Ухвала суду № 64889832, 21.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 366/2288/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Слободян Н.П. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

21 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя : Шелест С.Б.

Судді: Кузьмишина О.М., Пилипенко О.Є.

При секретарі судового засідання: Кравченко Л.А.

За участі представника відповідача: Андрєєв Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Іванківського районного суду Київської області від 23.12.16р. у справі №366/2488/16-а за позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України, третя особа: Київський обласний військовий комісаріат про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся з позовом до суду про визнання неправомірною відмови відповідача у нарахуванні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності третьої групи внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії; зобов'язання відповідача призначити, нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, через отримання інвалідності ІІІ групи, яка настала внаслідок поранення, отриманого під час виконання обов'язків військової служби та надіслати вищевказане рішення до Київського обласного військового комісаріату для видання наказу про виплату одноразової допомоги.

Постановою Іванківського районного суду Київської області від 23.12.16р. адміністративний позов задоволено частково: визнано неправомірним рішення відповідача, оформлене протоколом Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби №36 від 20.05.16р., в частині направлення документів позивача на доопрацювання з поверненням їх до обласного військового комісаріату; зобов'язано відповідача розглянути питання щодо призначення та виплати позивачу одноразової допомоги, як інваліду ІІІ групи внаслідок поранення, контузії пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних те резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.13р. №975.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати у цій частині постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби; особам які звільнені з Прикордонних військ, виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється за рахунок Міністерства оборони України.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач у період з 25.05.87р. по 01.04.89р. проходив строкову службу на території Демократичної Республіки Афганістан у в/ч пп 81424 та має статус учасника бойових дій, що підтверджується довідкою Іванківського об'єднаного районного військового комісаріату Київської області від 03.03.16. №466.

Згідно довідки до акту огляду МСЕК №0432746 позивачу з 17.07.14р. встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок поранення, отриманого під час виконання обов'язків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії.

01.08.14р. позивач отримав посвідчення інваліда ІІІ групи серії НОМЕР_1.

03.03.16р. позивач звернувся до Військового комісаріату Іванківського ОРВК із заявою про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням інвалідності ІІІ групи, яке пов'язане з виконанням військової служби в Демократичній Республіці Афганістан.

Згідно листа Київського обласного військового комісаріату №2/5/728 від 24.03.16р. поданий позивачем пакет документів відпрацьований в Київському ОВК та направлений до Департаменту фінансів Міністерства оборони України.

За результатам розгляду поданих документів відповідач дійшов висновку про необхідність повернення на доопрацюванням документів ОСОБА_3, оскільки відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, як це передбачено п. 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних те резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.13р. №975.

Рішення відповідача оформлене Протоколом засідання Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби №36 від 20.05.16р.

Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач невмотивовано повернув документи позивача подані для призначення одноразової грошової допомоги; за відсутності рішення прийнятого за результатами розгляду питання по суті, суд не вправі підміняти уповноважений на те орган, а тому належним способом захисту порушеного права є зобов'язання відповідача вирішити поставлене у заяві питання та ухвалити за результатами його розгляду відповідне рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

За змістом ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.91р. № 2011-XII (у редакції Закону від 04.07.12 р. N 5040-VI; редакція чинна з 01.01.14р.) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, у разі: встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 16-2 Закону № 2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи.

Виходячи з буквального тлумачення статті 16 Закону № 2011-ХІІ колегія суддів дійшла висновку, що право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.

Такого правового висновку у справах з аналогічних правовідносин дійшов Верховний Суд України (постанови від 18.11.14р. року справа № 21-446а14; від 21.04.15р. справа№21-135а15.

Відповідно до ст.244-2 КАС України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Згідно висновку МСЕК, захворювання позивача пов'язане з виконанням обов'язку військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії; інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві визначений Порядком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.15р. №975.

Відповідно до п. 3 Порядку, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Пунктом 6 Порядку передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IІI групи.

Таким чином, аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що право на отримання одноразової грошової допомоги набувається у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності та не ставиться у залежність від первинного чи вторинного встановлення такої інвалідності.

Як свідчать обставини справи, ІІІ група інвалідності встановлена позивачу з 17.07.14р. (а/с 21).

Пунктом 12 Порядку передбачено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Згідно п. 13 вказаного Порядку, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, рішення з питання призначення позивачу одноразової грошової допомоги уповноваженим на те органом не приймалося, натомість документи були повернуті до Київського ОВК на доопрацювання.

Як висловився Верховний Суд України у своїй постанові від 18.03.14р. у справі №21-11а14, прийнятій у подібних правовідносинах, у разі якщо звернення позивача про виплату одноразової грошової допомоги відповідачем не розглянуто, та відповідного рішення не прийнято, то суд повинен зобов'язати останнього розглянути це звернення згідно з вимогами чинного законодавства України, а не підміняти орган, на який покладено вирішення цього питання.

Отже, належним захистом порушеного права позивача у даному випадку є зобов'язання відповідача розглянути питання щодо призначення та виплати йому одноразової допомоги, як інваліду ІІІ групи внаслідок поранення, контузії пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, у відповідності до вимог Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.13р. №975.

Покликання апелянта на те, що призначення та виплата позивачу одноразової грошової допомоги не має здійснюватися Міністерством оборони України, оскільки позивач проходив службу в прикордонних військах не заслуговують на увагу, з огляду на недоведеність цих обставин.

Стаття 195 КАС України визначає межі перегляду судом апеляційної інстанції. Так, відповідно до ч.1 вказаної норми, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Отже, враховуючи, що судове рішення оскаржується в частині задоволених позовних вимог, апеляційний суд не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення (п. 13.1. постанови Пленуму ВАСУ «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.13р. № 7).

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Враховуючи, що ухвалою від 10.02.17р. у справі відстрочено сплату судового збору до вирішення справи по суті, судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 606,32 грн. підлягає стягненню з апелянта на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 200, 205, 206 КАС України Київський апеляційний адміністративний суд

у х в а л и в:

апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 03.03.16р. у справі №754/2504/16-а - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Києва від 03.03.16р. у справі №754/2504/16-а -а - без змін.

Стягнути з Міністерства оборони України (адреса: 03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6; код ЄДРПОУ 00034022) до Державного бюджету України (стягувач: Державна судова адміністрація України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів до бюджету: 22030106) судовий збір за подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду у розмірі 606 (шістсот шість) грн. 32 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Кузьмишина О.М.

Пилипенко О.Є.

Повний текст ухвали складений: 22.02.17р.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Кузьмишина О.М.

Пилипенко О.Є.