Постанова № 64886117, 07.02.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2017 р. Справа № 804/8845/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Захарчук - Борисенко Н.В.

при секретарі - Музиці Я.І.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Шульга О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства Видавництва "Навчальна книга" до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання нечинним рішення,-

ВСТАНОВИВ:

08.12.2016 Приватне підприємство Видавництво "Навчальна книга" (далі - позивач, ПП Видавництво "Навчальна книга") звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), в якому просить визнати нечинним з дати його винесення рішення № 29369/09/30 від 23.11.2016 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про повернення без розгляду скарги № 40 від 22.11.2016 р. ПП Видавництва "Навчальна книга" на вимогу № Ю-37/2 від 07.11.2016 р. Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську, до якої включено суми внесків, за якими є судові рішення, що набрали законної сили.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач 22.11.2016 з посиланням на ст.124 Конституції України оскаржив начальнику Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вимогу №Ю-37/2 від 07.11.2016 Центрального об'єднаного УПФУ у м. Дніпрі з підстав відсутності в УПФУ права виставляти вимогу про стягнення тих пенсійних внесків, за якими за позовами УПФУ вже прийняті судові рішення. Проте скаргу позивача було повернуто відповідачем, мотивуючи повернення тим, що позивачем не було подано заяву до Центрального об'єднаного УПФУ про узгодження суми, а тому на, думку відповідача, позивачем порушено п.8.5 Порядку №21-1 та розділів 2 та 3 Порядку 21-2, встановлених відомчими інструкціями ПФУ №21-1 та №21-2 від 19.12.2003 для розгляду скарг щодо фін санкції та вимог. На думку позивача, дії відповідача щодо повернення вказаної скарги є неправомірними, а тому оскаржуване рушення підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 09.12.2016 позовну заяву Приватного підприємства Видавництва "Навчальна книга" було залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2016 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні.

Представник позивача у судове засідання з'явилась, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, надав до суду письмові заперечення, у задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі та зазначив, що страхувальник спочатку узгоджує вимогу про сплату недоїмки з територіальним органом Пенсійного фонду, отримує його рішення за результатом розгляду його заяви про узгодження вимоги і у разі незгоди з прийнятим рішенням має право на подання скарги на це рішення до регіонального органу Пенсійного фонду або в суд.. У зв'язку з тим, що заяви про узгодження вимоги про сплату боргу від 07.11.2016р. № Ю-37/2 від керівника ПП Видавництво "Навчальна книга" ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську, станом на час подання скарги, не надходило, управлінням ПФУ рішення про повне або часткове задоволення заяви ПП Видавництва "Навчальна книга" про узгодження вимоги від 07.11.2016 № Ю-37/2, не виносилось. Таким чином, було встановлено той факт, що керівником ПП Видавництва "Навчальна книга" ОСОБА_1 було порушено порядок узгодження вимоги про сплату недоїмки передбачений п.8.5 Порядку № 21-1 та розділами 2 та 3 Порядку № 21-2, а от же, підстав для подання керівником ПП Видавництва "Навчальна книга" ОСОБА_1 скарги на вимогу про сплату боргу від 07.11.2016р. № Ю-37/2 до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідно до вимог п. 3.1 та п.3.2 Порядку № 21-2, відсутні, а отже скарга підлягала поверненню без розгляду. Отже, на думку відповідача, жодних порушень з боку відповідача допущено не було, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську, на підставі картки особового рахунку ПП Видавництва "Навчальна книга" відповідно до якої, станом на 01.11.2016 за позивачем обліковується заборгованість зі сплати страхових внесків, фінансових санкцій та пені на загальну суму 42822,03 грн. 07.06.2016 керуючись ст. 196 Закону № 1058, п.8.2 та 8.3 Інструкції № 21-1 було сформовано відповідну вимогу про сплату боргу, в даному випадку Вимога про сплату боргу від 07.11.2016р. № Ю-37/2, та у встановлений нормативно-правовим актом термін була направлена боржнику який її отримав 12.11.2016.

22.11.2016 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, звернулась керівник ПП Видавництва "Навчальна книга" ОСОБА_1 зі скаргою від 22.11.2016 вих.№ 40 на Вимогу про сплату боргу від 07.11.2016р. № Ю-37/2 винесену заступником начальника Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську (рег.№ 1988/24) в межах процедури узгодження вимоги про сплату боргу.

Аналізуючи виниклі правовідносини суд зазначає наступне.

Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV та Положенням про Пенсійний фонд, затвердженим Указом Президента України Кабінету від 6 квітня 2011 року № 384/2011, передбачено, що Пенсійний фонд у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України (далі - Міністерство), іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Відповідно до Положення "Про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 27 червня 2002 року № 11-2, та зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 12 липня 2002 року за № 581/6869 (попередня редакція), Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 та зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 15 січня 2015 року за № 40/26485, головне управління відповідно до покладених на нього завдань:

-організовує роботу підвідомчих управлінь Фонду в районах, містах і районах у містах, зокрема, забезпечує у відповідному регіоні збирання та акумулювання внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення;

-забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, вимог актів законодавства про пенсійне забезпечення;

-здійснення контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески) та інших платежів, за призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду, інших джерел, визначених законодавством;

-здійснює контроль за стягненням у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів;

- здійснює контроль за застосуванням фінансових санкцій, передбачених законом;

-здійснює розгляд звернень, заяв та скарг підприємств, установ, організацій і громадян з питань діяльності Фонду, виявляє та усуває причини, що призводять до подання громадянами скарг;

- здійснює інші повноваження, визначені законом.

