Ухвала суду № 64893535, 21.02.2017, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/17599/16-к

Провадження № 1-кс/201/281/2017

УХВАЛА

Іменем України

21 лютого 2017 року м. Дніпро

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Наумова О.С., за участю секретаря Гоц Г.Ю., розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросистем» про визнання бездіяльності старшого слідчого прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 та прокурора Дніпропетровської області Матвійчука В.В. щодо неповернення тимчасово вилученого майна, зобовязання старшого слідчого прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 та прокурора Дніпропетровської області Матвійчука В.В. повернути ТОВ «Агросистем» тимчасово вилучене майно, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Агросистем» звернулося до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська зі скаргою про визнання бездіяльності старшого слідчого прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 та прокурора Дніпропетровської області Матвійчука В.В. щодо неповернення тимчасово вилученого майна, зобовязання старшого слідчого прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 та прокурора Дніпропетровської області Матвійчука В.В. повернути ТОВ «Агросистем» тимчасово вилучене майно.

В обґрунтування скарги зазначив, що 27.10.2016 в порядку ст. 220 КПК України подано клопотання про повернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №42016040000000758 старшому слідчому прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 та прокурору Дніпропетровської області Матвійчуку В.В. Відомостей про результат розгляду вказаного клопотання заявник не отримував. Пояснює, що 07.10.2016 за місцем знаходження ТОВ «Агросистем», за ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09.09.2016 проведено обшук. Згідно протоколу обшуку від 07.10.2016 вилучено, окрім документів, системний блок чорного кольору за написом «FRIMECOM».

Посилаючись на норми ч. 2 ст. 168, ч. 5 ст. 171 КПК України вказує, що вилучене майно під час обшуку має статус тимчасове вилученого, і у разі, якщо на дане мано не накладено арешт протягом 48 годин після вилучення, воно має бути негайно повернуто особі. Клопотання про арешт вилучених речей слідчим або прокурором до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська не подавалося. Тому відповідно до вимог п. 3 ст. 169 КПК України всі вилучені речі, окрім документів, мають бути повернуті ТОВ «Агросистем».

Представник заявника в судовому засіданні вимоги скарги підтримав та просив її задовольнити.

Прокурор в судове засідання надав заяву в якій просив вирішити вказане питання на розсуд суду.

Вислухавши в судовому засіданні представника заявника, дослідивши матеріали скарги, приходжу до наступного висновку.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09.09.2016 за результатами розгляду клопотання слідчого першого СВ СУ прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_2, погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 надано дозвіл слідчому першого СВ СУ прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_2, прокурору відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3, проведення обшуку за місцем знаходження ТОВ «Агросистем» (код ЄДРПОУ 33421234) за адресою: м. Дніпро, вул. Винокурова, 30б, з метою виявлення і вилучення наступних речей та документів: - звернення до Дніпропетровської міської ради щодо укладення договору про пайову участь у розвитку соціальної інфраструктури міста, інформацію щодо вартості будівництва, що надавалась до міської ради для розрахунку розміру пайової участі;- договору про пайову участь у розвитку соціальної інфраструктури міста; розрахунку розміру пайової участі; - документів щодо фактичної сплати пайової участі; - розділів проектно-кошторисної документації - пояснювальної записки та зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва з обєктними та локальними кошторисними розрахунками; - наказів про призначення керівника та головного бухгалтера підприємства за період проведення будівельних робіт до теперішнього часу; - містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки; - позитивного висновку експертизи проекту будівництва; - документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою, у тому числі копії договору оренди земельної ділянки, рішень Дніпропетровської міської ради про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, про затвердження проекту відведення земельної ділянки, копію проекту відведення земельної ділянки; - дозвільних документів на будівництво; - розрахунку категорії складності обєкта відповідно до Порядку віднесення обєктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 577 від 27.04.2011, враховуючи, що введення таких обєктів в експлуатацію відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «про регулювання містобудівної діяльності» здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; - документів, зазначених у декларації про готовність обєкта до експлуатації, у тому числі щодо інформації про відповідальну особу інженера технічного нагляду; інформації про генерального підрядника; інформації про осіб, відповідальних за виконання робіт; інформації про генерального проектувальника; інформацію про авторський нагляд; інформацію про проектну документацію та решти; - а також матеріалів листування з Дніпропетровською міською радою з приводу будівництва вказаних обєктів, компютерної техніки, в тому числі серверів, системних блоків та інших електронних носіїв інформації, які можуть містити в собі вказану документацію в електронному вигляді, печаток підприємства, грошових коштів здобутих злочинним шляхом, а також інших предметів та документів, які можуть бути використані в ході досудового розслідування.

27.10.2016 директором ТОВ «Агросистем» в порядку ст. 220 КПК України поштою надіслано клопотання старшому слідчому прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 та прокурору Дніпропетровської області Матвійчуку В.В. про повернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №42016040000000758.

Відомості про результат розгляду вказаного клопотання заявник не отримував. Як вбачається з матеріалів скарги, клопотання про накладення арешту слідчим не подавалося, відповідна ухвала слідчим суддею не виносилася, про що не заперечувалося сторонами захисту та обвинувачення.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

З наведених норм випливає, що арешт може не накладатися, якщо вилучені речі не відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України цього Кодексу, тобто, не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегли на собі його сліди, не є предметом кримінального правопорушення, не набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення тощо.

