Ухвала суду № 64906442, 22.02.2017, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

провадження № 2/243/337/2017

справа № 243/10319/16-ц

УХВАЛА

22 лютого 2017 року

Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Ільяшевич О.В.,

при секретареві Гуменному М.А.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідачки ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов'янського міськрайонного суду Донецької області (вул. Добровольського, 2, м. Словянськ, Донецької області) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, про розірвання спадкового договору, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Словянського міськрайонного суду Донецької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання спадкового договору.

30 січня 2017 року відповідачкою ОСОБА_3 до суду було подано зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про відшкодування збитків.

Крім того, до зустрічного позову долучено також заяву про відстрочення ОСОБА_3 сплату судового збору за подачу його до суду до ухвалення рішення по справі, у звязку із скрутним матеріальним становищем останньої.

22 лютого 2017 року у судовому засіданні ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 зустрічну позовну заяву підтримали та просили прийняти її до спільного розгляду. Крім того, відповідачка повідомила, що вона перебуває у скрутному матеріальному становищі, а тому не має можливості сплатити судовий збір, та просить суд відстрочити його сплату до вирішення справи по суті. Зазначила, що вона є пенсіонеркою і не має можливості сплатити суму судового збору одразу, оскільки пенсія яку вона отримує є незначною, а всі свої заощадження вона витратила на догляд за позивачем ОСОБА_1

Вислухавши думку позивача ОСОБА_1 та представника позивача ОСОБА_2, які вважають, що у задоволенні клопотання про відстрочення сплати удового збору слід відмовити, оглянувши матеріали справи, суд приходить до таких висновків,

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.

Частиною 5 ст. 119 ЦПК України, передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно ст. 82 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно із нормами ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судовогозбору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній участині першійцієї статті.

За розясненнями, що містяться у п.3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо позивачем (заявником) заявлено клопотання про відстрочення або розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його оплати відповідно до статті 82 ЦПК, то наслідки, передбачені статтею 121 ЦПК, застосовуються лише за умови відмови в задоволенні такого клопотання, про що постановляється відповідна ухвала.

Згідно із п.29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до ст.8 ЗУ «Про судовий збір» та статті 82 ЦПК України, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідки про доходи, про склад сімї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сімї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Згідно зі ст. 10 ЦПК України особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна довести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Однак, на підтвердження скрутного матеріального становища, ОСОБА_3 жодних доказів суду не представлено.

Основною умовою, за якої може мати місце звільнення від сплати судового збору, - це майновий стан сторони, який повинен бути підтверджений достовірними доказами.

Самі по собі наведені ОСОБА_3 обставини та наявність пенсійного посвідчення не свідчать про наявне скрутне матеріальне становище, за якого вона не має можливості сплатити судовий збір.

У звязку із викладеним, розглянувши надані суду документи, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання ОСОБА_3 про відстрочення сплати судового збору.

З огляду на викладене, враховуючи ту обставину, що судом не знайдено підстав для відстрочення відповідачці сплати судового збору, зустрічну позовну заяву слід залишити без руху.

При цьому, суд зазначає, що відповідно розяснень, що містяться у п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №10 від 17 жовтня 2014 року, якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) залишається без руху. При цьому у відповідній ухвалі суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру яка подана фізичною особою, ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру яка подана фізичною особою, або фізичної особою-підприємцем, ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із ст. 7 Закону України від21.12.2016№1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік», прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць працездатних осіб: з 1 січня 2017 року становить 1600 гривень.

Таким чином, враховуючи, що ціна зустрічного позову становить 31 470 грн. 00 коп., то відповідно, позивачем за звернення до суду із даним позовом має бути сплачений судовий збір на загальну суму 640 грн. 00 коп.

З огляду на викладене, зустрічна позовна заява має бути залишена без руху, із наданням позивачці ОСОБА_3 строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. 121 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі - відмовити.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 відшкодування збитків залишити без руху та надати позивачці строк в 5 (пять) днів з дня отримання нею копії цієї ухвали для надання суду оригіналу квитанції про сплату судового збору, розмір якого становить 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп., якщо докази на підтвердження звільнення позивачки від сплати судового збору відсутні.

Кошти в оплату судового збору повинні бути перераховані на р/р 31210206700075, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Донецькій області, отримувач Словянське УК /Словянськ/ 22030001, код ЄДРПОУ (банку) 37803368, МФО 834016, код класифікації доходів бюджету 22030001.

У випадку невиконання вказаних вимог у встановлений строк заява вважатиметься неподаною і буде повернена позивачеві.

Розяснити у цій ухвалі, що відмова у задоволенні клопотання не перешкоджає повторному зверненню із вказаним клопотанням за наявності підстав.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя: О.В. Ільяшевич