Рішення № 64891227, 20.02.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/137/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2017 Справа № 908/3268/16

за позовом: Дочірнього підприємства Газ Мелітополя Публічного акціонерного товариства Мелітопольгаз (72313, Запорізька область, м. Мелітополь, пр-т 50-річчя Перемоги, 17, код 39825907)

до відповідача: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 65, код 38625593)

про стягнення 18 868, 48 грн.

Суддя Азізбекян Т.А.

за участю представників:

від позивача ОСОБА_1, довіреність б/н від 03.02.2017р.

від відповідача ОСОБА_2, довіреність № 01/13/10377 від 27.12.2016 р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

06.12.2016 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Дочірнє підприємство Газ Мелітополя Публічного акціонерного товариства Мелітопольгаз з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області про стягнення 18 868,48 грн., з яких: 17 188,26 грн. основного боргу за спожитий природний газ, 1 335,52 грн. інфляційні втрати та 344,70 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 06.12.2016 р. порушено провадження у справі № 908/3268/16, присвоєно справі номер провадження 24/137/16, розгляд справи призначено на 10.01.2017р.

10.01.2017 р. від позивача електронним звязком надійшло клопотання перенесення судового засідання у цій справі, у звязку із неможливістю прийняти участь через погодні умови.

10.01.2017 р. від відповідача у справі до суду надійшов відзив, в якому відповідач визнає позовні вимоги щодо стягнення 17 188,26 грн. основного боргу за спожитий природний газ та посилається на те, що виконання зобовязань по сплаті спожитого природного газу було неможливим через не визначення договірних обовязків, як передбачається законодавством. Відповідач заперечує проти позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних від простроченої суми боргу. До відзиву надано довідку про підтвердження основного боргу в сумі 17 188 грн. 26 коп. станом на 01.04.2016 р. за спожитий природний газ в обємі 2 126 куб. м.

В судовому засіданні 10.01.2017 р. представник відповідача заперечив проти позову, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою суду від 10.01.2017 р. розгляд справи відкладено на 06.02.2017р. на 11-45.

В судовому засіданні 06.02.2017 р. позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 06.02.2017р. не зявився.

В судовому засіданні 06.02.2016р. позивачем надано клопотання про продовження строку вирішення спору в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. ст. 69, 77 ГПК України, строк вирішення спору продовжено на п'ятнадцять днів до 21.02.2017р., розгляд справи відкладено на 20.02.2017р. об 11 год. 45 хв.

07.02.2017 р. від позивача у справі надійшло клопотання № 74 від 07.02.2017 р. про долучення до матеріалів справи уточненого розрахунку та нормативного обґрунтування позову та довідку про повні банківські реквізити товариства.

Клопотання задоволено. Документи долучені до матеріалів справи. При цьому суд зауважує, що в даному випадку, в уточненому розрахунку, позивач з урахуванням індексу інфляції за листопад 2016 року, зазначає інфляційні втрати в сумі 1 669 грн. 32 коп., а не 1 335,52 грн., як вказано у позові. В даному випадку, позивачем не подано відповідну заяву про збільшення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, у звязку з чим у суду відсутні достатні правові підстави для прийняття до розгляду збільшеної суми інфляційних втрат.

16.02.2017 р. від позивача у справі до суду надійшли заперечення на відзив відповідача, в яких позивач вказав на порушення лише з боку відповідача та зауважив, що не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обовязків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів потрібних для виконання зобовязання, відсутність у боржника необхідних коштів.

В судовому засіданні 20.02.2017 р. представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення, викладені у раніше поданих письмових документах.

За заявою присутніх представників сторін, розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

По закінченні судового засідання оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

ДП «Газ Мелітополя» ПАТ «Мелітопольгаз», відповідно до умов ліцензії, з 01.07.2015 р. постачає природний газ споживачам на території м. Мелітополь, Мелітопольського району, смт Веселе, Веселівського району, смт Приазовське, Приазовського району.

У відповідності із нормами чинного законодавства України постачання природного газу побутовим та не побутовим споживачам здійснюється на підставі договору постачання природного газу.

Відповідно до реєстру видачі договорів на постачання природного газу за регульованим тарифом з 01.07.2015 року та реєстру видачі договорів на постачання природного газу за регульованим тарифом на 2016 рік, ДП «Газ Мелітополя» ПАТ «Мелітопольгаз» було надано представнику Головного управління Державної служби України надзвичайних ситуацій у Запорізькій області примірники договору на постачання природного газу, однак ні у 2015, ні у 2016 році підписані примірники договорів до позивача не повертались.

Позивач поставляв відповідачу природний газ, на надавав відповідачеві акти щодо обсягів спожитого природного газу, однак відповідачем акти не підписано та на адресу позивача не повернуто.

За відсутності актів прийому передачі обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період, що підлягає оплаті споживачем, визначається за підсумками розрахункового періоду на межі балансової належності об'єктів споживача за даними комерційних вузлів обліку.

Актами про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу на об'єкті газопостачання за адресою м. Мелітополь, вул. Крупської, 12 від 19.08.2015р.,12.11.2015р., 09.02.2016р. зафіксовано обсяг споживання природного газу.

Актами про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу на об'єкті газопостачання за адресою Веселівський р-н, смт Веселе, вул. Комсомольська, 47а від 25.08.2015р., 16.12.2015р., 11.03.2016р. також зафіксовано обсяг споживання природного газу.

У 2015 та 2016 році від відповідача сплати за спожитий природний газ не надходило.

Повідомленнями від 26.02.2015р. № 121 та від 30.03.2016р. № 172 відповідач попереджався про припинення газопостачання.

Згідно актів про відключення від газопостачання від 01.04.2016 року на об'єкти газопостачання відповідача у м. Мелітополі та смт. Веселе газопостачання було припинено. На дату відключення показники лічильнику на об'єкті газопостачання у м. Мелітополь 4 953 м. куб., у смт. Веселе - 6 651 м.куб. Заборгованість на дату відключення відповідачем не погашена.

Як зазначає позивач, для вирішення питання у досудовому порядку щодо заборгованості Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області по сплаті за природний газ, позивачем 07.11.2016 р. було направлено претензію № 814 із вимогою оплатити заборгованість в сумі 17 188 грн. 26 коп., яка була наявна станом на 01.11.2016 р.; акти звіряння рахунків та акти прийому - передачі природного газу, однак відповіді чи заперечень позивачем не отримано.

Стягнення з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області 18 868,48 грн., з яких: 17 188,26 грн. основного боргу за спожитий природний газ за період з вересня 2015 року по 31.03.2016 р., 1 335,52 грн. інфляційні втрати та 344,70 грн. 3% річних було предметом судового позову у цій справі.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, на підставі наступного:

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 202 вказаного кодексу, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обовязків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч.1 ст. 205 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом та стверджують сторони, між сторонами склалися господарські відносини, згідно яких, позивач поставляв, а відповідач споживав природний газ на протязі 2015-2016 років на загальну суму 17 188 грн. 26 коп. (за період з 16 вересня 2015 року по 31.03.2016 р.).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, позивач посилається на претензію від 07.11.2016 р. № 814, адресовану відповідачу, із вимогою оплатити заборгованість в сумі 17 188 грн. 26 коп.. На претензії міститься підпис про її отримання 07.11.2016 р.

Відповідач обовязок з виконання вимоги, викладеної у отриманій претензії, не виконав, заборгованість у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, не сплатив, підписані акти звіряння не повернув. Отже, по закінченні семиденного строку від дня пред'явлення вимоги, цей борг вважається простроченим.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтями 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Відповідно до чинного законодавства України, позовні заяви повинні подаватись до суду в разі порушення відповідачем законних прав та інтересів позивача. Тобто подання позовної заяви є способом захисту порушених прав та законних інтересів правомірної сторони.

Факт постачання природного газу позивачем відповідачу у 2015-2016 роках та споживання його останнім на загальну суму 17 188 грн. 26 коп. (за період з вересня 2015 року по 31.03.2016 р.) підтверджено документально.

Факт прострочення оплати відповідачем позивачу заявленої до стягнення суми основного боргу підтверджується матеріалами справи.

Відповідачем факт споживання природного газу у 2015-2016 роках підтверджується, позов в частині стягнення основного боргу в сумі 17 188 грн. 26 коп. визнається.

При цьому, суд зазначає, що доводи відповідача щодо неможливості оплати спірної заборгованості не звільняють відповідача від обовязку сплатити спірну заборгованість.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено правомірність заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача на його користь 17 188 грн. 26 коп. простроченого основного боргу за спожитий природний газ у 2015-2016 роках (за період 16 вересня 2015 року по 31.03.2016 року).

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даному випадку, як зазначено вище, основний борг вважається простроченим з 15.11.2016 р. (після закінчення семиденного строку з дня предявлення вимоги (претензії) від 07.11.2016 р.).

Отже, враховуючи, що основний борг є простроченим з 15.11.2016 р., є безпідставними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат з квітня 2016 року по жовтень (листопад) 2016 року.

З урахуванням строку виникнення прострочення, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних, підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 23 грн. 95 коп., за період з 15.11.2016 р. по 01.12.2016 р. (дата закінчення нарахування 3% річних, визначена позивачем у розрахунку до позову). Наведені відповідачем обставини не є підставою для звільнення відповідача від сплати 3% річних.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 17 188 грн. 26 коп. основного простроченого боргу за спожитий природний газ та 23 грн. 95 коп. 3% річних. В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за позовом відноситься на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 65, код 38625593) на користь Дочірнього підприємства Газ Мелітополя Публічного акціонерного товариства Мелітопольгаз (72313, Запорізька область, м. Мелітополь, пр-т 50-річчя Перемоги, 17, код 39825907) 17 188 грн. 26 коп. (сімнадцять тисяч сто вісімдесят вісім гривень 26 копійок) основного боргу, 23 грн. 95 коп. (двадцять три гривні 95 копійок) 3% річних та 1 257 грн. 04 коп. (одна тисяча двісті пятдесят сім гривень 04 копійки) судового збору. Видати наказ.

3.В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення виготовлено у повному обсязі та підписано 22.02.2017 р.

Суддя Т.А. Азізбекян