Ухвала суду № 64897496, 23.02.2017, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/562/17

Провадження 1-кс-97/17

ухвала

Іменем України

23 лютого 2017 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області Кравченко М.В.,

при секретарі судового засідання Бадьорій Є.І.

за участю сторони кримінального провадження - слідчого СВ Обухівського ВП ГУ НП в Київській області Кашпур А.С.,

розглянувши у залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області клопотання слідчого про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду із клопотанням, в якому просив накласти арешт на земельну ділянку з реєстраційним номером об'єкту нерухомого майна № НОМЕР_2 та з кадастровим номером НОМЕР_3 та житловий будинок з реєстраційним номером об'єкту нерухомого майна № НОМЕР_1, що розташовані в АДРЕСА_1 посилаючись на незаконне заволодіння шляхом шахрайства, відомості про це внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017110230000265 від 13.02.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 12.02.2017 до Обухівського ВП ГУ НП в Київській області надійшла заява від ОСОБА_2 про те, що 06.09.2016 невстановлені особи, шахрайським шляхом заволоділи належним заявниці житловим будинком АДРЕСА_1

Під час проведення досудового розслідування кримінального провадження, в ході допиту потерпілої ОСОБА_2, встановлено, що рішенням Київської міської ради від 18.11.2004 № 700-30/2110 ОСОБА_2 було виділено земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_3, площею 0,0640 га, яка розташована у АДРЕСА_1.

06.06.2005 ОСОБА_2 отримала державний акт на право власності на вказану земельну ділянку серії НОМЕР_4, який зареєстровано а Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за НОМЕР_6.

В період з 2005 по 2010 роки на вказаній земельній ділянці було побудовано двохповерхових будинок. Після чого, 03.06.2010 отримано свідоцтво на право власності на жилий будинок АДРЕСА_1, та який на праві приватної власності належить ОСОБА_2, відповідно до Наказу Головного управління житлового забезпечення №732-С/ЖБ від 01.06.2010.

28.01.2013 інформацію про вказаний будинок було внесено до Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності^ про що отримано витяг з реєстру за номером НОМЕР_7 Об'єкту нерухомості (будинку) присвоєно індивідуальний реєстраційний номер НОМЕР_1.

З моменту отримання державного акту на земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_1, єдиним власником вказаного майна була ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка міста Києва. Довіреності на право продажу чи інших дій, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна (земельної ділянки та будинку), ОСОБА_2 не надавала, періодично проживає у вказаному будинку разом з родиною. Також, у власності ОСОБА_2 має будинок, який розташований в АДРЕСА_2, де також періодично проживає з родиною.

Разом з тим, під час допиту потерпілої ОСОБА_2 встановлено, що 12.02.2017 повернувшись до місця свого проживання, що в АДРЕСА_2, у вхідних дверях виявила записку з номером мобільного телефону НОМЕР_5 та текстом «ОСОБА_6, передзвоните пожалуйста я покупатель на этот дом». Після цього ОСОБА_2 зателефонувала на вказаний у записці номер телефону, під час телефонної розмови із невідомою жінкою ОСОБА_2 з'ясувала, що жінка бажає придбати будинок, який розташований в АДРЕСА_1, також запитала звідки у останньої інформація про продаж будинку, на що та відповіла, що від спільного знайомого, також жінка повідомила, що у неї є витяг з державного реєстру прав на нерухоме майно, за яким власником вказаного будинку є ОСОБА_3.

Цього ж дня, а саме 12.02.2017 ОСОБА_2 звернулася до нотаріуса та отримала інформацію про те, що належний їй будинок та земельна ділянка, які розташовані в АДРЕСА_1, переоформлені на ОСОБА_3.

Разом з тим, потерпілою ОСОБА_2 було надано копію договору купівлі- продажу житлового будинку, який розташований в АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, від імені ОСОБА_2, з однієї сторони та ОСОБА_3, який зареєстрований в АДРЕСА_3, посвідченого нотаріусом ОСОБА_5 06.09.2006.

Також було надано копію договору купівлі-продажу земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, від імені ОСОБА_2, з однієї сторони та ОСОБА_3, який зареєстрований в АДРЕСА_3, посвідченого нотаріусом ОСОБА_5 06.09.2006.

Зі слів ОСОБА_2 хто такі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 їй не відомо, жодного разу їх не бачила та з ними не знайома. Про дії, пов'язані з відчуженням належного потерпілій майном, остання дізналася лише після телефонної розмови з незнайомою їй раніше жінкою.

Для повного, всебічного і неупередженого дослідження всіх обставин справи виникла необхідність в накладенні арешту на нерухоме майно, а саме на житловий будинок та земельну ділянку, які розташовані в АДРЕСА_1, з метою недопущення перепродажу вказаних об'єктів нерухомості.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого Існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У зв'язку з викладеним, враховуючи що земельна ділянка з реєстраційним номером об'єкту нерухомого майна № НОМЕР_2 та з кадастровим номером НОМЕР_3, а також житловий будинок з реєстраційним номером об'єкту нерухомого майна № НОМЕР_1, які розташовані в АДРЕСА_1, на підставі постанови слідчого визнані речовими доказами, з метою перешкоджання подальшого їх відчуження, поділу, об'єднання тощо, виникла обґрунтована необхідність у накладені арешту на вищевказане майно.

В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання, посилаючись на необхідність забезпечення унеможливлення подальшого відчуження вказаної земельної ділянки та житлового будинку.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Вважаю доводи клопотання про наявність підстав для накладення арешту обґрунтованими, тому клопотання слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 131, 167, 170, 174 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити повністю.

Накласти арешт на земельну ділянку з реєстраційним номером об'єкту нерухомого майна № НОМЕР_2 та з кадастровим номером НОМЕР_3 та житловий будинок з реєстраційним номером об'єкту нерухомого майна № НОМЕР_1, що розташовані в АДРЕСА_1.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя М.В.Кравченко