Постанова № 64889626, 22.02.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Борзаниця С.В.

Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 року справа №2а-11788/11/1270

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Сухарька М.Г., Блохіна А.А., Ястребової Л.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області та Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року в справі № 2а-11788/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» до Управління Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області, Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, третя особа - Державна податкова інспекція у Тячівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» звернулось до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 18.11.2011 № 0000732360 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 462186 грн та накладення штрафних санкцій у розмірі 231093 грн;

- стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» (ЄДРПОУ 36129430) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року в розмірі 462186,00 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 18.11.2011 № 0000732360 про зменшення ТОВ «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 462186 грн та накладення штрафних санкцій у розмірі 231093 грн.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області у п'ятиденний строк з дня набрання чинності судовим рішенням подати до Управління Державної казначейської служби України в м. Луганську Луганської області висновок про суми відшкодування податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 462186 грн (чотириста шістдесят дві тисячі сто вісімдесят шість гривень 00 коп.) Товариству з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» (ЄДРПОУ 36129430).

Відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року в розмірі 462186,00 грн.

Державна податкова інспекція у Тячівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (далі - апелянт 1), не погодившись з судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині зобов'язання ДПІ у Тячівському районі подати до Управління Державної казначейської служби України в м. Луганську Луганської області висновок про суми відшкодування податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 462186 грн (чотириста шістдесят дві тисячі сто вісімдесят шість гривень 00 коп.) Товариству з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна».

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що норми чинного Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають формулювання вимог до третьої особи, тому суд не може своїм рішенням зобов'язати третю особу вчинити дії, такі вимоги можуть бути задоволені лише щодо особи, яка перебуває в процесуальному статусі відповідача в справі. Окрім цього апелянт 1 наголошує, що судом першої інстанції було розглянуто вимоги, не заявлені в адміністративному позові, до того ж п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України обов'язок контролюючого органу подати висновок до органу казначейства виникає протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, після закінчення процедури, зокрема, судового оскарження. Тобто ДПІ у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області передчасно зобов'язано вчинити дії.

Луганська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (далі - апелянт 2) також не погодилась із висновками суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову.

Апеляційну скаргу обґрунтовано неможливістю підтвердити сплату податку на додану вартість по ланцюгу постачання, яка зумовлена відсутністю підприємств-посередників за юридичними адресами, відсутністю в них достатньої чисельності кваліфікованого персоналу, приміщень, необхідних для здійснення господарських операцій тощо, а щодо деяких підприємств порушено провадження про банкрутство.

Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Позивач надіслав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника товариства.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне задовольнити вимоги апеляційних скарг, а постанову суду скасувати з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» (далі - позивач, ТОВ «Авіакомпанія «АЕУ», ТОВ «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна»), ідентифікаційний код 36129430, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 26.09.2008 за № 13821050001015489, перебуває на обліку Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (далі - третя особа, ДПІ у Тячівському районі).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач здійснює наступні види діяльності: 79.90 надання інших послуг бронювання та пов'язана з цим діяльність, 85.32 Професійно-технічна освіта, 51.10 Пасажирський авіаційний транспорт, 51.21 Вантажний авіаційний транспорт, 52.23 Допоміжне обслуговування авіаційного транспорту.

У період з 08.11.2011 по 17.11.2011 головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб Ленінської МДПІ у м. Луганську Даніхно Г.В. на підставі п.п. 7.8.1.8 п.78.1 ст. 78, п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та п. 5, 7 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку» було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2011 року в розмірі 462186 грн, заявленої до відшкодування на рахунок платника у банку, за наслідками якої складено акт від 17.11.2011 № 828/23-616/36129430.

Згідно з висновками акту від 17.11.2011 № 828/23-616/36129430 перевіркою встановлено, що в порушення п. 200.4 ст. 200 ПК України ТОВ «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за серпень 2011 року на суму 462186 грн.

