правовідносин щодо захисту цивільного права, його суб'єктний склад та норми статті 15 ЦПК України, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої, частини другої статті 157 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що провадження у справі слід закрити, оскільки справу слід розглядати в порядку цивільного судочинства.

Крім того, згідно п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» суд вважає, що позивачу слід повернути суму сплаченого нею судового збору, згідно квитанцій, що містяться в матеріалах справи.

Керуючись ст.ст. 3, 6, 17, 157 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання до вчинення дій, провадженням закрити.

Зобовзати Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області, код ЄДРПОУ 38007573 (79005, м. Львів, вул. Дж.Дудаева, 19) повернути ОСОБА_1 (79060, м.Львів, вул.Пулюя,13/54) сплачений судовий збір, який було сплачено на р/р 31212206700004, МФО 825014, код отримувача 38007573, № квитанції: 0602-4610-0753-1280 від 25.08.2016 року у ПАТ «А-Банк» 551,21 грн.; № квитанції 73 від 12.09.2016 року у АТ «Ощадбанк» - 551,21 грн.

Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині закриття провадження може бути подана протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала в частині повернення судового збору остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя О.Р.Юрків