Як вказано в ухвалі слідчого судді від 09.09.2016, дозвіл на обшук надається для вилучення конкретно визначених документів, речей, які можуть мати доказове значення у кримінальному провадженні, які самостійно чи в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для зясування обставин кримінального правопорушення.

Проаналізувавши матеріали скарги, приходжу до висновку, що вилучені речі, предмети слід повернути, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.

Згідно із ч.ч. 3, 4 ст. 168 КПК України слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобовязана скласти відповідний протокол.

Суд виходить з того, що вилучене майно в ході обшуку має різні статуси. В одному випадку це речі та документи, щодо яких в ухвалі про дозвіл обшук прямо надано дозвіл на відшукання та вилучення (ст.ст. 234, 235, 236 КПК України). В ухвалі слідчого судді повинен бути вказаний такий перелік.

В іншому випадку це інші речі та документи, щодо яких в ухвалі не надано прямого дозволу на відшукання та вилучення, проте які мають значення для розслідування.

Речі та документи, щодо яких прямо надано дозвіл на обшук є фактично речовими доказами та можуть (але не повинні виключно) зберігатися при матеріалах кримінального провадження до прийняття кінцевого рішення у справі (закриття, ухвалення вироку). В подальшому за правилами ч. 9 ст. 100, ст. 374 КПК України доля речових доказів і документів вирішується ухвалою суду за клопотанням слідчого чи прокурора, а на стадії судового розгляду судом, при цьому такі докази і документи повинні зберігатися до набрання кінцевим судовим рішенням законної сили.

Питання зберігання речових доказів і документів регулюється ст.100 КПК України, яка передбачає випадки, коли таке майно повертається володільцю до завершення кримінального провадження. Зокрема, згідно з ч.1 ст.100 КПК України речовий доказ, який був вилучений правоохоронцями, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю.

Володілець має право звернутися із клопотанням про повернення вилучених речей чи документів до слідчого (прокурора). Вирішення цього питання залежить від конкретних обставин кримінального провадження, адже законом встановлено не обовязок, а право повернути таке майно до завершення провадження.

Майно щодо якого в ухвалі не надано прямого дозволу на відшукання відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України вважається тимчасово вилученим майном. Тимчасово вилучене майно протягом короткого проміжку часу повинно бути або арештоване судом (слідчим суддею), або повернуто володільцю (ст.171 КПК України). Якщо зазначені вимоги закону не виконані і таке майно не повернуто, його володілець згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України має право оскаржити в судовому порядку бездіяльність слідчого чи прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

З наведених норм закону випливає, що прокурор уповноважений винести постанову про визнання безпідставним тимчасового вилучення майна, коли немає достатніх підстав вважати його речовим доказом.

Прокурор, слідчий може також прийняти постанову про визнання вилучених речей речовими доказами та приєднати їх до матеріалів кримінального провадження до його завершення.

Як встановлено судом, річ, щодо якої ставиться питання про повернення не арештована, щодо неї не прийнято рішення про те, що вона приєднана та повинна зберігатися у слідства до кінця кримінального провадження.

Виходячи з принципів, закріплених у п. 3 ст. 169, ч. 1 ст. 100 КПК України щодо повернення вилучених речі, як таких, що не арештовані, що не є тими речовими доказами, які повинні зберігатися при матеріалах кримінального провадження до його завершення, враховуючи, що слідством зясовуються обставини, що мають значення для кримінального провадження, а саме, призначені експертизи для встановлення властивості технічних засобів та предметів, приходу до висновку, що вилучені речі слід повернути одразу ж після проведення експертиз, які наразі тривають.

Відповідно до положень ст. ст. 306, 307 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст. ст. 318-380 КПК України за результатами яких постановлюється одна з таких ухвал про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що скаргу слід задовольнити частково, шляхом визнання протиправною бездіяльності слідчого прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 та зобовязання його повернути ТОВ «Агросистем» тимчасово вилучене майно.

Водночас у задоволенні скарги про визнання протиправною бездіяльності прокурора Дніпропетровської області Матвійчука В.В. слід відмовити, оскільки клопотання про повернення вилучених речей згідно ст. 220 КПК України подається слідчому та прокурору у конкретному провадженні, дане клопотання не розглядається прокурором області та за результатами його розгляду останній не приймає процесуальне рішення. До компетенції судді слідчого не входить можливість зобовязання прокурора Дніпропетровської області Матвійчука В.В. спонукати усуненню слідчим порушень прав ТОВ «Агросистем» та спонукати його дотриманню вимог КПК.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 306 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросистем» про визнання бездіяльності старшого слідчого прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 та прокурора Дніпропетровської області Матвійчука В.В. щодо неповернення тимчасово вилученого майна, зобовязання старшого слідчого прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 та прокурора Дніпропетровської області Матвійчука В.В. повернути ТОВ «Агросистем» тимчасово вилучене майно задовольнити частково.

Зобовязати старшого слідчого прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1повернути ТОВ «Агросистем» тимчасово вилучене майно: системний блок чорного кольору за написом «FRIMECOM», який було опечатано в поліетиленовий пакет чорного кольору та вилучено під час обшуку 07.10.2016.

У задоволенні іншої частини скарги відмовити.

Ухвала прийнята у нарадчій кімнаті та її повний текст проголошений у судовому засіданні 21 лютого 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту проголошення.

Слідчий суддя О.С. Наумова