Рішення № 64888877, 16.02.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2017 р.Справа № 922/4803/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

при секретарі судового засідання Сусловій В.В.

розглянувши справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветеринарная Торговая Сеть", м. Белгород про стягнення коштів за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність від 20.05.2014 року;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветирнарна Торгова Мережа" (ООО "Ветеринарная Торговая Сеть"), м. Бєлгород, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованості за контрактом №01/02-RU від 17.03.2016р., який був укладений між позивачем та відповідачем, в сумі 130 991,60 доларів США (що за офіційним курсом НБУ станом на 28.12.2016р. складає 3 490 926,14 грн.). Витрати по сплаті судового збору позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.01.2017 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 01.02.2017 року об 12:15 год. Приймаючи до уваги звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або до іншого компетентного органу іноземної держави господарський, в порядку ст. 1 ст. 79 ГПК України провадження у справі № 922/4803/16 було зупинено.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.02.2017 року поновлено провадження у справі № 922/4803/16 для необхідності проведення судового засідання, призначеного на 01.02.2017 року об 12:15 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.02.2017 року відкладено розгляд справи на 16.02.2017 року об 12:40 год. Приймаючи до уваги звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або до іншого компетентного органу іноземної держави господарський, в порядку ст. 1 ст. 79 ГПК України провадження у справі № 922/4803/16 було зупинено.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.02.2017 року поновлено провадження у справі № 922/4803/16 для необхідності проведення судового засідання, призначеного на 16.02.2017 року об 12:40 год.

Представник позивача в судовому засіданні наполягає на задоволенні позову.

Відповідач свого представника у судове засідання не направив, витребуваних документів до суду не надав.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 125 ГПК України, у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Приймаючи до уваги вказане, господарський суд Харківської області звернувся до Арбітражного суду Бєлгородської області із судовим дорученням про надання правової допомоги щодо вручення ТОВ "Вереринарная торговая сеть" копії ухвали про порушення провадження у справі від 03.01.2017 року та ухвали суду про відкладення розгляду справи від 01.02.2017 року.

13 лютого 2017 року на адресу господарського суду Харківської області від Арбітражного суду Бєлгородської області надійшла ухвала від 30.01.2017 року по справі № А08-319/2017 та протокол судового засідання, в якому зазначено, що представник ТОВ "Ветеринарная торговая сеть" в судове засідання для отримання ухвали господарського суду Харківської області не з'явився, що унеможливило вручення процесуального документу.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи

Так, наявна в матеріалах справи ухвала суду про порушення провадження у справі свідчить, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи, витребувано в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього докази. Враховуючи вказане, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

17 березня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез" (Позивачем, Продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ветеринарная Торговая Сеть" (Російська Федерація) (Відповідачем, Покупцем) був укладений контракт №01/02-RU, за умовами якого Продавець продає, а Покупець покупає на умовах цього Контракту ветеринарні препарати (Товар), вироблені ТОВ "Ветсинтез" та вказані у Додатку (Специфікації), який є невідємною частиною Контракту.

Відповідно до умов Контракту №01/02-RU від 17.03.2015 року загальна сума Контракту складає 37 684 500,00 дол. США. Найменування, кількість, ціна Товару зазначаються в Додатку (Специфікації) до цього Контракту, а також ВМД, рахунках, які є невідємною частиною цього Контракту.

До контракту укладалися додаткові угоди зі специфікаціями, у яких прописувалася вартість кожної окремої поставки, найменування та кількість товару та виставлялися рахунки - фактури.

Так, згідно умов Контракту, відповідно до Додаткової угоди №17 від 26.08.2016 р. до нього, специфікації та рахунку-фактури №17 від 26.08.2016р., загальна сума даної партії товару склала 150 991,60 дол. США.

На виконання умов Контракту №01/02-RU від 17.03.2015 року та Додаткової угоди №17 від 26.08.2016 року до нього, ТОВ "Ветсинтез" була здійснена поставка Товару ТОВ "Ветеринарная Торговая Сеть" на загальну суму 150 991,60 дол. США.

