Ухвала суду № 64903562, 18.02.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/9632/17-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2017 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Остапчук Т.В.,

при секретарі Тіняковій Д.Ю.

за участю прокурора Ковальова І.І.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

підозрюваного ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах четвертого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Климовича Ф.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Високе Охтирського району Сумської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, за ч. 4 ст. 368 КК України

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий в особливо важливих справах четвертого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Климович Ф.С. за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що Генеральною прокуратурою України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000000392, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.02.2017 за ч. 4 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням, встановлено, що у невстановленому слідством час та місці у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі від директора Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів ОСОБА_5. З цією метою, ОСОБА_3 наприкінці 2016 - початку 2017 року довів до відома ОСОБА_5, що останній повинен передати ОСОБА_3 неправомірну вигоду у розмірі 700 000 гривень, тобто 10 відсотків від загальної суми грошових коштів, що їх отримали підприємства Одеської області у 2016 році від Фонду соціального захисту інвалідів на фінансування бюджетних програм щодо технічного переоснащення робочих місць для інвалідів, які працюють на відповідних підприємствах. У випадку відмови від надання неправомірної вигоди, що мав на меті одержати ОСОБА_3, він погрожував ОСОБА_5 звільненням із займаної посади. У зв'язку з висунутою незаконною вимогою, ОСОБА_5, перебуваючи 16.02.2017 у автомобілі НОМЕР_1, неподалік станції Київського метрополітену "Контрактова площа" та діючи під контролем правоохоронних органів, передав ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 84000 гривень як частину неправомірної вигоди, яку останній вимагав та одержав.У подальшому, 17.02.2017 ОСОБА_3, перебуваючи за адресою: м. Київ, бульвар Шевченка, 30, продовжуючи реалізовувати вищевказаний злочинний умисел, за аналогічних обставин одержав від ОСОБА_5 другу частину неправомірної вигоди у розмірі 234000 гривень.

Тобто, ОСОБА_3, перебуваючи на посаді директора Фонду соціального захисту інвалідів, протягом 16 - 17 лютого 2017 року одержав у два етапи неправомірну вигоду в сумі 318000 гривень, тобто частину неправомірної вигоди у загальний сумі 700000 гривень, що її мав на меті одержати ОСОБА_3 від ОСОБА_5 шляхом вимагання, погрожуючи останньому звільненням із займаної посади.

Підставою до внесення клопотання стало те, що в діях ОСОБА_3 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразилися в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використання наданого їй службового становища в особливо великому розмірі, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, тобто є підстави вважати, що ОСОБА_3 вчинив особливо тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна та зі спеціальною конфіскацією.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 187 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

В судовому засіданні прокурор підтримав вказане клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_3 та його захисники заперечували щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, мотивуючи тим, що підстав для застосування такого запобіжного заходу немає. Просили слідчого суддю обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту чи інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, посилаючись на постійне місце проживання підозрюваного.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В ході розгляду клопотання встановлено, що Генеральною прокуратурою України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000000392, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.02.2017 за ч. 4 ст. 368 КК України..

17.02.2017 о 15:41 ОСОБА_3 відповідно до вимогст. 209 КПК України, фактично затримано в порядку ст. 208 КПК України, про що складено відповідний протокол.

18.02.2017 о 01 годині 09 хвилині ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, та вручено повідомлення про підозру.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю доводиться зібраними доказами, у тому числі:

- заявою ОСОБА_5 від 13.02.2017;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 15.02.2017;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 17.02.2017;

- протоколами огляду та вручення грошових коштів від 16.02.2017, 17.02.2017;

- протоколом затримання ОСОБА_3 від 17.02.2017;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 17.02.2017;

- іншими матеріалами досудового розслідування.

Отримані досудовим розслідуванням докази дають підстави для обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення.

Обставини вчинення кримінального правопорушення дають підстави вважати, що ОСОБА_3, перебуваючи на волі, буде незаконно впливати на свідка ОСОБА_5, від якого ОСОБА_3, вимагав і одержав неправомірну вигоду та інших осіб, які є свідками скоєння ним протиправних дій, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене.

Так, санкцією ч. 4 ст. 368 КК України передбачено покарання за вчинення цього злочину в виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна та зі спеціальною конфіскацією, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від слідства та суду.

Враховуючи, що Кримінальним кодексом України виключено можливість застосовувати до осіб, якими вчинені корупційні злочини, положень щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням, існує ризик спроб ОСОБА_3 переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Крім того, на наявність заявлених ризиків також вказує і характер вчиненого ОСОБА_3. кримінального правопорушення, а саме тривалість і зухвалість його вчинення, що характеризує стійкість сформованих злочинних намірів ОСОБА_3

Вказані обставини свідчать про наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Виходячи з наявних матеріалах даних, з пояснень підозрюваного, протоколів допиту потерпілого, свідків, слідчий суддя приходить висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у кримінальному правопорушенні за ч. 4 ст. 368 КК України.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, ніж до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за ч. 2 ст. 185 КК України, особу підозрюваного, вік та стан його здоров'я, сімейний стан, наявність постійного місця проживання, майновий стан, та доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами. Слідчий суддя приходить до висновку щодо недоведеності слідчим та прокурором наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України в даному кримінальному провадженні. Слідчим у клопотанні та прокурором в судовому засіданні заявлено ризики того, що ОСОБА_3 може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування у кримінальному провадженні або продовжити злочинну діяльність. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. В рішенні «Єлоєв проти України» Європейський суд з прав людини повторює, що пункт 4 статті 5 забезпечує заарештованим чи затриманим особам право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення «законності» позбавлення свободи. Це означає, що компетентний суд має перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка стала підставою для затримання, а також мети, з якою застосовувалось затримання. Також, згідно рішення Європейського суду з прав людини «Ходорковський проти Роси», при оцінці позбавлення свободи будь-кого суд не обмежується проголошення видимими цілями взяття та тримання під вартою, про які йдеться, але також розглядає істинні наміри та цілі, що стоять за ними. Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, слідчий суддя враховує наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку щодо необхідності задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, відтак клопотання підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання. При цьому, враховуючи тяжкість злочину та розмір майнової шкоди, вважаю за належне призначити розмір застави у межах 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 240 000 (двісті сорок тисяч) грн. 00 коп., який зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_3 покладених на нього обов'язків. Окрім цього, обираючи відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов'язки: -прибувати до слідчих, прокурора, суду у кримінальному провадженні № 42017000000000392 за першою вимогою; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_3, виходячи лише з фактичних даних, що в містяться в матеріалах клопотання, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_3 до вчинення кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин. Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 532, 534, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах четвертого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Климовича Ф.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, тобто з 15 год. 40 хв. 17 лютого 2017 року.

Строк дії ухвали - до 17 квітня 2017 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_3 обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 240 000 (двісті сорок тисяч) грн. 00 коп.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р 373 110 010 028 07;

МФО (код банку) 820019;

ЗКПО 02 896 745;

ЄДРПОУ банку: 38004897;

Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов'язки:

- прибувати до слідчих, прокурора, суду у кримінальному провадженні № 42017000000000392 за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 17 квітня 2017 року включно.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Повний текст ухвали буде проголошено 23.02.2017 року о 13 годині 55 хвилин.

Слідчий суддя Остапчук Т.В.