Ухвала суду № 64892523, 23.02.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

23 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 487/385/16-а

Суддя Одеського апеляційного адміністративного суду Коваль М.П., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про визнання дій неправомірними, скасування розпорядження та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 487/385/16-а разом з апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про визнання дій неправомірними, скасування розпорядження та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії.

Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

З матеріалів справи вбачається, що в судовому засіданні 14.06.2016 року було проголошено вступну та резолютивну частину оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Тобто, в даному випадку апелянт повинен був скористатись правом на оскарження постанови Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 червня 2016 року протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Копію постанови Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 червня 2016 року було отримано апелянтом 30.06.2016 року, що підтверджується розпискою представника УПФУ в Заводському районі м. Миколаєва в довідковому листі справи.

Тобто, останнім днем для подання апеляційної скарги на вказане рішення, з урахуванням того, що 10.07.2016 року - вихідний день, є 11.07.2016 року, проте, апеляційна скарга на вказану постанову подана відповідачем 09.02.2017 року, тобто, після закінчення строків, установлених ч. 2 ст. 186 КАС України.

Разом з апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання, в якому останній просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 червня 2016 року, посилаючись на те, що УПФУ в Заводському районі м. Миколаєва було оскаржено наведене рішення суду до Одеського апеляційного адміністративного суду, але, на момент подачі апеляційної скарги Управлінням, органи Пенсійного фонду України не мали пільг щодо сплати судового збору, а кошторис УПФУ в Заводському районі м. Миколаєва на 2016 рік не передбачав коштів на таку статтю витрат. Апелянт зазначив, що ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2016 року апеляційну скаргу повернуто останньому. Як зазначив апелянт, з 01.01.2017 року набрав чинності Закон України від 06.12.2016 року № 1774-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» та встановлено, що Пенсійний фонд України та його органи звільняються від сплати судового збору. Таким чином, апелянт зазначив, що він повторно звертається до Одеського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 червня 2016 року та вважає, що строки на оскарження ним пропущені з поважних причин.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2016 року про повернення первісно поданої скаржником апеляційної скарги отримана останнім ще 19.08.2016 року.

З огляду на викладене, обставина щодо повернення апелянту попередньо поданої ним апеляційної скарги на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 червня 2016 року не може бути поважною причиною пропуску строку звернення з апеляційною скаргою за період з моменту отримання ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги та до фактичної подачі даної апеляційної скарги.

Крім того, ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2016 року та від 15.08.2016 року про відмову у задоволенні клопотання апелянта про звільнення його від сплати судового збору та повернення апеляційної скарги набрали законної сили, а тому, з урахуванням приписів ст. 72 КАС України, обставини, встановлені цими рішеннями суду апеляційної інстанції в частині відсутності підстав для звільнення апелянта від сплати судового збору не підлягають доказуванню та відповідно відсутність у апелянта коштів на оплату судового збору не може бути поважною причиною для поновлення строку на подачу даної апеляційної скарги.

Окрім того, слід звернути увагу на те, що Закон України від 06.12.2016 року № 1774-VIII щодо внесення змін до Закону України «Про судовий збір» та встановлення пільг на оплату судового збору для пенсійного органу, на який апелянт також посилається, як на підставу для поновлення йому строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, набрав чинності 01.01.2017 року, проте апелянт подав дану апеляційну скаргу лише 09.02.2017 року, тобто зі сплином більше місяця від наведеної дати.

За викладених обставин, наведені апелянтом у заявленому клопотанні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження жодним чином не обґрунтовують поважність причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження постанови Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 червня 2016 року, є неповажними.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

З огляду на вищевикладене, вважаю за необхідне апеляційну скаргу залишити без руху для надання можливості апелянту звернутися до суду із обґрунтованою заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови із зазначенням інших підстав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 186, 189 КАС України,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 червня 2016 року - залишити без руху.

Надати апелянту строк протягом тридцяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення на адресу Одеського апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 червня 2016 року із зазначенням інших підстав для такого поновлення.

Роз'яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали щодо надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у відповідності до чинного законодавства.

Суддя: М.П. Коваль