Вказані порушення виникли на підставі наступного:

- у ланцюгу постачання ТОВ «Кребо Інтернешнл» є підприємства, щодо яких неможливо встановити сплату ПДВ по ланцюгу постачання до Державного бюджету України, а саме: ТОВ «ВСТК», ТОВ «Легал Світ» - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, ВАТ «Харківшляхбуд» - порушено провадження у справі про банкрутство;

- у ланцюгу постачання КП «Міжнародний аеропорт Донецьк» наявні підприємства, щодо яких неможливо встановити сплату ПДВ по ланцюгу постачання до Державного бюджету України, а саме: ПП «Тиссона» - до ЄДР внесений запис про відсутність за місцезнаходженням, ТОВ «Вєкойл», ТОВ «Футурама», ПАТ «Центренерго», ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» - порушено провадження у справі про банкрутство;

- у ланцюгу постачання ТОВ «Югспецсервіс-2» наявні підприємства, щодо яких неможливо встановити сплату ПДВ по ланцюгу постачання до Державного бюджету України, а саме ВАТ «Кримзалізобетон», по якому порушено провадження у справі про банкрутство;

- у ланцюгу постачання ПАТ «Укртатнафта» наявні підприємства, щодо яких неможливо встановити сплату ПДВ по ланцюгу постачання до Державного бюджету України, а саме ТОВ «Рембуд СРЗ» - до ЄДР внесений запис про відсутність за місцезнаходженням, ПАТ «Енергомашспецсталь», ПАТ «Центренерго», ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» - порушено провадження у справі про банкрутство.

18 листопада 2011 року на підставі висновків зазначеного акту Ленінською МДПІ у м. Луганську винесено податкове повідомлення-рішення № 0000732360, яким ТОВ «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» за порушення п. 200.4 ст. 200 ПК України зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2011 року в розмірі 462186 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 231093 грн.

Разом з цим, у п. 2.8 акту від 17.11.2011 № 828/23-616/36129430 зазначено, що причиною виникнення від'ємного значення у липні 2011 року є надання послуг з пасажирських міжнародних перевезень, які згідно з чинним законодавством оподатковуються податком за ставкою «0».

У розділі 3 акту № 828/23-616/36129430 зазначається, що аналізом податкових декларацій за звітні (податкові) періоди починаючи з періоду, за наслідками якого виникло від'ємне значення, до періоду, у якому заявлене бюджетне відшкодування, включно (відповідно до Додатку 2 (Д2) до декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року) встановлено:

- перевіркою правомірності застосування ставок оподаткування податком на додану вартість у звітних періодах, які підлягають перевірці, порушень не встановлено;

- за результатами перевірки не встановлено наявність правових відносин позивача з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, первинні та інші документи яких у судовому порядку визнані недійсними;

- перевіркою правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість порушень не встановлено.

Також в акті № 828/23-616/36129430 зроблено висновок, що фактично за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування податку на додану вартість, із даними первинних документів, які підтверджують факт оплати платником товарів/послуг загальна сума ПДВ складає 462186 грн (у тому числі послуги, отримані від нерезидента на митній території України на суму 96350 грн), що наведено у додатку 3 до акту перевірки.

Із урахуванням зазначеного та даних Додатка 2 (Д2) до податкової декларації з ПДВ за серпень 2011 року, з урахуванням довідки у формі висновку камеральної перевірки від 17.10.2011 № 1823/16/36129430, частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена позивачем постачальникам та/або до Державного бюджету, що не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування, складає 462186 грн.

Згідно з довідкою щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з ПДВ) залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (рядок 24 податкової декларації звітного періоду) складається із сум ПДВ, які виникли в таких звітних періодах, а саме: липень 2011 року - 462186 грн.

У пункті 3.1 акту № 828/23-616/36129430 податковим органом з посиланням на відомості бази даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань на рівні ДПА України наведений аналіз стану основних постачальників ТОВ «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» першого, другого, третього та подальших ланцюгів, у якому зазначено, що деякі з постачальників другого та третього ланцюгів не знаходяться за юридичною адресою, або є банкрутами, з чого зроблений висновок, що ці контрагенти не виконали свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, і це є підставою для визнання не підтвердженим позивачем права на податковий кредит з податку на додану вартість за серпень 2011 року в сумі 462186 грн.

Вважаючи, що податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську прийнято всупереч нормам чинного законодавства, ТОВ «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» звернулось до суду за захистом свого порушеного права.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2012 року, позовні вимоги були задоволені частково, внаслідок чого визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 18.11.2011 № 0000732360 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 462186 грн та накладення штрафних санкцій у розмірі 231093 грн, а також зобов'язано Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську подати Управлінню Державної казначейської служби України в м. Луганську висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню позивачу з бюджету за серпень 2011 року.

