Ухвала суду № 64894632, 08.02.2017, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/5625/16-ц

Провадження № 2/191/130/17

У Х В А Л А

іменем України

08 лютого 2017 року м. Синельникове

суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Прижигалінська Т.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення її позову до ОСОБА_2 про поділ майна,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про забезпечення її позову, мотивуючи тим, що за час спільного з відповідачем проживання було набуто майно: житловий будинок за адресою: с. Первомайське вул.. Молодіжна, 3; вантажний автомобіль КАМАЗ 5511, 1983 р.в., р/н 111 70 АА, зареєстрований 12.03.2003 року; вантажний автомобіль MAN 18.220, 2005 р. в., р/н НОМЕР_1, зареєстрований 15.08.2014 року. Їй стало відомо, що відповідач має намір здійснити відчуження автомобілів та житлового будинку, намагається вселити до будинку сторонніх осіб. Просить суд накласти арешт на спільно нажите майно, так як його продаж зробить неможливим виконання рішення суду, а також заборонити ОСОБА_2 здійснювати дії щодо спірного майна: здавати в найм, вселяти або реєструвати будь-яких осіб у житловому будинку, передавати автомобілі у керування третім особам.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов може бути забезпечений накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Згідно п. 4 Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Дана норма повною мірою діє при вирішенні питання про забезпечення позову, тобто особа, яка просить про вжиття таких заходів, повинна додати докази на підтвердження необхідності вжиття певного виду забезпечення позову.

Керуючись наведеними нормами процесуального законодавства та враховуючи розяснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності звязку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволенні позову; імовірності утруднення виконання або невиконання судового рішення в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у звязку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, окрім позивача.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має зясувати факти про наявність у відповідача (боржника) спірного майна або знаходження належного відповідачеві спірного майна у інших осіб, а також брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.

08.02.2017 року ухвалою суду було відкрито провадження у цивільній справі № 191/5625/16-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, якою просить суд визнати за нею право власності на ? частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами; стягнути з відповідача на її користь в рахунок компенсації вартості ? частини майна, що складається з вантажного автомобіля КАМАЗ 5511, 1983 р.в., р/н 111 70 АА, зареєстрований 12.03.2003 року; вантажного автомобіля MAN 18.220, 2005 р. в., р/н НОМЕР_1, зареєстрований 15.08.2014 року, суму у розмірі 262493 грн. 50 коп.

З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що між сторонами виник спір щодо права власності на ? частину житлового будинку та стягнення компенсації вартості ? частини двох автомобілів. Згідно правовстановлюючих документів житловий будинок та автомобілі належать відповідачеві на праві власності.

Отже, між сторонами дійсно виник спір, між заявленим заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги частково наявний звязок, оскільки позивачкою заявлено право на ? частину житлового будинку, такий захід забезпечення позову як накладення арешту спроможний фактично виконати судове рішення в разі задоволенні позову та, оскільки право власності на нерухоме майно зареєстроване за відповідачем, що дає йому право вільно володіти, користуватися та розпоряджатися ним, то відповідно наявне ймовірне утруднення виконання або невиконання судового рішення в разі невжиття такого заходу. Крім того, судом не встановлено інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням даного заходу забезпечення позову. Право відповідача вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своєю частиною нерухомого майна є підставою для відмови в задоволенні вимог щодо заборони здавати в найм, вселяти або реєструвати будь-яких осіб. Що стосується вимог про накладення арешту на вантажні автомобілі та заборону передавати їх у керування третім особам, то вони задоволенню також не підлягають, оскільки не відповідають позовній вимозі в цій частині, згідно якої позивачка не просить визнати за нею право власності, а лише стягнути компенсацію вартості ? частини автомобілів.

Таким чином, заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 151 153 ЦПК України суд,

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на ? частину житлового будинку загальною площею 85, 7 кв. м, житловою площею 44, 4 кв. м, з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: Дніпропетровська область Синельниківський район с. Первомайське вул.. Молодіжна, 3, що зареєстроване у цілому на праві власності за відповідачем ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2.

В задоволенні іншої частини заявлених вимог відмовити.

Копію ухвали направити позивачеві ОСОБА_1 для відома, ВДВС Синельниківського міськрайонного управління юстиції для виконання.

Відповідачеві ОСОБА_2 копію ухвали направити негайно після її виконання.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд протягом п»яти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий суддя: Т. В. Прижигалінська