Відповідно п. 4.1 Контракту, поставка здійснюється на умовах СІР Бєлгород, згідно Інкотермс 2010. Товар поставляється автомобільним транспортом. Місце поставки Росія, м. Бєлгород, вул. Везельська. 156. Умови СІР передбачають, що Продавець оплачує фрахт за транспортування товару автомобільним транспортом до місця призначення. Відповідно до Інкотермс 2010 умови СІР передбачають: Продавець зобов'язаний надати товар перевізнику, з яким укладено договір перевезення у відповідності зі статтею А.З., а при наявності декількох перевізників першому з них для транспортування товару до узгодженого пункту в названому місці призначення у встановлену дату або в межах узгодженого терміну.

Так, згідно митної декларації АА№807110000/2016/011598 від 12.09.2016року та повідомлення про фактичне вивезення Товару, Товар пройшов митне оформлення та перетнув кордон 12.09.2016року, строк доставки - 17.09.2016року.

Відповідно СМК А№033342 Товар по рахунку-фактурі №17 від 26.08.2016року був вручений ТОВ "Ветеринарна Торговая Сеть" 14.09.2016року, про що свідчить підпис директора та відтиск печатки підприємства.

Від Відповідача не було заявлено рекламацій щодо якості та кількості поставленого Товару, що свідчить про виконання Позивачем умов Контракту №01/02-RU від 17.03.2015 року своєчасно та належним чином.

Таким чином, Позивачем було поставлено, а Відповідачем прийнято Товар по Додатковій угоді №17 від 26.08.2016 р. на суму 150 991.60 дол. США.

Згідно Контракту та Додаткових умов, Покупець здійснює оплату партії Товару простим банківським переказом на рахунок Продавця в наступні строки: 30% від загальної суми партії Товару, Покупець сплачує протягом 30 (тридцяти) днів з моменту отримання Товару; 30% від загальної суми Товару. Покупець сплачує протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту отримання Товару; 40% від загальної партії Товару Покупець сплачує протягом 80 (восьмидесяті) днів з моменту отримання Товару (дати поставки, згідно п.4.6 Контракту).

Разом з цим, Відповідач лише частково сплатив за поставлений Товар суму в розмірі 20 000 дол. США., внаслідок чого за останнім виникла заборгованість у розмірі 130 991,60 дол. США.

Відповідно до п.9.2 Контракту №01/02-RU від 17.03.2015 р. якщо сторони не зможуть вирішити розбіжності та спори шляхом переговорів, спори підлягають вирішенню господарським судом Харківської області у відповідності с діючим законодавством України.

Враховуючи невиконання Відповідачем зобов'язань за Контрактом №01/02-RU від 17.03.2015 щодо оплати за поставлений товар в повному обсязі, позивач був змушений звернутись до господарського суду Харківської області з відповідним позовом.

На підставі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює обовязковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідачем не було надано до суду доказів повної оплати вартості поставленого товару та заявлена до стягнення сума заборгованості відповідачем не спростована, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за контрактом №01/02-RU від 17.03.2016року у розмірі 130 991,60 доларів США (що за офіційним курсом НБУ станом на 28.12.2016 р. складає 3 490 926,14 грн.) правомірна, обґрунтована, не спростована відповідачем, а тому підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 629, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветеринарная Торговая Сеть" (308015, Російська Федерація, м. Бєлгород, вул. Везельська, буд.156, р/р поточний 40702840007000000048 (дол. США), р/р транзитний 40702840307001000048 (дол. США), р/р 4070281030700000215 (рос. рубль), к/с 3010180100000000633, ОГРН 1143123008148, ІПН НОМЕР_1, КПП 312301001, у відділенні № 8592 Сбербанку Росії, м. Бєлгород) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Весинтез" (61001, Україна, м. Харків, вул. Смольна, 30, код ЄДРПОУ 31061220, валютний рахунок 26004036157900 в АТ "УкрСиббанк" м. Київ, МФО 351005, адреса банка: 04070, м. Київ, вул. Андреєвська, 2/12.SWIFT:KHABUA2K Банк-кореспондент : BNP PARIBAS U.S.A. NEW YORK, рахунок: 020061151200138 SWIFT BNPAUS3N) заборгованість за контрактом №01/02-RU від 17.03.2016 року в сумі 130 991,60 доларів США (що за офіційним курсом НБУ станом на 28.12.2016року складає 3 490 926,14 грн.), судовий збір в сумі 52364,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.02.2017 р.

Суддя ОСОБА_2

справа № 922/4803/16