Вищій адміністративний суд України постановою від 20 серпня 2015 року розглянув касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» та Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області. Вказаним судовим рішенням було замінено зобов'язання податкового органу подати Управлінню Державної казначейської служби України в м. Луганську висновок щодо сум податку, які підлягають відшкодуванню, на стягнення з Державного бюджету України належних позивачу сум. Також постановою від 20 серпня 2015 року змінено розподіл судових витрат.

Не погодившись із рішенням суду касаційної інстанції Луганська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області звернулась із заявою до Верховного суду України, який постановою від 01 березня 2016 року скасував постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2012 року, направивши справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Висновок Верховного суду України вмотивований тим, що суди ретельно не перевірили доводи сторін та докази щодо реальності здійснення ТОВ «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» господарських операцій з відповідними контрагентами, не встановили, за якими саме господарськими операціями було сформовано податковий кредит, не з'ясували реальність цих угод із підтвердженням їх первинними документами бухгалтерського обліку.

Ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що суми податку на додану вартість, заявлені позивачем до бюджетного відшкодування, підтверджені належним чином оформленими податковими накладними.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України), під господарською діяльністю розуміється господарська діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються з: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 п. 138.10, п. 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з п. 138.5, пп. 138.10.5, пп. 138.10.6 п. 138.10, п. 138.11, п. 138.12 цієї статті, п. 140.1 ст. 140 і ст. 141 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України закріплено, що не включаються до складу витрат такі, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, для формування податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно: наявність у платника податку - покупця належно оформлених податкових накладних, фактична сплата грошових коштів контрагенту в сумі, визначеній в податкових накладних, а також фактичне виконання господарських операцій, за наслідками яких у платника ПДВ виникає право на податковий кредит.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною другою вказаної статті встановлено перелік обов'язкових для первинних документів реквізитів:

- назва документа (форми);

- дата складання;

- назва підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, відсутність будь-якого з цих реквізитів спричиняє неможливість ідентифікувати документ як первинний.

Враховуючи юридичну сутність первинних документів до них належать: акт списання, акт приймання, акт приймання-передачі, журнали обліку, касові чеки, накладні, платіжні вимоги та доручення, подорожні листи, розрахункові квитанції та чеки, товарно-транспортні накладні тощо, за умови, що вони мають усі передбачені чинним законодавством реквізити. У той же час рахунок-фактура, договір, податкова накладна, фіскальний чек ні за яких обставин не мають сили первинних документів.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази реальності господарських операцій між ТОВ «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» та його контрагентами, колегія суддів дійшла висновку, що не всі вони можуть бути первинними, а ті, що є такими, містять не всі необхідні реквізити.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2017 року було зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» до 17 лютого 2017 року надати належним чином завірені копії первинних документів на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами за серпень 2011 року, що оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (акти приймання-передачі та списання товарно-матеріальних цінностей, журнали обліку товарно-матеріальних цінностей, касові чеки, накладні, оборотні відомості руху товарно-матеріальних цінностей та оприбуткування на бухгалтерських рахунках, платіжні вимоги та доручення, подорожні листи, розрахункові квитанції та чеки, товарно-транспортні накладні тощо). Проте надані позивачем додаткові докази не підтверджують його права на формування податкового кредиту. Зокрема, долучені до матеріалів справи акти приймання-передавання нафтопродуктів та робіт не містять посади представника позивача, а платіжні доручення не засвідчені підписом контролера та печаткою банку.

Таким чином, за відсутності доказів реальності господарських операцій позивача з контрагентами за серпень 2011 року суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо правомірності податкового повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 18.11.2011 № 0000732360 про зменшення ТОВ «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 462186 грн та накладення штрафних санкцій у розмірі 231093 грн.

Отже вимоги Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області та Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області, сформульовані в апеляційних скаргах, підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права, що відповідно до вимог ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення.

Керуючись статями 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області та Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року в справі № 2а-11788/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» до Управління Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області, Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, третя особа - Державна податкова інспекція у Тячівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість - задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року в справі № 2а-11788/11/1270 - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» до Управління Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області, Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, третя особа - Державна податкова інспекція у Тячівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Постанова прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Колегія суддів М. Г. Сухарьок

А. А. Блохін

Л. В. Ястребова