Вирок № 64900582, 21.02.2017, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/99/17

Провадження №1-кп/639/182/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2017 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Курила В.О.,

за участю: секретаря судового засідання Крбеян К.О.,

прокурора Горюнової І.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016220500002191 від 26.08.2016, у відношенні:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, в силу ст.89 КК України не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

25.08.2016 року у другій половині дня, у вечірній час доби, ОСОБА_1, перебуваючи на території двору домоволодіння №39 по вул. Блакитного м. Харкова, за місцем свого проживання, вступив у злочинну змову із неповнолітньою особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження №12017220500000062 від 10.01.2017, щодо таємного викрадення будь-якого майна з проникненням на території будь-якого домоволодіння, розташованого по вул. Райгородській м. Харкова.

Для доведення свого злочинного умислу до кінця, 26.08.2016 року приблизно о 00 год. 30 хв. ОСОБА_1, у групі з іншою неповнолітньою особою, прибули в район розташування домоволодіння раніше їм невідомого ОСОБА_2 за адресою: м. Харків, вул. Райгородська, 18, де вони, діючи узгоджено, спочатку перелізли через паркан, яким обгороджено територію вказаного домоволодіння та проникли через незачинені вхідні двері до приміщення сараю.

Надалі ОСОБА_1 та інша неповнолітня особа, перебуваючи в приміщенні сараю, помітили на підлозі вібраційну шліфувальну машину ТМ «Іжмаш» модель «ШВ-850Е», яку помістили у господарську сумку, знайдену за місцем виявлення предмету злочину, та продовжили знаходитись в приміщенні сараю.

Таким чином, ОСОБА_1 у злочинній групі із іншою неповнолітньою особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, вчинили всі дії, які вважали за необхідне для заволодіння чужим майном, а саме: шліфувальною машиною ТМ «Іжмаш» модель «ШВ-850Е», належною ОСОБА_2

В той час до сараю увійшов господар домоволодіння ОСОБА_2, який, помітивши ОСОБА_1 та іншу особу з належною йому сумкою, почав виясняти у них, що саме вони роблять у сараї. У відповідь на це ОСОБА_1 та інша неповнолітня особа, діючи узгоджено, з метою доведення до кінця злочинного умислу, який спочатку був спрямований на таємне викрадення чужого майна з проникненням у приміщення, але у звязку із обставинами, які склалися, переріс у відкрите викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у приміщення, нехтуючи присутністю потерпілого на місці скоєння ними злочину, відкрито звернули на свою користь викрадене майно та з місця вчинення грабежу зникли.

В подальшому ОСОБА_1 та інша неповнолітня особа розпорядилися викраденим майном на свій розсуд.

В результаті вчиненого відкритого викрадення ОСОБА_1 у групі з іншою неповнолітньою особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, завдали потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на суму 385 грн. 06 коп., що підтверджено висновком судово-товарознавчої експертизи №4734 від 26.09.2016.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому злочині за ч.3 ст.186 КК України визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаюється, повністю підтверджує фактичні обставини вчинення злочину, надав пояснення щодо місця, часу, способу вчинення злочину так, як вони встановлені судом.

Під час допиту у судовому засідання обвинувачений ОСОБА_1 надав показання,що 25.08.2016 року він дійсно разом із ОСОБА_3 вирішили вчинити крадіжку. Для цього, в ніч з 25 та 26 серпня 2016 року прийшли до приватного домоволодіння, розташованого по вул. Райгородській м. Харкова, перелізли через паркан висотою приблизно 1,60 м. та проникли на територію двору. Потім зайшли до відкритого сараю, звідки викрали вібраційну машину для поліровки дошок, яку помістили у господарську сумку, знайдену на місці. В цей момент до сараю зайшов хазяїн домоволодіння та почав питати, що вони роблять. Далі, вони вийшли із сараю, а потім перелізли через паркан та втекли з місця скоєння злочину. ОСОБА_3 забрав сумку із викраденою шліфувальною машиною та пообіцяв після продажу цього майна віддати йому частину грошових коштів. Після цього ОСОБА_3 він не бачив та із ним більше не зустрічався.

Показання ОСОБА_1 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння підсудним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи повне визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини у скоєному злочині та щире каяття, заслухавши думку учасників кримінального провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути вказану справу в порядку ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження в частині відомостей, які характеризують особу винного. На виконання вимог ч.3 ст.349 КПК України учасникам судового провадження роз'яснено про позбавлення права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_1вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в приміщення.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_1встановлено, що він на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, тяжких (хронічних) захворювань чи інвалідності не має, неодружений, офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання, за яким характеризується негативно, в силу ст.89 КК України не судимий (к/п а.с.49-52).

Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_1, є щире каяття.

Згідно ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1, під час досудового розслідування та судового розгляду не встановлено.

Призначаючи покарання ОСОБА_1,суд виходить із положень ст.ст.50, 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є умисним тяжким злочином, наявність помякшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані про особу винного, його відношення до скоєного злочину, у зв'язку з чим суд вважає необхідним і достатнім призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах мінімальної санкції за ч.3 ст.186 КК України.

На підставі ст.75 КК України суд вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі, встановивши йому іспитовий строк та поклавши на нього обов'язки, передбачені п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України, оскільки виправлення та перевиховання підсудного можливо без ізоляції від суспільства.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався та підстав для його обрання не має.

Цивільний позов потерпілим ОСОБА_2 по кримінальному провадженню не заявлено, що не позбавляє права потерпілого заявити позов у порядку цивільного судочинства.

В порядку ст.124 КПК України процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1

Речових доказів щодо яких необхідно вирішити питання в порядку ст.100 КПК України по даному кримінальному провадженню не має.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.370, 371, 373, 374, 376, 392 395 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у предявленому обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.186 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_1звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обовязки, а саме: періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведену по кримінальному провадженню судову експертизу на суму 175,92 грн. (сто сімдесят пять гривень 98 коп.), перерахувавши їх на користь держави (код доходів 24060300, р/р №31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, установа банку УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова) (к/п а.с.42).

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя В.О. Курило