Ухвала суду № 64897348, 23.02.2017, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/562/17

Провадження 1-кс-99/17

ухвала

Іменем України

23 лютого 2017 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області Кравченко М.В.,

при секретарі судового засідання Бадьорій Є.І.

за участю сторони кримінального провадження - слідчого СВ Обухівського ВП ГУ НП в Київській області Кашпур А.С.,

розглянувши у залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області клопотання слідчого про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду із клопотанням, в якому просив накласти арешт на садовий будинок з реєстраційним номером об'єкту нерухомого майна № НОМЕР_2, який розташований в АДРЕСА_1, який на праві власності належить ОСОБА_2, посилаючись на незаконне заволодіння шляхом шахрайства, відомості про це внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017110230000265 від 13.02.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 12.02.2017 до Обухівського ВП ГУ НП в Київській області надійшла заява від ОСОБА_3 про те, що 06.09.2016 невстановлені особи, шахрайським шляхом заволоділи належним заявниці житловим будинком АДРЕСА_2

Під час проведення досудового розслідування кримінального провадження, в ході допиту потерпілої ОСОБА_3, встановлено, що рішенням Київської міської ради від 18.11.2004 № 700-30/2110 ОСОБА_3 було виділено земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_3, площею 0,0640 га, яка розташована у АДРЕСА_2.

06.06.2005 ОСОБА_3 отримала державний акт на право власності на вказану земельну ділянку серії НОМЕР_4, який зареєстровано а Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №02-7-00727.

В період з 2005 по 2010 роки на вказаній земельній ділянці було побудовано двохповерховий будинок. Після чого, 03.06.2010 отримано свідоцтво на право власності на жилий будинок АДРЕСА_1, та який на праві приватної власності належить ОСОБА_3, відповідно до Наказу Головного управління житлового забезпечення №732-С/ЖБ від 01.06.2010.

28.01.2013 інформацію про вказаний будинок було внесено до Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності - у про що отримано витяг з реєстру за номером 173476. Об'єкту нерухомості (будинку) присвоєно індивідуальний реєстраційний номер НОМЕР_1.

З моменту отримання державного акту на земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_2, єдиним власником вказаного майна була ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка міста Києва. Довіреності на право продажу чи інших дій, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна (земельної ділянки та будинку), ОСОБА_3 не надавала, періодично проживає у вказаному будинку разом з родиною. Також, у власності ОСОБА_3 має будинок, який розташований в АДРЕСА_4, де також періодично проживає з родиною.

Разом з тим, під час допиту потерпілої ОСОБА_3 встановлено, що 12.02.2017 повернувшись до місця свого проживання, що в АДРЕСА_4, у вхідних дверях виявила записку з номером мобільного телефону НОМЕР_5 та текстом «Ирина, передзвоните пожалуйста я покупатель на этот дом». Після цього ОСОБА_3 зателефонувала на вказаний у записці номер телефону, під час телефонної розмови із невідомою жінкою ОСОБА_3 з'ясувала, що жінка бажає придбати будинок, який розташований в АДРЕСА_2, також запитала звідки у останньої інформація про продаж будинку, на що та відповіла, що від спільного знайомого, також жінка повідомила, що у неї є витяг з державного реєстру прав на нерухоме майно, за яким власником вказаного будинку є ОСОБА_4.

Цього ж дня, а саме 12.02.2017 ОСОБА_3 звернулася до нотаріуса та отримала інформацію про те, що належний їй будинок та земельна ділянка, які розташовані в АДРЕСА_2, переоформлені на ОСОБА_4.

Разом з тим, потерпілою ОСОБА_3 було надано копію договору купівлі-продажу житлового будинку, який розташований в АДРЕСА_2, укладеного між ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, від імені ОСОБА_3, з однієї сторони та ОСОБА_4, який зареєстрований в АДРЕСА_3, посвідченого нотаріусом ОСОБА_6 06.09.2006.

Також було надано копію договору купівлі-продажу земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_2, укладеного між ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, від імені ОСОБА_3, з однієї сторони та ОСОБА_4, який зареєстрований в АДРЕСА_3, посвідченого нотаріусом ОСОБА_6 06.09.2006.

Зі слів ОСОБА_3 хто такі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 їй не відомо, жодного разу їх не бачила та з ними не знайома. Про дії, пов'язані з відчуженням належного потерпілій майном, остання дізналася лише після телефонної розмови з незнайомою їй раніше жінкою.

Разом з тим, під час проведення досудового розслідування кримінального провадження, ОСОБА_3 повідомила, що в період 17-18 лютого 2017 року їй на мобільний телефон з невідомого номеру телефону почали надходити телефонні дзвінки з погрозами, що будинок, який належить її чоловікові ОСОБА_2 та який розташований в АДРЕСА_1, також буде переоформлено на інших осіб. Хто телефонує потерпілій та погрожує вчиненням незаконних дій щодо майна, належного ОСОБА_2 потерпіла пояснити не може.

Разом з тим, 16.02.2017 до Обухівського ВП ГУ НП в Київській області надійшло клопотання від ОСОБА_3, в якому вона просить накласти арешт на будинок, який розташований в АДРЕСА_4 та який належить її чоловіку ОСОБА_2 з метою недопущення вчинення неправомірних дій, пов'язаних з його відчуженням на користь третіх осіб.

Для повного, всебічного і неупередженого дослідження всіх обставин справи виникла необхідність в накладенні арешту на нерухоме майно, а саме на житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1, з метою недопущення перепродажу вказаних об'єктів нерухомості.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 80527865, об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером № НОМЕР_2, а саме садовий будинок, який розташований в АДРЕСА_1, на праві власності належить ОСОБА_2.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого Існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У зв'язку з викладеним, враховуючи що садовий будинок з реєстраційним номером об'єкту нерухомого майна № НОМЕР_2, який розташований в АДРЕСА_1, на підставі постанови слідчого визнано речовим доказом, з метою перешкоджання подальшого його відчуження, поділу, об'єднання тощо, виникла обґрунтована необхідність у накладені арешту на вищевказане майно.

В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання, посилаючись на необхідність забезпечення унеможливлення подальшого відчуження садового будинку.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Вважаю доводи клопотання про наявність підстав для накладення арешту обґрунтованими, тому клопотання слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 131, 167, 170, 174 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити повністю.

Накласти арешт на садовий будинок з реєстраційним номером об'єкту нерухомого майна № НОМЕР_2, який розташований в АДРЕСА_1, який на праві власності належить ОСОБА_2.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя М.В.Кравченко