Ухвала суду № 64891279, 13.02.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 761/39552/16-ц Головуючий у суді першої інстанції: Юзькова О.Л.

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/2873/17 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Панченко М.М., Слюсар Т.А.

при секретарі Крічфалуши С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 - представника ОСОБА_5 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 02 грудня 2016 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_6 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до Київської міської ради, третя особа: ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 12 липня 2016 року № 620/620 та визначення порядку користування земельною ділянкою.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2016 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Київської міської ради, третя особа: ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 12 липня 2016 року № 620/620 та визначення порядку користування земельною ділянкою.

Також позивачем подана заява про забезпечення позову.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02 рудня 2016 року задоволено заяву ОСОБА_6 про забезпечення позову. Заборонено державному підприємству «Національні інформаційні системи» (ідентифікаційний код 39787008, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Артема, ринок 73, адреса для листування: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 4), як адміністратору Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, усім державним реєстраторам та суб'єктам державної реєстрації будь-яких відділів чи управлінь юстиції, що входять до структури Міністерства юстиції України, нотаріусам, як спеціальним суб'єктам, яких покладаються функції державних реєстраторів, вчиняти будь-які дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,0300 га (кадастровий номер НОМЕР_1) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 на підставі рішення Київської міської ради від 12 липня 2016 року № 620/620 «Про передачу громадянину ОСОБА_5 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_2

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції представник третьої особи подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, мотивуючи тим, що ухвалу суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що в оскаржуваній ухвалі не зазначено ні доказів, ні обставин, з якими суд першої інстанції пов'язував необхідність вжиття заходів забезпечення позову та відповідні посилання чи обґрунтовані припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

У судовому засіданні третя особа: ОСОБА_5 підтримав доводи апеляційної скарги, Представник позивача - ОСОБА_7 - заперечував, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи судом повідомлений у встановленому законом порядку. У відповідності до вимог статті 74, 305 ЦПК України неявка сторінабо інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у його відсутності.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що заявлений вид забезпечення позову як заборона вчиняти дії, які спрямовані на реєстрацію права власності ОСОБА_5 є співмірним із заявленими позовними вимогами та гарантує захист прав та виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог позивача.

З таким висновком суду першої інстанції повністю погодитися не можна.

Відповідно до вимог статті 151, 152 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Із направлених до суду апеляційної інстанції виділених матеріалів вбачається, що за захистом порушених прав звернувся ОСОБА_6 з позовом до Київської міської ради.

Матеріально-правова вимога позивача до відповідача щодо якої він просить ухвалити рішення зводиться до визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 12 липня 2016 року № 620/620 «Про передачу громадянину ОСОБА_5 земельної ділянки 0,0300 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1» та визначення порядку користування земельною ділянкою, площею 431,25 кв.м. на АДРЕСА_3

ОСОБА_5, прав якого стосується ухвалене рішення Київської міської ради від 12 липня 2016 року № 620/620, залучено до участі у справі як третю особу.

У поданому клопотанні про забезпечення позову позивач просив заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права власності ОСОБА_5 на земельну ділянку, площею 0,0300 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 на підставі рішення Київської міської ради від 12 липня 2016 року № 620/620.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Заборона вчиняти певні дії застосовується, якщо потрібно обмежити право відповідача чи будь-якої іншої особи вчиняти певні фактичні чи юридичні дії, що стосуються предмета спору.

В цій справі предметом спору є визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 12 липня 2016 року № 620/620 «Про передачу громадянину ОСОБА_5 земельної ділянки 0,0300 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1». Іншою матеріально-правовою вимогою є визначення порядку користування земельною ділянкою, площею 431,25 кв.м. на АДРЕСА_3

Оспорюваним рішенням державного органу від 12 липня 2016 року № 620/620 зобов'язано громадянина ОСОБА_5, в тому числі вжити заходів щодо державної реєстрації права власності на земельну ділянку у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Дія рішення державного органу не зупинена, а тому громадянин ОСОБА_5 повинен виконувати покладені на нього обов'язки вказаним рішенням.

Подання позову та відкриття провадження у справі також не зупиняють дію оскаржуваного рішення.

Як роз′яснив Пленум Верховного Суду України у постанові № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Колегія суддів вважає, що допускаючи забезпечення позову шляхом заборони усім державним реєстраторам та суб'єктам державної реєстрації вчиняти будь-які дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права власності ОСОБА_5 на земельну ділянку на підставі рішення Київської міської ради від 12 липня 2016 року № 620/620, суд першої інстанції не пересвідчився в обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням інтересів третьої особи у справі ОСОБА_5, на якого оскаржуваним рішенням покладені певні обов'язки.

Таким чином, судом першої інстанції не досліджено усіх передбачених нормою процесуального права юридичних (доказових) фактів, наявність яких впливає на остаточний результат вирішення питання про забезпечення позову.

За таких обставин, ухвала суду підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 314, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - представника ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 02 рудня 2016 року скасувати і передати питання на розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: