Ухвала суду № 64895055, 14.02.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/563/17 Справа № 201/13967/16-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Кононенко О.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2017 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кононенко О.М.

суддів Кондаков Г.В., Онушко Н.М.

секретаря судового засідання Солодовник О.Д.

за участю прокурора Чорнобривець Ю.М.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро кримінальне провадження № 12016040650003186 та № 12016040030000734 за апеляційними скаргами прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_4, захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_2, на вирок Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 16 грудня 2016 року щодо:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

В апеляції:

- прокурор, просить вирок суду першої інстанції скасувати та ухвалити свій, яким призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді 3 років та 6 місяців позбавлення волі.

В обґрунтування апеляційної скарги, зазначає, що вирок підлягає скасуванню у звязку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Призначення міри покарання ОСОБА_2, суд першої інстанції належним чином не вмотивував. Вказує на те, що ОСОБА_2 в період іспитового строку вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 289 КК України, 09.03.2016 року, обвинувальний акт направлено до Бабушкінського районного суду, де на теперішній час триває судовий розгляд, що свідчить про те, що обвинувачений на шлях виправлення не став, суспільно корисною працею не займається.

- захисник ОСОБА_3, не оспорюючи правильності кваліфікації та доведеності дій обвинуваченого, просить вирок суду першої інстанції змінити в частині призначеного покарання, шляхом його помякшення. Призначити ОСОБА_2, покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, та на підставі ст.ст. 75,76 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки. В іншій частині вирок суду залишити без змін.

В обґрунтування зазначає, що вирок суду першої інстанції підлягає зміні через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого. Вказує на те, що ОСОБА_2, повністю визнав вину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, в матеріалах справи міститься копії свідоцтва про народження дітей, та копію свідоцтва про шлюб, має позитивну характеристику з місця проживання.

- обвинувачений ОСОБА_2, просить вирок суду першої інстанції скасувати, вважає, що вирок суду було винесено дуже суворо, незаконно, доводи сторони захисту не були прийняті до уваги.

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_2, визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки.

Стягнуто зОСОБА_2 на користь держави витрати понесені на залучення експерта в розмірі 376,20 гривень.

Питання щодо речових доказів вирішено судом відповідно до вимог закону.

Цим вироком ОСОБА_2, визнано винним за ч. 3 ст. 185 КК України та засуджено за вчинення злочину за таких обставин.

26 липня 2016 року приблизно о 22 годині 00 хвилин ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у інше приміщення, прибув до гаражу, який розташований в рахунку зліва направо за № 6 та знаходиться поблизу будівлі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська по вул. Паторжинського, 18-А у м. Дніпро. Далі ОСОБА_2, перебуваючи в зазначеному місці та в зазначений час, побачив гараж, який зачиняється на пластикові двері-ролети та який належить потерпілому ОСОБА_5, та визначив майно останнього, яке знаходиться у приміщенні вказаного гаражу, як обєкт свого злочинного посягання. Після чого ОСОБА_2, перебуваючи в зазначеному місці та в зазначений час, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням у приміщення, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, повернув ручку дверцят-ролет, які закривають вказаний гараж, відчинивши їх та потрапив у середину гаража. Потім ОСОБА_2, продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на таємне викрадення майна потерпілого ОСОБА_5, заволодів майном останнього, а саме: ручна мийка марки «KARCHER» чорно-жовтого кольору вартістю 3059, 49 грн.; автомобільна передня фора марки «Audi» вартістю 550 грн.; дитяча іграшка корабель марки «Sea Life» упакована у картонну коробку біло-голубого кольору вартістю 390 грн.; дитяче крісло-гойдалка молочного кольору для закачування, упаковане у коробку білого кольору вартістю 599,25 грн.; принтер марки «Epson» чорного кольору, який друкує кольоровими чорнилами вартістю 1477, 700 грн., всього на суму 6076 гривень 44 копійки. Після чого ОСОБА_2, доводячи розпочатий злочин до кінця, з викраденим майном з місця скоєння злочину зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Крім цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2 08.09.2016 року приблизно о 02 годині 00 хвилин, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення, прибув до гаражу № 42, який розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Рогальова, 12-Б.

