Ухвала суду № 64891532, 14.02.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 753/5297/16-ц Головуючий у 1-й інстанції - Коренюк А.М.

№ апеляційного провадження 22-ц/796/1660/2017 Доповідач - Рубан С.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Рубан С.М.

суддів Желепа О.В., Андрієнко А.М.

при секретарі Перетятько А.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 липня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення збитків за актом порушень правил користування електричною енергією,-

В С Т А Н О В И Л А :

Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 19 липня 2016 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення збитків за актом порушень правил користування електричною енергією.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» 57 821 грн. 86 коп. - збитків за актом порушень правил користування електричною енергією та 1 378 грн. 00 коп. - судового збору, а всього - 59 199 грн. 86 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить заочне рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник позивача заперечив проти апеляційної скарги.

Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.

У березні 2016 року позивач ПАТ «Київенерго» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення збитків за актом порушення правил споживання електричної енергії.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідач є споживачами електричної енергії, яку постачає позивач згідно ЗУ «Про електроенергетику», Правил користування електричною енергією для населення. Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 затверджено Правила користування електричною енергією для населення (далі - ПКЕЕН), які відповідно до п.1 регулюють відносини між громадянами та енергопостачальниками.

Ці Правила - є обов'язковими для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.

Відповідач - є споживачем електроенергії, як мешканець та власник буд. АДРЕСА_1, яку постачає позивач.

Відповідач проживає за даною адресою, з ним укладений договір про користування електричною енергією від 08.12.2010 року, а отже є фактичним споживачем електроенергії.

24.12.2013 року при проведенні позивачем перевірки стану дотримання споживачами вимог нормативних документів з енергопостачання в Дарницькому районі м. Києва за місцем проживання відповідача було виявлено порушення ПКЕЕН, а саме: самовільне підключення електропроводки до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку електроенергії при наявності договору з електропостачальником. Самовільне підключення виконано прихованим методом, а саме: проколи до ввідного кабелю, до приладу обліку на даху, де самоізолюючий провід з низу не видно. Приховане підключення входить до будинку даху.

На підставі виявленого порушення складено та підписано акт про порушення ПКЕЕН від 24.12.2013 року № 22995. Сума збитків за актом порушень становить 57 821 грн. 86 коп.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступного.

Судом встановлено, що Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 затверджено Правила користування електричною енергією для населення (далі - ПКЕЕН), які відповідно до п.1 регулюють відносини між громадянами та енергопостачальниками. Ці Правила - є обов'язковими для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.

Відповідач - є споживачем електроенергії, як мешканець та власник буд. АДРЕСА_1, яку постачає позивач.

Відповідач проживає за вищезазначеною адресою, з ним укладений договір про користування електронергією від 08.12.2010 року, а отже є фактичним споживачем електроенергії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 затверджені Правила користування електричною енергією для населення.

Згідно із п. 1 ПКЕЕН правила регулюють відносинами між громадянами - споживачами електричної енергії та енергопостачальниками. Правила обов'язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.

Відповідно до п. 3 ПКЕЕНспоживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричної енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією і укладається на три роки.

Пунктом 9 ПКЕЕН зазначено, що споживання електричної енергії без приладів обліку не допускається.

Згідно п. 19 ПКЕЕНрозрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показань приладів обліку.

Відповідно до п. 53 ПКЕЕН у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. На підставі акта енергопостачальник має право відключити споживача від електропостачання, а також визначити величину збитків, завданих йому протиправними діями споживача.

24.12.2013 року при проведенні позивачем перевірки стану дотримання споживачами вимог нормативних документів з енергопостачання в Дарницькому районі м. Києва за місцем проживання відповідача було виявлено порушення ПКЕЕН, а саме: самовільне підключення електропроводки до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку електроенергії при наявності договору з електропостачальником.

Самовільне підключення виконано прихованим методом, а саме: проколи до ввідного кабелю, до приладу обліку на даху де само ізолюючий провід з низу не видно. Приховане підключення входить до будинку даху.

На підставі виявленого порушення було складено та підписано акт про порушення ПКЕЕН від 24.12.2013 року № 22995.

Сума збитків за актом порушень становить 57 821 грн. 86 коп. (а.с. 9-12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 22, 23, 24, 26-26, 29-32).

Розмір збитків розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показань чи технічної перевірки приладу обліку до моменту усунення порушення за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків, але не більше терміну позовної давності.

Розмір відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику внаслідок користування електричною енергією, обчислюється відповідно до методики, затвердженої НКРЕ.

Судом першої інстанції встановлені та нічим не спростовані факти порушення відповідачем ПКЕЕН, що виявилися в безобліковому споживанні електричної енергії.

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Виходячи з вищезазначеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню, обставини, що спростовують позовні вимоги, судом не встановлені.

