Постанова № 64892570, 23.02.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2017 р. Справа № 520/11642/16-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Чаплицький В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді Димерлія О.О.

суддів: Єщенка О.В., Вербицької Н.В.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси на постанову Київського районного суду м. Одеси від 07 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про зобов'язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

Позивач, звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 07 листопада 2016 року позов задоволено. Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 37-1Закону України «Про державну службу» у зв'язку з підвищенням заробітної плати за посадою, з якої була призначена пенсія - протиправною. Скасовано рішення Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси №129648 від 23.08.2016 року. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2016р., в розмірі 90 відсотків від заробітку зазначеного у довідці виданої 18.08.2016 року Управлінням державної казначейської служби України м. Одеси Одеської області №11-70/31-2694 з урахуванням виплачених сум без обмеження максимального розміру пенсії.

Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції від 07 листопада 2016 року по справі № 520/11642/16-а та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 02 вересня 2002 року перебуває на обліку в УПФ України в Київському районі м. Одеси і отримує пенсію за віком. У серпні місяці 2016 року позивачка звернулась до УПФ України в Київському районі м. Одеси з заявою про перерахунок пенсії з більшого заробітку відповідно до ЗУ «Про державну службу України» в редакції 1993 року і на підставі довідки управління державної казначейської служби України в м. Одеси Одеської області №11-70/31-2694 від 18.08.2016 року.

Рішенням УПФ у Київському районі м. Одеси №836663 від 18.08.2016 року позивачці відмовлено в перерахунку пенсії. Позивачка вважає, що дії управління не відповідають вимогам ЗУ «Про державну службу» в редакції 1993 року і порушують її право на отримання пенсії у відповідному до Закону розмірі, тому звернулась до суду за захистом порушеного права.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 07 листопада 2016 року визнано протиправними дії УПФ України в Київському районі м. Одеси щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 та зобов'язано УПФ України в Київському районі м. Одеси провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, починаючи з 01 травня 2016 року. Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 37-1 Закону України "Про державну службу", в чинній редакції на час призначення пенсії, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

У зв'язку із прийняттям Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" 28.12.2014 р. №76-VIII текст статті 37-1 викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України".

Вказаний Закон від 28 грудня 2014 року №76-VIII є чинним і підлягає до виконання, оскільки Конституційним судом України в установленому порядку неконституційним не визнавався.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів ", яка діє з 15 грудня 2015 року, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865, а саме: виключено пункт 4, яким було визначено умови перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу ".

Також, відповідно до статті 90 Закону №889-VІІІ, яка набрала чинність з 01 травня 2016 року, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ". Таким чином, з 01 травня 2016 року Законом України "Про державну службу " №889-VІІІ, по іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців. Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.

Враховуючи приписи статті 90 Закону України "Про державну службу " №889-VІІІ та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ", з 01 травня 2016 року, відсутні підстави для перерахунку пенсії державним службовцям у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців, у зв'язку з чим у позивача відсутнє право на перерахунок пенсії як державному службовцю.

Крім того, відмова відповідача у такому перерахунку пенсії не призвела до зменшення розміру пенсії позивача, яка нею отримувалась до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих нею прав та/або позбавленням його права на соціальний захист.

Конституційний Суд України у п. 2.1 рішення № 20-рп/2011 від 26 грудня 2011 року зазначив, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист. У п. 2.2 вказаного рішення зазначено, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116) (254к/96-ВР ). У Рішенні від 02 березня 1999 року № 2-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії належним чином не обґрунтовані, не підтверджені наявними матеріалами справи та задоволенню не підлягають.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси, - задовольнити.

Постанову Київського районного суду м. Одеси від 07 листопада 2016 року, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог ОСОБА_1, - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Суддя-доповідач: О.О.Димерлій

Суддя: О.В. Єщенко

Суддя: Н.В. Вербицька