з 01.01.2004 діє Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058), яким визначено порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків до Пенсійного фонду.

Статтею 5 Закону № 1058 визначено, що саме цим Законом регулюються відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державною пенсійного страхування та зазначено, що дія інших нормативно-правових актів на і правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить. Крім того, виключно цим Законом визначаються принципи та структура системи загальнообов'язкового державною пенсійного органів страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному осіб, що страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Частиною 3 ст. 106 Закону № 1058 визначено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, в даному випадку це Інструкція № 21-1.

Пунктом 8.2. Інструкції № 21-1 визначено, що органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:

а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків;

б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків;

в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.

У випадку "а" вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки.

У випадках, визначених підпунктами "б" та/або "в" цього пункту, вимога надсилається протягом п'яти робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати страхових внесків (заборгованість зі сплати фінансових санкцій штрафів та пені. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників.

Суд зазначає, що страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку (п.8.5 Інструкції № 21-1).

Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобов'язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду.

Згідно ч. 3 ст. 106 Закону № 10Д8 та п.8.5 Інструкції № 21-1 узгодження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається територіальним органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих страхувальником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі у порядку визначеному Порядком розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників при узгодженні ниш вимоги про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 січня 2004 року за № 81/8680 (надалі - Порядок № 21-2).

Порядок № 21-2 визначає процедуру подання та розгляду органами Пенсійного фонду України скарг страхувальників при узгодженні ними вимог про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, оскарженні рішень про нарахування пені та накладення фінансових санкцій, передбачених ч. 9 ст. 106 Закону № 1058.

Розділом 2 Порядку № 21-2 визначено порядок узгодження вимоги про сплату недоїмки, а саме пунктом 2.1. розділу 2 Порядку № 21-2 зазначено, що у разі коли страхувальник вважає, що орган Пенсійного фонду в районі, місті, районі у місті невірно визначив суму недоїмки, такий страхувальник має право звернутися до територіального органу Пенсійного фонду, вимога про сплату недоїмки якого оскаржується, з заявою про узгодження вимоги, яка подається у письмовій формі та супроводжується документами (розрахунками, копіями платіжних доручень тощо), що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі.

При цьому, згідно з п. 2.2. розділу 2 Порядку № 21-2, заява повинна бути подана до територіального органу Пенсійного фонду протягом десяти робочих днів, наступних за днем отримання страхувальником вимоги про сплату недоїмки та яка згідно з п. 2.3. розділу 2 Порядку № 21-2 розглядається територіальним органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів від дня її отримання.

За результатами розгляду заяви про узгодження вимоги про сплату недоїмки територіальний орган Пенсійного фонду зобов'язаний прийняти вмотивоване одне з таких рішень як-то: про повне або часткове задоволення заяви страхувальника про узгодження вимоги про сплату недоїмки, скасування оскарженої вимоги про сплату недоїмки та надсилання страхувальнику нової вимоги; або про залишення вимоги про сплату недоїмки без змін, а заяви страхувальника без задоволення, та повідомити про нього особу, що подала заяву.

Пунктом 2.6. розділу 2 Порядку № 21-2 визначено, що у разі незгоди страхувальника з рішенням територіального органу Пенсійного фонду, прийнятим у межах процедури узгодження вимоги про сплату недоїмки, подальше його оскарження здійснюється відповідно до вимог цього Порядку щодо розгляду скарг страхувальників на рішення органів Пенсійного фонду або в судовому порядку.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, страхувальник спочатку узгоджує вимогу про сплату недоїмки з територіальним органом Пенсійного фонду, отримує його рішення за результатом розгляду його заяви про узгодження вимоги і у разі незгоди з прийнятим рішенням має право на подання скарги на це рішення до регіонального органу Пенсійного фонду або в суд.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 22.11.2016 оскаржив начальнику Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вимогу №Ю-37/2 від 07.11.2016 Центрального об'єднаного УПФУ у м. Дніпрі з підстав відсутності в УПФУ права виставляти вимогу про стягнення тих пенсійних внесків, за якими за позовами УПФУ вже прийняті судові рішення.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на підставі вищевикладеного та керуючись п.5.3. Порядку № 21-2, було прийнято рішення від 23.11.2016 №29369/09/30 про повернення скарги керівника ПП Видавництво "Навчальна книга" ОСОБА_1 від 22.11. 2016 вих.№ 40 на Вимогу про сплату боргу від 07.11.2016р. № Ю-37/2 винесену заступником начальника Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську без розгляду.

Позивач оскаржував рішення головного управління до Пенсійного фонду України.

Проте Пенсійний фонд України своїм рішенням від 22.12.2016 № 41882/07-10 повернув скаргу позивачу без розгляду та визнав правомірним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про повернення скарги позивача без розгляду від 07.11.2016 № Ю-37/2, оскільки позивач не узгодив вимогу від 07.11.2016 № Ю-37/2 із Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську та визнав правомірним рішення головного управління про повернення скарги позивача без розгляду.

Відповідно до ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства Видавництва "Навчальна книга" до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання нечинним рішення необхідно відмовити, у зв'язку з тим, що відповідачем жодної процедури при наданні позивачу відповіді порушено не було, а позивач при зверненні зі скаргою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не узгодив вимогу із Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства Видавництва "Навчальна книга" до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання нечинним рішення - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складено 13 лютого 2017 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 13.02.2017 р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді Н.В. Захарчук-Борисенко Н.В. Захарчук-Борисенко В.В.Кухар