Постанова № 64889054, 08.02.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2017 р. Справа№ 910/21269/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Смірнової Л.Г.

Алданової С.О.

при секретарі Єременко К.Л.

за участю представників

від позивача: Мартинюк С.М., дов. № 234/17 від 30.12.2016р.

від відповідача: Савіська В.В., дов. № 08-03-25/49-16 від 17.05.2016р.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес

страхування"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 08.12.2016 року

у справі № 910/21269/16 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес

страхування"

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Національна

акціонерна страхова компанія "Оранта"

про стягнення 69618,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Експрес страхування" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про стягнення 69618,60 грн., з яких: 41571,97 грн. в порядку регресу, 25555,73 інфляційних, 2490,90 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем.

Рішенням Господарського суду м. Києва 08.12.2016р. у справі № 910/21269/16 припинено провадження у справі в частині стягнення 41571,97 грн.. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на користь товариства з додатковою відповідальністю "Експрес страхування" 1378,00 грн. судового збору. У задоволенні позову в частині стягнення 25555,73 інфляційних, 2490,90 грн. 3% річних відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Товариство з додатковою відповідальністю "Експрес страхування" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва 08.12.2016р. у справі № 910/21269/16 в частині відмови у стягненні інфляційних втрат в розмірі 25 555,73 грн. та 3% в розмірі 2 490,90 грн. та в цій частині прийняти нове рішення, яким задовольнити позовній вимоги в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 25 555,73 грн. та 3% в розмірі 2 490,90 грн.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес страхування" від 13.01.2017 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду: головуючий суддя Мартюк А.І., судді Жук Г.А., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2017 р. колегією суду у складі головуючого судді Мартюк А.І., суддів Жук Г.А., Смірнова Л.Г. прийнято апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес страхування" у справі № 910/21269/16 до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 08.02.2017 року.

01.02.2017р. через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій останній зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм чинного законодавства, тому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва 08.12.2016р. у справі № 910/21269/16 без змін.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2017 р. по справі № 910/21269/16 було призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді (який не є суддею - доповідачем) Жук Г.А.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 03.02.2017 р. для розгляду справи № 910/21269/16 було сформовано склад колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Смірнова Л.Г., Алданова С.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2017 р. колегією суду у складі головуючого судді Мартюк А.І., суддів Смірнова Л.Г., Алданова С.О. прийнято апеляційну скаргу до провадження у названому складі суду.

Представник апелянта в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив у її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

31.10.2013 Товариство з додатковою відповідальністю "Експрес страхування" (страховик) та ОСОБА_5 (страхувальник) уклали договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, які є предметом застави № 202.13.2202655 (далі - Договір-1), за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією автомобіля Chevrolet Malibu, державний номер НОМЕР_1.

09.03.2014 в м. Красний Лиман сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Chevrolet Malibu, державний номер НОМЕР_1, та автомобіля ВАЗ-21063, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6.

Згідно з постановою Краснолиманського міського суду Донецької області від 26.03.2014 особою, винною в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є водій ОСОБА_6.

Майнові інтереси, пов'язані з експлуатацією автомобіля ВАЗ-21063, державний номер НОМЕР_2, застраховані публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" за полісом № АС/5274025 (далі Договір-2).

Сума франшизи за Договором-2 - 510 грн., ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну - 50000 грн..

Зазначена подія, відповідно до норм чинного законодавства України, була визнана страховим випадком, про що було складено страхові акти, за якими до виплати підлягає 42081,97 грн..

Як вбачається з матеріалів справи, позивач платіжними дорученнями від 08.05.2014 та від 10.06.2016 сплатив 41081,97 грн. страхового відшкодування.

Позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою на суму 41571,97 грн. (41081,97-510).

Таким чином розмір заборгованості відповідача станом на день звернення з позовом до суду становить 41571,97 грн.

