Постанова № 64903799, 22.02.2017, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/16292/16-а

пр. № 2-а/759/74/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,

секретаря Чернишук К.О.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Волинської О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу за позовними вимогами ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві Державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 р. позивач звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, просить суд зобов'язати відповідача поновити позивачу та членам його сім'ї пільгу у вигляді 50% знижки плати за користування житлово-комунальними послугами та паливом, починаючи з 07.11.2015 та стягнути з відповідача витрати на оплату судового збору, мотивуючи її тим, що 22.11.2016 при отриманні листа УПСЗН Святошинської РДА у м. Києві від 09.11.2016 №14466/35-01/11 дізнався, що із втратою ЗУ «Про міліцію» особи, які мали право на пільги втратили.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала, просила їх задовольнити, приеднавши заперечення у письмовому вигляді.

Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що з 25.03.2008 позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Відповідно до заперечень, позивач та члени його сім'ї мають право, відповідно до Закону України «Про міліцію» введеного в дію Постановою Верховної Ради від 25.12.1990 № 583-ХІІ, на 50% знижку по оплаті комунальних послуг жилої площі, опалення, електроенергії за встановленими нормами довічно.

Листом №14466/35-01/11 від 09.11.2016 відповідач повідомив позивача про те, що відповідно до Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 389 з 01.07.2015 пільги з оплати житлово-комунальних послуг було закрито. Крім того із набранням чинності Законом України «Про національну поліцію» з 07.11.2015 втратив чинність Закон України «Про міліцію».

Так, ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий і соціальний захист працівників міліції та їх пенсійне забезпечення на час виникнення спірних правовідносин було врегульовано Законом України «Про міліцію», та з 07.11.2015 Законом України «Про національну поліцію».

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону України «Про міліцію», в редакції чинній на час призначення позивачу пільг, працівникам міліції та членам їх сімей надавалась 50% знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 Закону України «Про міліцію» за працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за цим Законом.

Пунктом 12 р. ІІ Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 ч. 6, 7 ст. 22 ЗУ «Про міліцію» викладено у такій редакції: «За працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги згідно з цим Законом. Пільги, передбачені частинами четвертою, п'ятою цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».

Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 внесені зміни в Закон України «Про міліцію» і ч. 7 ст. 22 викладена у новій редакції, згідно якої пільги, передбачені частинами четвертою, п'ятою та шостою цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вказаного Закону від 28.12.014 Кабінетом Міністрів України 04.06.2015 року прийнято постанову №389, яка набрала чинності 01.07.2015 та якою затверджено Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї.

Вказаним Порядком визначено механізм реалізації права на отримання пільг з оплати послуг за користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), комунальних послуг (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, а також послуг із встановлення квартирних телефонів (далі - пільги) залежно від середньомісячного сукупного доходу сім'ї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами.

Згідно пункту 2 цього Порядку дія останнього поширювалась на осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із Законом України «Про міліцію».

Постановою Кабінету Міністрів України №36 від 27.01.2016 до п. 2 зазначеного Порядку було внесено зміни та слова «Про міліцію» (звільнені із служби за віком, хворобою або вислугою років працівники міліції, особи начальницького складу податкової міліції, особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби; діти (до досягнення повноліття) працівників міліції, осіб начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби, загиблих або померлих у зв'язку з виконанням службових обов'язків, непрацездатні члени сімей, які перебували на їх утриманні), виключено.

З набранням чинності Законом України №76-VIII внесено зміни до Закону України «Про міліцію», за змістом яких право на отримання працівниками міліції та членами їх сімей, а також працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, 50% знижки плати за користування житлом та комунальними послугами, за паливо збережено, за змістом і колом осіб не звужено. Між тим, законодавцем встановлено умову, за наявності якої вказана пільга призначається, а саме: якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу. Кабінетом Міністрів України на виконання зазначеної норми закону затверджено механізм реалізації права на отримання зазначеного виду пільг, яким врегульовано в тому числі види доходів, які враховуються до складу сукупного доходу сім'ї пільговика.

Позивачем в судовому засіданні не доведено, що він звертався до управління для перевірки права на отримання пільг з оплати за житлово-комунальні послуги, у зв'язку з чим управління не мало можливості визначити середньомісячний сукупний дохід сім'ї в розрахунку на одну особу, тому пільгу міліціонера на пенсії з оплати за житлово-комунальні послуги було закрито з 01.07.2017.

Починаючи з 07.11.2015 у зв'язку з набуттям чинності Законом України «Про Національну поліцію» втратив чинність Закон України «Про міліцію», відповідно до ст. 22 якого позивач мав право на 50% знижку по оплаті комунальних послуг жилої площі, опалення, електроенергії за встановленими нормами.

Відповідно до 2 аб., п. 15 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» (у редакції на час виникнення спірних відносин) за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Отже, наведеною нормою прямо закріплено застереження щодо можливості збереження за пенсіонерами МВС та членів їхніх сімей лише тих пільг, які наразі передбачені Законом України «Про Національну поліцію» для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Проаналізувавши зміст Закону України «Про Національну поліцію» суд приходить до висновку, що даний правовий акт не містить норм, які б передбачали пільги на житлово-комунальні послуги.

Конституційний Суд України у рішенні від 03.10.1997 №4-зп у справі про набуття чинності Конституції України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована одно предметними нормативно-правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний в часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальноприйнятим є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом , автоматично скасовується однопроедметний акт, який діяв у часі раніше.

Наразі, пізніше прийнято Закон України «Про Національну Поліцію».

При цьому, суд керується положеннями вказаного Закону, оскільки такий прийнятий законодавчим органом (парламентом) і є обов'язковим до виконання, виходячи з позиції Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (Заяви №29458/04 та №29465/04), де Суд вказав: «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» (п. 23 рішення).

За таких обставин та нормативного регулювання, суд вважає, що у відповідача відсутні правові підстави для надання позивачу пільг на оплату житлово-комунальних послуг.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-10, 17, 41, 104, 105, 121, 158-162, 263 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

У позовних вимогах ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві Державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Київського адміністративного апеляційного суду через Святошинський районний суд м.Києва в десятиденний строк з дня її проголошення або в порядку ч. 3 ст.160 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СУДДЯ: