Рішення № 64894324, 13.02.2017, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/8245/16-ц

Провадження № 2/185/416/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2017 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Врони А.О., за участю секретаря Герасименко В.В., за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення з житлового приміщення, -

В С Т А Н О В И В :

10 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просить суд виселити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з житлового будинку за адресою - м.Павлоград, вул. Московська, 14, без надання іншого жилого приміщення.

Позовна заява мотивована тим, що позивачу на праві приватної власності належить житловий будинок за адресою - м.Павлоград, вул. Московська, 14. Окрім позивача, в даному житловому будинку також зареєстровані як члени сімї та фактично проживають син - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дві доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3. Коли син позивача подорослішав, відносини між сторонами різко погіршились. Відповідач став дуже грубим, неслухняним, спільну мову знайти з ним позивачу стало неможливо. Останнім часом ледь не кожного дня він вдома вчиняє сварки у стані алкогольного опяніння, іноді навіть бє позивача, псує меблі тощо. І це при тому, що менша дочка позивача - ОСОБА_3, є інвалідом з дитинства і потребує відносного спокою та тиші. В звязку з такою поведінкою сина, позивачу довелось декілька разів звертатись до поліції з проханням вжити заходів до відповідача. Двома листами від 09.09.2016 та одним листом без вказівки вихідної дати Павлоградським ВП позивача повідомлено про те, що відповідачу винесено офіційне попередження щодо недопустимості вчинення насильства в сімї, та складено адміністративні протоколи. Також вказано, що відділом поліції надіслано відповідну інформацію для реагування до відділів у справах сімї, молоді та спорту та у справах дітей Павлоградської РДА. Також 18.09.2016 позивачем було ініційовано зібрання жителів вулиці Московської міста Павлограду, де обговорено питання протиправної поведінки з боку відповідача, та вирішено підняти питання щодо його виселення з будинку № 14 по цій же вулиці. Поряд з цим, ОСОБА_2, не дивлячись на вжиті відносно нього заходи, продовжує поводити себе агресивно, вчиняти насильницькі дії щодо позивача та інших членів сімї, в тому числі в стані алкогольного спяніння, чим порушує усі можливі правила та порядки спільного проживання. На підставі наведеного і виникла необхідність звернення до суду з даним.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила задовольнити позов на підставі доводів позовної заяви а також, вказала, що її син має дохід та є досить дорослим, щоб винайняти житло самостійно.

Відповідач у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову, вказав, що не має іншого житла, останнім часом сварок не влаштовує.

Зясувавши обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши письмові докази по справі в підтвердження вказаних обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок № 14 по вул.Московській (ОСОБА_5) у місті Павлоград Дніпропетровської області на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 20.12.1999 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Павлоградської державної нотаріальної контори ОСОБА_6, зареєстрований за № 1-4699, що підтверджується відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до розпорядження голови Павлоградської міської ради Дніпропетровської області «Про зміну назв вулиць та провулків міста Павлограда» від 17 лютого 2016 року в рамках Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» у місті Павлоград перейменовані вулиці, зокрема, вулиця «Московська» перейменована на «Захави Бориса».

Реєстрація місця проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, за адресою: вул.Московська, 14, м. Павлоград, Дніпропетровська область, підтверджена записами домової книги за вказаною адресою, оригінал якої оглянуто в судовому засіданні, копія міститься в матеріалах справи.

Згідно свідоцтва про народження серії І-КИ № 400731, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Павлоградської міської Ради Народних депутатів Дніпропетровської області 15 жовтня 1996 року, батьками ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_7, ОСОБА_8.

Згідно свідоцтва про одруження серії І-КИ № 053293, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Павлоградської міської ради Дніпропетровської області 30 травня 1998 року, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, одружились 30.05.1998 року, про що зроблений актовий запис № 231, після одруження ОСОБА_8 присвоєно прізвище ОСОБА_9.

Тобто матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - син ОСОБА_1.

Згідно довідки №59 від 14.09.2016 року, виданої головою квартального комітету № 16 м.Павлоград, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, та має у складі сімї (згідно з домовою книгою): ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Згідно свідоцтва про народження серії І-КИ № 048912, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Павлоградської міської ради Дніпропетровської області 14 червня 1999 року, батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, є ОСОБА_9, ОСОБА_1.

Згідно свідоцтва про народження серії І-КИ № 399871, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Павлограду Пвалоградського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області 10.07.2012 року, батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, є ОСОБА_11, ОСОБА_1.

Згідно висновку лікаря-генетика обласного комунального закладу «Міжобласний центр медичної генетики і пренатальної діагностики» № 1001 від 28.09.2012 року ОСОБА_3 страждає на хворобу «синдром Дауна».

