Рішення № 64893007, 15.02.2017, Нововолинський міський суд Волинської області

справа № 165/1219/16-ц

провадження №2/165/172/17

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2017 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого Ференс-Піжук О.Р.,

при секретарі Харук Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нововолинську справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення кредитного боргу, -

встановив:

23 червня 2016 року ПАТ комерційний банк ПриватБанк звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення кредитного боргу. Вимоги обґрунтовують тим, що відповідно до договору №VONVAE000072923 від 24.04.2008 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 17847,59 доларів з кінцевим терміном повернення 23.04.2013 року. Зобовязання за вказаним договором забезпечено договором поруки укладеним з поручителем ОСОБА_2 Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. В зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором, за відповідачем станом на 18.05.2016 року рахується заборгованість в сумі 15006,97 доларів США., з них заборгованість по кредиту 4695,94 доларів США., заборгованість по відсотках 381,36 доларів США, 70,91 доларів США заборгованості по комісії за користування кредитом, 9134,72 доларів США пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, 9,89 доларів США штрафу (фіксована частина), 714,15 доларів США (штраф (процентна складова). Просить стягнути з відповідачів кредитну заборгованість в сумі 15006,97 доларів США, що еквівалентно 379226,12 грн., 5688,39 грн. судового збору.

Заочним рішенням Нововолинського міського суду від 07.09.2016 року позов задоволено повністю.

Ухвалою Нововолинського міського суду від 29.12.2016 року вказане рішення скасоване за заявою відповідача ОСОБА_1 і справа призначена до розгляду в загальному порядку.

Представник позивача в судове засідання не зявився, подав суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, подали суду заяву, в якій просять справу розглядати у їх відсутності, позовні вимоги визнають частково, а саме позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по тілу кредита в розмірі 4695,94 доларів США, заборгованості по відсотках 381,36 доларів США, 70,91 доларів США заборгованості по комісії за користування кредитом. Щодо позовних вимог пр. стягнення пені в розмірі 9134,72 доларів США просять відмовити, оскільки пеня та штраф можуть бути обчисленими та присуджені до стягнення лише у національній валюті та просять застосувати до позовних вимог про стягнення пені строку позовної давності. Також просять відмовити у стягненні штрафу (процентна складова) в розмірі 714,15 доларів США , так як це суперечить вимогам ч. 3 ст. 509 ЦК України і свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення в звязку з наступним.

З ксерокопії кредитного договору від 24.04.2008 року (а.с.11-19) вбачається, що між позивачем і відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір, згідно якого позивач надає позичальнику ОСОБА_1 кредит в сумі 17847,59 доларів США, з кінцевим терміном повернення 23.04.2013 року.

18.04.2008 року між ПАТ «Приватбанк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки (а.с.21).

З розрахунку заборгованості відповідача перед банком по кредиту станом на 18.05.2016 року (а.с.4-7), вона складає 15006,97 доларів США., з них заборгованість по кредиту 4695,94 доларів США., заборгованість по відсотках 381,36 доларів США, 70,91 доларів США заборгованості по комісії за користування кредитом, 9134,72 доларів США пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, 9,89 доларів США штрафу (фіксована частина), 714,15 доларів США (штраф (процентна складова).

Відповідно до ст.526 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Статтею 1048 ЦК України передбачено право позикодаваця на одержанння від позичальника процентів від суми позики, а також у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст.554 Цивільного Кодексу України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Таким чином відповідач ОСОБА_1 та поручитель ОСОБА_2 несуть солідарну відповідальність за кредитним договором від 24.04.2008 року.

В судовому засіданні встановлено, що зобов'язання по кредиту відповідачами станом на 18.05.2016 року не було виконане в повному об'ємі. Таким чином, проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, а тому слід стягнути з відповідачів в солідарному порядку в користь позивача заборгованість за кредитом в розмірі 4695,94 доларів США та заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 381,36 доларів США, 70,91 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом підлягає до задоволення.

Згідно зіст.99 Конституції Українигрошовою одиницею України є гривня.

Гривня є законним платіжним засобом на території України (ч.1ст.192 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст.533 ЦК Українигрошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України.

Разом із тим ч.2ст.533 ЦК Українидопускає, що сторони можуть визначити у грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривні за офіційним курсом Національного банку України.

Згідно з ч.3 ст.533 ЦК Українивикористання іноземної валюти як засобу платежу при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається лише у випадку, передбаченому законом (частина другастатті 192 ЦК України).

Такий порядок визначеноДекретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого1993 року № 15-93, дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.

Відповідно дост.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштівсплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбаченийст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).

Таким чином, максимальний розмір пені пов'язаний із розміром облікової ставки Національного банку України; оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні.

Такі висновки відповідають правовим позиціям Верховного Суду України, висловленим у постановах від 02 липня 2014 року у справі№ 6-79цс14 та від 01 квітня 2015 року у справі № 3-29гс15, які відповідно до ч.1ст.360-7 ЦПК Україниє обов'язковими до застосування.

Однак, позивач ПАТ КБ «ПриватБанк», розраховуючи еквівалент пені у доларах США не врахував вище викладені правові позиції, не врахував, що пеня за прострочення сплати кредитних коштів нараховується за кожним періодичним платежем окремо з дня порушення платником свого обов'язку, після чогорозмір нарахованої пені за кожним щомісячним платежемпідсумовується та визначається загальна сума пені за порушеннякредитних зобов'язань.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 9134,72 доларів США як пені за несвоєчасне виконання зобовязань за кредитним договором до задоволення не підлягає.

Однак, заявивши вимогу про стягнення з відповідачів пені та штрафу (фіксована частина) і штрафу (процентна складова) за невиконання умов договору, банк застосував подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те саме порушення договірного зобов'язання.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Застосування до відповідача подвійної відповідальності суперечить вимогам ч.1 ст. 61 Конституції України та ч.3 ст.509 ЦК України, відповідно до яких ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме порушення, а зобов'язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Тому до стягнення з відповідачів підлягає 9,89 доларів США штрафу (фіксована частина).

Отже, до стягнення з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь позивача підлягає заборгованість за кредитом в розмірі 4695,94 доларів США та заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 381,36 доларів США, 70,91 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом, 9,89 доларів США штрафу (фіксована частина), всього 5158,10 доларів США, що за курсом 25,27 станом на 18.05.2016 року становить 130345,19 грн. за кредитним договором №VONVAE000072923 від 24.04.2008 року.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Тому до стягнення з відповідачів на користь позивача підлягають судові витрати, а саме сума сплаченого судового збору в розмірі по 689 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 536, 549, 553, 554, 610, 611, 1050, 1054 ЦК України - суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 в солідарному порядку в користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк 4695 (чотири тисячі шістсот девяносто пять) доларів США 94 центи, заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 381 (триста вісімдесят один) долар США 36 центів, 70 (сімдесят) доларів США 91 цент заборгованість по комісії за користування кредитом, 9 (девять) доларів США 89 центів штрафу (фіксована частина), всього 5158 (пять тисяч сто пятдесят вісім) доларів США 10 центів, що еквівалентно 130345 (сто тридцяти тисячам триста сорока пяти) грн. за кредитним договором №VONVAE000072923 від 24.04.2008 року.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 в користь публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк по 689 (шістсот вісімдесят девять) грн. 00 коп. сплаченого судового збору з кожного.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя О.Р. Ференс-Піжук