Рішення № 64906797, 22.02.2017, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/1821/16-ц

Провадження по справі 2/305/178/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2017 року. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді В.Е. Ємчук

за участю секретаря С.Ю.Орос

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну справу за позовом Публічне акціонерне товарства "Державний ощадний банк України" в особі Територіального відокремленого безбалансового відділення №10006/022 філії Закарпатське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі Територіального відокремленого безбалансового відділення №10006/022 філії Закарпатське обласне управління АТ «Ощадбанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 22 вересня 2009 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Рахівське відділення №7295 (далі Банк) та ОСОБА_2 (далі Позичальник) було укладено Кредитний договір №1671, згідно з яким банк надав позичальнику кредит в сумі 50000 гривень, строком на десять років, на умовах та в строки встановлені кредитним договором, з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 21.09.2018 року. Згідно п.1.5 Договору позичальник зобовязався щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним, проводити погашення кредиту рівними частинами в сумі 416,67 грн. та сплачувати проценти, нараховані банком на залишок заборгованості за кредитом. Для забезпечення виконання зобовязань за Кредитним договором №1671 від 22.09.2008 року між Банком, Позичальником та ОСОБА_3 (далі Поручитель) 22 вересня 2008 року було укладено договір поруки №1671. Позичальник взяті на себе зобовязання не виконав, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість за кредитом та відсотками за користування кредитними коштами та нараховано пеню за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків, внаслідок чого у банку виникло право достроково вимагати повернення кредиту. Так, станом на 10.10.2016 року відповідач має заборгованість в сумі 38922,36 гривні, з яких 30764,12 гривніпо основному боргу, 4598,31 гривні пеня за несвоєчасне погашення кредиту,3373,86 гривні заборгованість по нарахованих відсотках, 186,07 гривніпеня за несвоєчасне погашення відсотків по кредиту. На підставі наведеного просили стягнути з відповідачів вказану суму заборгованості за кредитним договором та судові витрати по сплаті судового збору.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених в позові, просить такі задовольнити в повному обсязі. Пояснила, що відповідачі зверталися до них з метою реструктуризації боргу ще чотири місяці тому, однак жодних дій щодо вирішення боргового питання більше ними з того часу не вживалося, борг залишається не погашеним і на даний час, тому вважає, що всі досудові можливості вирішення даного спору вичерпані.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 бувши належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи в жодне судове засідання (06.12.2016 року, 30.01.2017 року та 22.02.2017 року) не з'явилися. Про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Одночасно суд зазначає, що 21.02.2017 року відповідачі надали суду заяви, в яких просили розгляд справи відкласти на інший термін, у звязку з вирішенням даного питання у добровільному порядку, однак жодних доказів зазначеного не надали, більше того така неявка відповідача не може вважатися поважною, оскільки зазначені відповідачами обставини не позбавляли їх можливості зявитися для участі розгляду справи. Заперечень щодо предмета позову відповідачі не подавали.

У відповідності до ч.4 ст.169 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справи за відсутності відповідачів, повідомлених належним чином.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши обставини справи та наявні в справі докази, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філіїРахівське відділення №7295 та ОСОБА_2 22 вересня 2008 року було укладено Кредитний договір №1671, згідно з яким банк надав позичальнику кредит в сумі 50000 гривень, строком на десять років, з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 21 вересня 2018 року, зі сплатою 23 відсотків річних в порядку, на умовах та в строки встановлені кредитним договором.

Згідно п.4.3.1 кредитного договору позичальник зобовязався належним чином виконувати взяті на себе зобовязання за договором.

З матеріалів справи, досліджених у ході судового розгляду, вбачається, що відповідач, ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання, що виникають з умов вищевказаного кредитного договору не виконував, внаслідок чого допустив заборгованість за кредитом. Станом на 10.10.2016 року відповідач має заборгованість в сумі 38922,36 гривні, з яких 30764,12 гривніпо основному боргу, 4598,31 гривніпеня за несвоєчасне погашення кредиту,3373,86 гривні борг по нарахованих відсотках та 186,07 грн. нарахована пеня за несвоєчасне погашення нарахованих відсотках.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст.ст.526, 611 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (пені).

Зобов'язання виникають із підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Припинення поруки повязане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

З матеріалів справи слідує, що 22 вересня 2008 року для забезпечення виконання зобовязань за Кредитним договором №1671 від 22.09.2008 року між Банком, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (далі Поручитель) було укладено договір поруки №1671, згідно з яким остання взяла на себе зобовязання відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання Боржником зобовязання за Кредитним договором №1671 від 22 вересня 2008 року, а також додатковими угодами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому. Строк позовної давності за договором поруки сторонами встановлений у три роки.

У звязку з порушенням боржником виконання зобовязання за кредитним договором Позивач 14.03.2016 року за №19/03/277 та №19/14/426 направляв відповідачам досудову вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором, однак така залишилася без належного реагування, а кошти за Договором позивачеві так і не повернуто.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що вимога про солідарне стягнення боргу з відповідачів на загальну суму 38922,36 грн. за кредитним договором, яка була заявлена позивачем, є підставною та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Виходячи з наведеного, враховуючиположення ст.ст.79, 80 ЦПК України та беручи до уваги те, що у зв'язку із розглядом справи в суді позивач, поніс судові витрати, а саме, сплатив судовий збір у розмірі 1378 гривень, суд стягує вищенаведені витрати у повному обсязі, на користь позивача з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 порівну по 689 гривень.

Керуючись ст. ст. 6, 8, 10,11, 57,58, 60, 88. 212- 215, 223, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2,406, Рахівського району, Закарпатської області (фактичне місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_3 "в", Закарпатської області), РНОКПП НОМЕР_1, та ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_5 (фактичне місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_3 "в", Закарпатської області), РНОКПП НОМЕР_2 в користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Територіального відокремленого безбалансового відділення №10006/022 філії Закарпатське обласне управління АТ «Ощадбанк», м. Рахів, вул. Миру, 23, МФО 312356, код ЄДРПОУ 09312190, р/р 37392022000105, заборгованість за Кредитним договором №1671 від 22 вересня 2016 року в розмірі 38922 (тридцять вісім тисяч дев'ятсот двадцять дві) гривні 36 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2,406, Рахівського району, Закарпатської області (фактичне місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_3 "в", Закарпатської області), РНОКПП НОМЕР_1, та ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_5, (фактичне місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_3 "в", Закарпатської області) РНОКПП НОМЕР_2, в користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Територіального відокремленого безбалансового відділення №10006/022 філії Закарпатське обласне управління АТ «Ощадбанк», м. Рахів, вул. Миру, 23, МФО 312356, код ЄДРПОУ 09312190, р/р 37392022000105, судові витрати по 689 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до цивільної палати апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В.Е. Ємчук

З оригіналом вірно:

Суддя Рахівського районного суду: В.Е.Ємчук