Ухвала суду № 64898742, 23.02.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/158/17

провадження № 1-кп/415/207/17

УХВАЛА

Іменем України

"23" лютого 2017 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Старікової М.М.

за участю: секретаря Демченко Е.Є.

прокурора Дьомушкіної І.В.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12016130240002334 від 12.09.2016 року у відношенні

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лисичанська Луганської області, громадянина України, судимого: 31.03.2014 Лисичанським міським судом Луганської області за ч.1 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України до 1 року позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком на 1 рік; 02.02.2015 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі, згідно ст. 71 КК України приєднано покарання за вироком Лисичанського міського суду від 31.03.2014 року, остаточно до 1 року 1 місяця позбавлення волі; звільнений з місць позбавлення волі 16.11.2015 року умовно-достроково на не відбутий строк 5 місяців 7 днів, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.357, ч.2 ст.185, ч.1 ст.125 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

10 січня 2017 року до Лисичанського міського суду Луганської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12016130240002334 від 12.09.2016 року у відношенні ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.357, ч.2 ст.185, ч.1 ст.125 КК України.

Ухвалою суду від 11 січня 2017 року вищезазначене кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.

Потерпілі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, надали суду заяви про проведення підготовчого судового засідання в їх відсутності, сторони не заперечували проти проведення підготовчого судового засідання без потерпілих.

В підготовчому судовому засіданні прокурор висловив думку щодо можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, обвинуваченого, захисника та потерпілих, зазначивши при цьому про відсутність підстав для закриття справи або повернення обвинувального акту.

Обвинувачений ОСОБА_2 і його захисник ОСОБА_1 не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, у відповідності до положень ст. 314 КПК України, яка регламентує порядок та межі підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт з долученими до нього відповідно до ст. 291 КПК України додатками, приходить до наступного висновку.

Кримінальне провадження підсудне Лисичанському міському суду Луганської області.

Обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, порушень вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду та являлись підставою для повернення обвинувального акту прокурору, судом не встановлено.

Враховуючи відсутність підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України та обмежень, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК України суд приходить до висновку про необхідність призначення даного кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, обвинуваченого, захисника та потерпілих.

Під час підготовчого судового засідання прокурор Дьомушкіна І.В. звернулася до суду з письмовим клопотанням про продовження строку тримання під вартою у відношенні ОСОБА_2, в обґрунтування клопотання зазначила, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.357, ч.2 ст.185, ч.1 ст.125 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії невеликої та середньої тяжкості, підстави, за яких було обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не змінились, ризики не зменшились. Наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_2 переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2. в разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, що може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження терміну дії запобіжного заходу, те що він ніде не працює та не має джерела доходу, не одружений, дітей не має, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, з урахуванням його негативної репутації, оскільки останній має судимості за вчинення аналогічних злочинів, які не зняті та непогашені, враховуючи що строк тримання під вартою обвинуваченого спливає 04.03.2017 року, судовий розгляд кримінального провадження у відношенні ОСОБА_2 Лисичанським міським судом не розпочатий, просила суд продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 діб.

Захисник ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, оскільки вважає, що прокурором не доведено існування ризиків, а підстави на які посилається прокурор є надуманими та необґрунтованими.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку свого захисника..

Вислухавши доводи сторін, суд вважає клопотання прокурора Дьомушкіної І.В. про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний відносно обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

При цьому суд враховує правову позицію ЄСПЛ викладену у п. 74 рішення від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України» відповідно до якої «відсутність чітко сформульованих положень, які б визначали, чи можливо належним чином продовжити (якщо так, то за яких умов) застосування на стадії судового слідства запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного на визначений період на стадії досудового слідства», «не відповідає критерію «передбачуваності закону» для цілей пункту 1 статті 5 Конвенції».

Згідно п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України "метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду 5) вчинити інше кримінальне правопорушення….

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.357, ч.2 ст.185, ч.1 ст.125 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії невеликої та середньої тяжкості. Ухвалою слідчого судді від 05.01.2017 року під час досудового розслідування у відношенні ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_2 суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема що обвинувачений може переховуватися від суду, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України свідчать такі обставини як вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, у скоєнні яких він обвинувачується, що може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при цьому, ОСОБА_2 являючись працездатною особою не працює, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, міцні соціальні зв'язки, які б утримували його за місцем проведення судового розгляду відсутні, також репутація обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних умисних злочинів, судимості за які не зняті та непогашені в установленому законом порядку, знову обвинувачується у вчиненні умисних невеликої та середньої тяжкості злочинів проти власності, проти життя і здоров'я та проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян, свідчить про те, що обвинувачений, перебуваючи на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини які при цьому враховувались не змінились, а ризики не зменшились.

Суд не відхиляє доводів сторони захисту, викладених на користь обвинуваченого ОСОБА_2, а також враховує його вік та стан здоров'я, його сімейний та майновий стан, але вважає що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та запобіганню процесуальних ризиків, а тому підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини які при цьому враховувались не змінились, а ризики не зменшились й підстав для зміни або скасування запобіжного заходу суд не вбачає.

Враховуюче вищевикладене, з метою забезпечення обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також відсутність підстав для зміни та скасування запобіжного заходу, суд вважає необхідним продовжити раніше обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 31, 177, 178, 197, 314-317, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016130240002334 від 12.09.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.357, ч.2 ст.185, ч.1 ст.125 КК України у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду на 02 березня 2017 року на 11 годину 00 хвилин.

Розгляд кримінального провадження проводити судом одноособово.

Про час та місце проведення судового розгляду повідомити прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілих, а також свідків, відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.357, ч.2 ст.185, ч.1 ст.125 КК України на 60 днів, тобто по 23 квітня 2017 року включно.

Дана ухвала в частині продовження запобіжного заходу діє до 23 квітня 2017 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Копіію ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: М.М. Старікова