Ухвала суду № 64898037, 21.02.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 360/2490/15-ц Головуючий у І інстанції Унятицький Д. Є.Провадження № 22-ц/780/255/17 Доповідач у 2 інстанції Березовенко Р. В.Категорія 46 21.02.2017

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 360/2490/15-ц Головуючий у суді І інстанції Унятицький Д.Є.

Провадження № 22-ц/780/255/17 Доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючогоБерезовенко Р.В., суддівЛівінського С.В., Мельника Я.С.,при секретаріСпеней І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 14 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Бородянської селищної ради, ОСОБА_8 про визнання рішення селищної ради недійсним, визнання державного акту на землю недійсним, скасування державної реєстрації, зобов'язання не чинити перешкоди в користуванні земельною ділянкою,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2016 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулися з позовом до Бородянської селищної ради, ОСОБА_8 про визнання рішення селищної ради недійсним, визнання державного акту на землю недійсним, скасування державної реєстрації, зобов'язання не чинити перешкоди в користуванні земельною ділянкою.

В обґрунтування позову вказували, що являються співвласниками будинку АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9 в 1999 році. Разом з будинком до них перейшло право користування присадибною земельною ділянкою загальною площею 0,32 га за тією ж адресою.

На початку квітня 2014 року вони дізналися, що право власності на частину земельної ділянки, користувачами якої вони були протягом 20 років перейшло до відповідачки ОСОБА_8 на підставі рішення Бородянської селищної ради.

На даний час в їх користуванні перебуває 0,2429 га, у відповідачки ОСОБА_8 за їхньою ж адресою - 0,0831 га.

Рішення Бородянської селищної ради, на підставі якого відповідачка ОСОБА_8 отримала державний акт, постановою Ірпінського міського суду від 2 вересня 2014 року було скасоване, однак Апеляційний адміністративний суд Київської області 28 липня 2015 року постанову суду скасував, провадження у справі закрив.

Бородянська селищна рада 29 січня 2015 року прийняла рішення про скасування свого рішення від 22 жовтня 2002 року "Про надання ОСОБА_8 в постійне користування присадибної земельної ділянки".

Однак, після скасування постанови Ірпінського міського суду за заявою ОСОБА_8 про поворот виконання рішення Бородянська селищна рада своїм рішенням від 26 листопада 2015 року скасувала рішення від 29 січня 2015 року, яким скасоване рішення від 22 жовтня 2002 року "Про надання ОСОБА_8 в постійне користування присадибної земельної ділянки".

Просили визнати рішення Бородянської селищної ради від 26 листопада 2015 року недійсним; визнати недійсним державний акт на землю, виданий ОСОБА_8, скасувати державну реєстрацію державного акту на землю НОМЕР_1, виданого 09 листопада 2004 року ОСОБА_8 та зобов'язати ОСОБА_8 не чинити їм перешкод в користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 14 вересня 2016 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 подали апеляційну скаргу, в якій просять суд скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позовних вимог, з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що після смерті 22 липня 1998 року ОСОБА_9 позивачі успадкували житловий будинок по АДРЕСА_1, норма земельної ділянки за цією адресою не визначена, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.5).

Відповідно до технічних паспортів (а.с.6-10, 11-15) станом на 1999 рік земельна ділянка за вказаною адресою складала 2373 м2, а станом на 1992 рік - 1752 м2.

Рішенням Бородянської селищної ради від 17 лютого 2004 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 передані присадибні ділянки площею по 0,1223 га кожному (а.с.21-25).

ОСОБА_8 являється власником земельної ділянки площею 0,10 га, що розташована в АДРЕСА_1, що підтверджується копією державного акту (а.с.77).

26 листопада 2015 року Бородянська селищна рада прийняла рішення (а.с.144-145) про скасування рішення сорок сьомої сесії Бородянської селищної ради шостого скликання від 29 січня 2015 року "Про скасування рішення четвертої сесії Бородянської селищної ради двадцять четвертого скликання від 22 жовтня 2002 року "Про надання громадянці ОСОБА_8 в постійне користування присадибної земельної ділянки площею 0,10 га по АДРЕСА_1".

З вказаного рішення вбачається, що воно прийняте на підставі ухвали Апеляційного Адміністративного суду від 28 липня 2015 року (а.с. 20), якою скасована постанова Ірпінського міського суду Київської області від 25 вересня 2014 року, а провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Бородянської селищної ради Бородянського району Київської області про скасування рішення закрито.

Також місцевий суд встановив, що оскільки позивачі являються власниками житлового будинку розташованого на земельній ділянці площею 0,2429 га (а.с.29), земельна ділянка відповідачки ОСОБА_8 площею 0,831 га, розташована за межами земельної ділянки, що перебуває в користуванні позивачів і не порушує її межі, що підтверджується копіями кадастрових планів (а.с. 29-30).

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що земельна ділянка відповідачки ОСОБА_8 розташована за межами земельної ділянки, що перебуває в користуванні позивачів і не порушує її межі, а тому і не порушує їх права.

Також місцевим судом правомірно зазначено, що доводи позивачів про перехід до них права користування земельною ділянкою площею 0,32 га., як вказано в архівній довідці (а.с.26-27) не заслуговують на увагу, оскільки зазначена довідка стосується періоду 1944-1957 р.р., а позивачі стали власниками житлового будинку в 1999 році, коли за вказаною адресою рахувалась земельна ділянка площею 0,15 га (а.с.98-99).

Судова колегія погоджується із такими висновками суду першої інстанції виходячи із наступного.

Відповідно до ч.2 ст.120 ЗК України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до архівного витягу (а.с.98-98) станом на час прийняття спадщини позивачами та відповідно набуття права власності на житловий будинок у користуванні спадкодавця ОСОБА_9 перебувала земельна ділянка 0,15 га.

Дані обставини не були спростовані позивачами жодним належним та допустимим доказом, а тому їх доводи щодо переходу в їх користування від попереднього власника земельної ділянки у розмірі 0,32 га є недоведеними та необгрунтованими.

Крім того, відповідно до рішення Бородянської селищної ради від 17 лютого 2004 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 передані присадибні ділянки площею по 0,1223 га кожному (а.с.21-25).

Дане рішення є чинним на час розгляду справи і позивачами не оскаржувалося, що також, спростовує їх доводи про перебування в їх користуванні земельної ділянки у розмірі 0,32 га.

За таких обставин, посилання в апеляційній скарзі на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права не заслуговують на увагу, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними у рішенні, які є цілком обгрунтованими.

Що ж стосується доводів апеляційної скарги щодо порушення сільрадою порядку скасування свого рішення, то на думку колегії суддів вони, також, не заслуговують на увагу, так як позивачі не довели жодним належним та допустимим доказом, що даним рішенням було порушено, невизнано або оспорено саме їх право, оскільки вони не довели існування в них цього права (користування 0,32 га) взагалі.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскільки, висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на наявних у справі доказах, доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують, а відтак вимоги апеляційної скарги задоволені бути не можуть.

При цьому, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 303, 307-308, 313, 315, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - відхилити.

Рішення Бородянського районного суду Київської області від 14 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Р.В.Березовенко

Судді: С.В.Лівінський

Я.С.Мельник