Колегія суддів погоджується з висновком суду та не приймає до уваги доводи апеляційної скарги виходячи з наступного.

Виходячи з положень статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторонипосилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказамивони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давностітощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторінвипливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілитиміж сторонамисудові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову(стаття 214 ЦПК України).

Судом встановлено, що між Публічним акціонерним товариством «КИЇВЕНЕРГО» та ОСОБА_1, 08.12.2010 року укладено договір про користування електричною енергією НОМЕР_1, за умовами якого відбувається постачання електричної енергії до помешкання відповідача, а саме за адресою: АДРЕСА_1.

Також на ім'я ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 відкрито особовий рахунок НОМЕР_1, відповідно до якого ведеться контроль споживання електричної енергії та оплати за неї.

24.12.2013 року за адресою місця виконання договору де розташоване помешкання відповідача, представниками ПАТ «Київенерго» під час перевірки було виявлено порушення ПКЕЕН: самовільне підключення електропроводки до електричної мережі, поза розрахунковим засобом обліку електроенергії при наявності договору з електропостачальником. Самовільне підключення виконано прихованим методом, а саме: проколи до ввідного кабелю, до приладу обліку, на даху де СІП(самоізолюючий провід) з низу не видно. При контрольному огляді, виявити можливості не було. Приховане підключення входить в будинок по даху.

На підставі виявленого порушення, в присутності ОСОБА_2, яка назвалась родичкою власниці будинку та проживає за вказаною адресою, було складено акт про порушення ПКЕЕН від 24.12.2013 № 22995. Акт підписали три представники енергопостачальника.

Після складання Акту працівниками ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» було усунуто порушення, а саме: демонтовано самовільне підключення.

Одразу після усунення порушення (демонтаж самовільного підключення) за особовим рахунком відповідача спостерігалося значне збільшення (більш ніж у 3 рази) кількості спожитої електричної енергії, яке фіксує електролічильник, вказане підтверджується графіком споживання електричної енергії (а.с.46).

Саме цей фактор (збільшення споживання) є беззаперечним доказом того, що відповідач споживав необліковану електричну енергію для забезпечення своїх побутових потреб за місцем виконання договору, а саме АДРЕСА_1.

Твердження апеляційної скарги про те, що відповідач не має відношення до будинку за адресою АДРЕСА_1, а також щодо того, що в договорі про користування електроенергією «укладеному» між позивачем та відповідачем значиться АДРЕСА_1, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки в матеріалах справи міститься договір купівлі - продажу від 25.05.1991 року, відповідно до якого відповідач придбала частину житлового будинку що знаходиться в АДРЕСА_1. Жодної літери «А» не значиться вадресі місця розташування будинку, який придбала відповідач.

ОСОБА_1 долучила до матеріалів справи (а.с. 77) договір про користування електричною енергією між відповідачем та позивачем, відповідно до якого нібито здійснюється постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1.

Проте, даний документ не може бути доказом у справі, оскільки не містить головних ознак укладання договору, а саме: печатки енергопостачальника, підпису уповноваженого представника енергопостачальника, дати укладання. Крім того, немає жодних відомостей про прилад обліку електричної енергії, пломб та іншої суттєвої інформації, яка є обов'язковою для укладання договору про користування електричною енергією. Даний документ є лише роздрукованою формою типового договор, який заповнений одноособово відповідачем і містить лише ті відомості, які влаштовують відповідача.

Крім цього, в апеляційному суді оглянуто оригінал договору між ПАТ «Київенерго» та відповідачем, яким спростовуються твердження відповідача.

Щодо інших споживачів, які проживають за адресою АДРЕСА_1 слід зазначити, що за адресою АДРЕСА_1 зареєстрований споживач електричної енергії ОСОБА_3. Даний споживач має окремий договір про користування електричною енергією №14020129101, адресою виконання договору є АДРЕСА_1. кв. 1. Також ОСОБА_3 має свій окремий особовий рахунок та електролічильник, відповідно до якого ведеться облік споживання електричної енергії помешкання ОСОБА_3

Вказане підтверджується доказами наданими позивачем.

Виявлення та усунення порушення ПКЕЕН під час якого на відповідача був складений Акт від 24.12.13 року, жодним чином не вплинуло на обсяги споживання електричної енергії споживача ОСОБА_3 На відміну від відповідача.

Враховуючи вищевикладене, відповідальність за незаконне споживання необлікованої електричної енергії має нести саме ОСОБА_1, одноособово, оскільки саме відповідач, відповідно до умов договору про користування електричною енергією НОМЕР_1 від 08.12.2010 року, несе відповідальність за порушення ПКЕЕН.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність ухваленого у справі рішення.

Оскільки рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 липня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий: Судді: