Ухвала суду № 64890951, 22.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 826/2378/16

Суддя доповідач Губська О.А.

У Х В А Л А

22 лютого 2017 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Губська О.А., перевіривши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, третя особа - Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві про стягнення пені у розмірі 370 490,88 грн.,

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду із позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, третя особа - Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві, у якому просив стягнути пеню у розмірі 370490,88 грн..

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління ДКСУ у м. Києві на користь ТОВ "Аскоп-Україна" пеню в розмірі 321 992,61 грн, нараховану на суму бюджетного відшкодування ПДВ в розміір 2417616 грн. за період з 22.07.2014 по 03.04.2015.

На вказане судове рішення відповідачем подано апеляційну скаргу.

Перевіривши зазначену скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки всупереч ч. 6 ст. 187 КАС України апелянтом не додано документа про сплату судового збору.

Судом враховано, що станом на час подання апеляційної скарги відповідач не віднесений до кола осіб для яких установлено пільги зі сплати судового збору.

Відповідач (ДПІ) просить відстрочити йому сплату судового збору, у зв’язку із не передбаченням у кошторисі коштів на цю мету.

Такі доводи апелянта не заслуговують на увагу, оскільки пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”, яким серед іншого скасовано встановлені раніше для податкового органу пільги щодо його сплати, Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом – КАС України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Так, відстрочення сплати судового збору передбачає перенесення строків його сплати на інший час та не звільняє від такого обов’язку в цілому.

За змістом наведеної процесуальної норми права, підставою для відстрочення сплати судового збору можуть бути випадки, за яких особа має змогу оплатити судовий збір, однак, внаслідок певних обставин, не може зробити це одночасно із поданням заяви або скарги до суду.

При цьому, особа, яка звертається до суду з таким клопотанням має враховувати, що обставини, які вона вказує в обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору повинні носити тимчасовий характер, а у клопотанні необхідно зазначити про точний або орієнтовний час, коли такі перешкоди відпадуть з наданням відповідних доказів і вказівкою на термін, у який скаржник зможе здійснити оплату судового збору, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Лише у такому випадку суд матиме змогу надати оцінку зазначеним у клопотанні доводам з урахуванням строку, необхідного скаржникові для оплати судового збору.

Звільненню ж від сплати судового збору підлягають особи, які в силу незалежних від них обставин взагалі позбавлені можливості оплатити такий.

З цього приводу варто наголосити на тому, що якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати, оскільки це може розцінюватися, як надання таким учасникам судового процесу процесуальних переваг перед іншими, що є неприпустимим, з огляду на положення ст. 129 Конституції України, а також у п. 3 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 49 КАС України, якими унормовано рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, як однієї із ключових засад судочинства.

Враховуючи наведене, не вбачаю підстав для задоволення клопотання відповідача щодо відстрочення сплати судового збору з огляду на необґрунтованість такої вимоги.

Відповідно до пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з положеннями пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання юридичною особою адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Таким чином, ставка судового збору що підлягала сплаті при поданні позовної заяви становила 5557,36 грн. (370490,88 х 1,5%).

Позивачем виконано покладений на нього процесуальним законом обов'язок та сплачено судовий збір у належному розмірі.

Отже, сума, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги складає 6113,09 (5557,36 х 110%) грн. (551,2 х 110%).

Згідно з приписами ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху, а апелянту надається строк для усунення недоліків.

Оскільки подана відповідачем апеляційна скарга не відповідає вимогам ч. 6 ст. 187 КАС України, при цьому вимоги про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованими, вважаю, що її слід залишити без руху та надати скаржникові строк для усунення недоліків.

Недоліки можуть бути усунуті шляхом подання до суду апеляційної інстанції документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 6113,09 грн.

Реквізити для сплати судового збору за подачу апеляційних скарг:

Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897; Банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві; Код банку отримувача (МФО) 820019; Рахунок отримувача 31211206781007; Код класифікації доходів бюджету 22030101.

На підставі наведеного та керуючись статтями 108, 186, 187, 189 КАС України, суддя

У Х В А Л И В

Відмовити Державній податковій інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, третя особа - Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві про стягнення пені у розмірі 370 490,88 грн. – залишити без руху.

Надати апелянту десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків.

Роз’яснити скаржникові, що у разі неусунення недоліків у встановлений строк, апеляційна скарга буде повернена особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя О.А. Губська