Позивач просить виселити відповідача у справі з житлового будинку за адресою - м.Павлоград, вул. Московська, 14, без надання іншого жилого приміщення у звязку із систематичним порушенням відповідачем правил співжиття.

Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.09.2016 року у справі №185/7284/16-п ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальної за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (вчинення насильства в сім'ї) та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт строком на 40 годин. Згідно постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.09.2016 року ОСОБА_2 влаштував сварку зі своєю матірю ОСОБА_1, висловлюючись на її адресу брутальною лайкою, виганяв з будинку, ОСОБА_2 в судовому засіданні вину визнав. Вказана постанова суду набрала законної сили.

Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.10.2016 року у справі №185/8295/16-п застосовано до ОСОБА_2 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (вчинення насильства в сім'ї), адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк 40 (сорок) годин. Згідно постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.10.2016 року ОСОБА_2 влаштував сварку зі своєю матірю ОСОБА_1, спричинив їй фізичний біль, ОСОБА_2 в судовому засіданні вину визнав. Вказана постанова суду набрала законної сили.

Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07.12.2016 року у справі №185/9826/16-п визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 2 КУпАП (вчинення насильства в сім'ї), на підставі ст. 173-2 ч. 2 КУпАП ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт строком на 50 (пятдесят) годин. Згідно постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07.12.2016 року ОСОБА_2 влаштував сварку зі своєю матірю ОСОБА_1, висловлюючись нецензурною лайкою, спричинив фізичний біль, ОСОБА_2 в судовому засіданні вину визнав. Вказана постанова суду набрала законної сили.

18.09.2016 року було проведено збори мешканців вулиці Московської з приводу поведінки ОСОБА_2 за місцем проживання, про збори ОСОБА_2 був повідомлений, проте не був присутній на зборах. На зборах мешканців вулиці Московської, проведених 18.09.2016 року, було вирішено клопотати виселити ОСОБА_2 задля безпечного проживання ОСОБА_1, сестер ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та для нормального проживання та спокою оточуючих сусідів.

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном ст. 391 ЦК України.

Відповідно до статті 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Згідно ч.2 ст. 64 ЖК України до членів сімї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки, членами сім'ї може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають з наймачем.

Згідно з ч.1 ст.109 ЖК Української РСР виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

Відповідно до ст.47 Конституції України гарантується, що ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЖК Української РСР якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Пленум Верховного Суду України в п.17 постанови №2 від 12 квітня 1985р. «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» роз'яснив, що при вирішенні справ про виселення на підставі ст.116 ЖК України осіб, які систематично порушують правила співжиття і роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі або будинку, слід виходити з того, що при триваючій антигромадській поведінці виселення винного може статися і при повторному порушенні, якщо раніше вжиті заходи попередження або громадського впливу не дали позитивних результатів. Маються на увазі, зокрема, заходи попередження, що застосовуються судами, прокурорами, органами внутрішніх справ, адміністративними комісіями виконкомів, а також заходи громадського впливу, вжиті на зборах жильців будинку чи членів ЖБК, трудових колективів, товариськими судами й іншими громадськими організаціями за місцем роботи або проживання відповідача (незалежно від прямих вказівок з приводу можливого виселення).

Письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, підтверджується застосування заходу громадського впливу до ОСОБА_2, а саме проведення 18.09.2016 року зборів мешканців вулиці Московської з приводу поведінки ОСОБА_2 за місцем проживання, триваюча антигромадська поведінка, систематичне порушення ОСОБА_2 правил співжиття за місцем мешкання підтверджуються постановами Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.09.2016 року, 11.10.2016 року, 07.12.2016 року, відповідно до яких ОСОБА_2 визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення - вчинення насильства в сім'ї.

При вирішенні даної справи суд також бере до уваги той факт, що ОСОБА_2 було вчинено насильство в сім'ї по відношенню до матері за місцем проживання двох неповнолітніх дітей, сестер відповідача, одна з яких страждає на захворювання синдром Дауна.

З огляду на наведені вище обставини справи, суд вважає позовні вимоги законним та обґрунтованими.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись ст.ст.10,11,209,212,214-215,218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення з житлового приміщення задовольнити.

Виселити ОСОБА_2 з будинку №14 по вулиці Захави Бориса в місті Павлоград Дніпропетровської області без надання іншого житлового приміщення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 551 (пятсот пятдесят одна)грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення в повному обсязі складено 20 лютого 2017 року.

Суддя А. О. Врона