В процесі розгляді справи позивачем було подано заяву про припинення провадження у справі в частині стягнення страхового відшкодування в розмірі 41 571,97 грн., оскільки відповідачем було виплачене страхове відшкодування в сумі 41 571,97 грн. на підставі полісу № АС/129706 обов'язкого страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується платіжним дорученням № 58117 від 01.12.2016р.

З урахування викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно припинено провадження у справі, оскільки під час розгляду справи в суді відповідачем було сплачено позивачеві 41571,97 грн. в порядку регресу, на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача 25555,73 інфляційних, 2490,90 грн. 3% річних.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, послався на те, що пунктом 5.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" передбачено, що обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

На підставі чого, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що дія частини другої статті 625 ЦК про обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, не поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із завданням шкоди.

Проте, судова колегія не погоджується з наведеним вище висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

За приписами ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених в статті 11 цього Кодексу.

За змістом статей 524 та 533 ЦК України грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.

Статтею 979 ЦК України встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхувальнику грошову суму (страхову виплату).

Зокрема, враховуючи положення п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України, із завдання майнової шкоди.

Як зазначалось вище, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, способи відшкодування шкоди обирає потерпілий.

Колегією суддів встановлено, що у даному випадку відшкодування позивачу в порядку регресу виплаченого страхового відшкодування має здійснюватися в грошовому виразі, оскільки позивач обрав грошовий спосіб відшкодування шкоди.

При цьому, грошове зобов'язання у деліктних (регресних) правовідносинах не є окремим видом зобов'язання, а є способом виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено вище, позивач направляв відповідачу регресну вимогу про відшкодування страхової виплати у розмірі 41 571,97 грн. протягом місяця.

Однак, відповідач коштів у встановлений строк не перерахував, в результаті чого з боку відповідача є прострочення строку виконання грошового зобов'язання.

В силу ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, враховуючи положення ч.2 ст. 625 ЦК України щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на суму страхового відшкодування, підлягаючого до виплати позивачу в порядку регресу, застосовуються в разі порушення як договірних так і позадоговірних грошових зобов'язань, в тому числі і до зобов'язань відшкодування шкоди в порядку регресу, незалежно від підстав їх виникнення, визначених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Аналогічної правової позиції викладена в постанові Верховного суду України від 01.06.2016р.

Перевіривши правильність нарахування 3% річних у розмірі 2 490,90 грн. та інфляційних втрат у розмірі 25 555,73 грн., судова колегія приходить до висновку про їх задоволення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з наведеного, колегія Київського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес страхування" підлягає задоволенню, рішення Господарського суду м. Києва від 08.12.2016р. у справі № 910/21269/16 підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позову про стягнення 3% річних у розмірі 2 490,90 грн. та інфляційних втрат у розмірі 25 555,73 грн., в цій частині слід прийняти нове рішення про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 101 - 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес страхування" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 08.12.2016р. у справі № 910/21269/16 скасувати в частині відмови в задоволенні позову про стягнення 3% річних у розмірі 2 490,90 грн. та інфляційних втрат у розмірі 25 555,73 грн.

3. Прийняти в цій частині нове рішення про задоволення в цій частині позовних вимог.

Викласти п. 2 резолютивної частинив такій редакції:

«2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська,7-Д, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес страхування" (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 15/2, код ЄЛРПОУ 00032129) 3% річних у розмірі 2 490,90 грн. та інфляційних втрат у розмірі 25 555,73 грн.».

4. В іншій частині рішення залишити без змін.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська,7-Д, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес страхування" (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 15/2, код ЄЛРПОУ 00032129) судовий збір за подання позовної заяви в сумі 555,05 грн. та судовий збір в сумі 610,26 грн. за подання апеляційної скарги.

6. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду м. Києва.

7. Матеріали справи № 910/21269/16 повернути до Господарського суду м. Києва.

8. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом одного місяця у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді Л.Г. Смірнова

С.О. Алданова