Далі ОСОБА_2, реалізуючи свій корисливий умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення, перебуваючи в тому місці та в зазначений час, підійшов до гаражу, який зачиняється на металеві двері та який належить потерпілій ОСОБА_6 та визначив майно яке знаходиться в гаражі, як обєкт свого злочинного посягання. Переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, за допомогою заздалегідь приготовленого для вчинення злочину знаряддя, а саме домкрату, роздвинув двері, які закривають вказаний гараж та потрапив у приміщення гаража, де побачив килим вовняний коричневого кольору розміром 3х4, чоловічий механічний годинник марки «Orient», пилосос марки Philips Vitall 373, які визначив як обєкт свого злочинного посягання. Після чого ОСОБА_2 виніс вищевказане майно з гаражу, яке належить потерпілій ОСОБА_6, всього на загальну суму 5420 гривень 00 копійок. Після чого ОСОБА_2, доводячи свій злочинний умисел до кінця, з викраденим майном з місця скоєння злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд, тим самим спричинив потерпілій ОСОБА_6, майнову шкоду на загальну суму 5420 гривень 00 копійок.

Заслухавши суддю доповідача, прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу прокурора та заперечувала проти задоволення апеляційних скарг захисника та обвинуваченого, думку захисника ОСОБА_3, який підтримав свою апеляційну скаргу та заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, обвинуваченого ОСОБА_2, який уточнив вимоги своє апеляційної скарги, підтримав доводи і вимоги свого захисника, просив вирок суду змінити в частині призначеного покарання в сторону помякшення, а також заперечував проти апеляційної скарги прокурора, проаналізувавши доводи, які викладені в апеляційних скаргах і співставивши їх з наявними матеріалами, колегія суддів вважає, що принесені апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані судом першої інстанції за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше сховище та таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше сховище, вчинена повторно.

Так як, висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вирокута кваліфікація його дій за ч. 3 ст. 185 КК України, у апеляційних скаргах прокурора, захисника та обвинуваченого, а також інших учасників процесу не оспорюються, тому апеляційним судом не перевіряються.

Доводи апеляційної скарги прокурора щодо неправильного застосування кримінального закону з підстав невідповідності призначеного судом покарання ОСОБА_2 ступені тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, а також доводи сторони захисту обвинуваченого і його захисника щодо несправедливості призначеного покарання обвинуваченому через суворість, колегія суддів, вважає необґрунтованими та безпідставними і такими, що спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, яка передбачає загальні засади призначення покарання і через які реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, суд, призначаючи покарання у кожному конкретному випадку має дотримуватися вимог кримінального закону й зобовязаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що помякшують і обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

За положеннями ст. 50 КК України, метою покарання є не тільки кара, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Так, вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_2, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до категорії тяжких, дані про особу обвинуваченого, який не судимий, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, посередньо характеризується, перебуває з 1999 року на обліку у лікаря психіатра з діагнозом: соціалізований розвиток поведінки, однак згідно висновку експерта № 242 від 26.10.2016 міг та може віддавати звіт своїм діям та керувати ними. Щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, які судом віднесенні до обставин, що помякшують покарання обвинуваченому. Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

З урахуванням сукупності перелічених даних, тяжкості скоєних кримінальних правопорушень та конкретних обставин їх вчинення, суд дійшов правильного висновку про необхідність призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_2 у виді позбавлення волі в межах санкціїч. 3 ст. 185КК України мінімального значення.

Призначене покарання ОСОБА_2 у вироку суду, в повній мірі відповідає вимогам статей 50, 65, КК України, оскільки на переконання колегії суддів, воно є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, а тому підстав вважати його суворим чи мяким, не вбачається. Підстав для застосування ст.69 та ст. 75 КК України, не встановлено.

Щодо посилання прокурора на наявність обвинувального акту відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст. 289 КК України, який розглядається в суді, як на обставину, що є підставою для призначення останньому по даній справі більш суворого покарання, колегія суддів не бере до уваги, оскільки в даному кримінальному провадженні зазначений прокурором обвинувальний акт не розглядається. Окрім того, за приписами ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

З огляду на викладене, апеляційний суд не знаходить підстав для зміни чи скасування вироку в частині покарання ОСОБА_2, з мотивів, наведених в апеляційних скаргах прокурора, захисника та обвинуваченого.

Істотних порушень вимог кримінального і кримінального процесуального закону, які б тягли за собою скасування чи зміну вироку суду, в кримінальному провадженні не виявлено.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає його законним і обґрунтованим, вирок суду ухвалений згідно з нормами матеріального права, з дотриманням вимог кримінального та процесуального закону і на підставі обєктивно зясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог закону, з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційні скарги прокурора, захисника ОСОБА_3, обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 16 грудня 2016 року щодо ОСОБА_2, за ч. 3 ст. 185 КК України залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення, а засудженим, який утримується під вартою, з дня отримання копії ухвали.

Судді апеляційного суду

Дніпропетровської області :

_____ ____ __

ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9