Постанова № 64886001, 16.03.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ16 березня 2016 р. Справа № 804/390/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Царікової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-інвест» до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

16 січня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-інвест» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати припис №85 від 16.12.2015 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, винесений Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ним було правомірно не допущено посадових осіб відповідача до проведення планової перевірки через порушення останніми приписів п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, оскільки посадовими особами Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області не було пред'явлено направлення для проведення перевірки, а також не було зазначено, що саме стало підставою для її проведення. Таким чином, вимоги оскаржуваного припису про усунення позивачем порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил шляхом допуску посадових осіб відповідача до перевірки є протиправними.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2016 року відкрито провадження у справі №804/390/16 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 05.02.2016 року о 10:45 год.

Відповідач надав письмові заперечення проти позову (від 01.03.2016 вх.№4158/16), в яких зазначав, що планова перевірка ТОВ «АТБ-інвест» була призначена у відповідності до норм чинного законодавства наказом Державної архітеркурно-будівельної інсекції України від 29.09.2015 № 1070, про її проведення підприємство було повідомлено належним чином та заздалегідь, натомість, Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-інвест» протиправно не забезпечило доступ посадових осіб Управління державної архітектурно -будівельної інспекції у Миколаївській області до об'єкту перевірки, чим фактично вчинило не допуск до її проведення.

В судове засідання 16 березня 2016 року представник позивача не прибув, подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Розгляд справи просив здійснити без його участі, про що клопотав в письмових запереченнях проти позову.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, заперечення відповідача на адміністративний позов, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Порядок проведення планового та позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю встановлений ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою КМУ від 06.04.1995 № 244.

Згідно з ч.1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 6 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю встановлено, що плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником ідповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Органи державного архітектурно-будівельного контролю проводять планові перевірки об'єктів містобудування не частіше ніж один раз на півроку.

Строк проведення планової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на п'ять робочих днів.

Згідно з п.9 цього ж Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Судом встановлено, що листом Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 24.11.2015 за вих. № 1014-6716-15 Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-інвест» було повідомлено про те, що відповідачем буде проведено планову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства на об'єкті «Реконструкція 76/100 частин магазину продовольчих та непродовольчих товарів, розташованого за адресою Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Одеська, 141».

Позивачем 01.12.2015 було отримано вказане повідомлення про проведення перевірки, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №5405605678180.

Судом також встановлено, що в ході перевірки з виїздом на місце посадова особа Управління не мала можливості здійснити заходи державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкті будівництва через відсутність замовника будівництва або його уповноваженої особи на об'єкті будівництва, тобто головному інспектору будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної Інспекції у Миколаївській області не надано можливість провести перевірку, а саме: не допущено на об'єкт будівництва та не надано необхідних документів для здійснення перевірки.

Відповідачем надано суду копію повідомлення про проведення вищезазначеної планової перевірки від 24.11.2015 №1014-6716-15, та копію наказу про проведення планової перевірки №1070 від 29.09.2015 року. Зі змісту означеного наказу вбачається, що Державною архітектурно-будівельною інспекцією України було затверджено план перевірок об'єктів будівництва, замовниками яких є фізичні особи, на жовтень 2015 року, до якого також було включено і об'єкт позивача: «Реконструкція 76/100 частин магазину продовольчих та непродовольчих товарів, розташованого за адресою Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Одеська, 141».

Судом встановлено та позивачем не спростовано, що фактично посадові особи Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області до перевірки допущені не були.

Факт не допуску до перевірки зафіксовано актом від 16.12.2015, копія якого міститься в матеріалах справи.

При цьому, позивач не повідомив відповідача про причини відсутності на перевірці і неможливості забезпечити участь уповноваженого представника в її проведенні, не надав і клопотання про перенесення часу перевірки.

Відтак, доводи позивача про непред'явлення посадовими особами відповідача направлення на проведення перевірки судом відхиляється, оскільки посадові особи ТОВ «АТБ - інвест» не були присутніми під час виїзду перевіряючих на об'єкт перевірки: «Реконструкція 76/100 частин магазину продовольчих та непродовольчих товарів, розташованого за адресою Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Одеська, 141».

Також судом встановлено, що вимоги припису №26 від 05.10.2015 (термін виконання 04.12.2015), складеного за результатом перевірки від 05.10.2015, за фактом недопущення посадових осіб відповідача для здійснення перевірки, позивачем не виконано.

Приписами ч.4 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2)складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3)видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а)усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б)зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; 4)проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 4-1)проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 6)залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 8)вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9)забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки; 11)здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об'єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

Аналогічні положення містить п.11 Порядку №553. Згідно з п. 14 Порядку №553, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.

Відповідно до п.1 ч. 12 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: видавати обов'язкові до виконання об'єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. За невиконання письмових вимог головних інспекторів будівельного нагляду об'єкти нагляду несуть відповідальність відповідно до закону.

З огляду на те, що позивачем в порушення ч.4 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.11, п.14 Порядку №553 не було допущено посадових осіб відповідача до проведення позапланової перевірки, призначеної відповідно до вимог чинного законодавства, що зафіксовано відповідним актом не допуску від 16.12.2015, відповідач правомірно видав припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, шляхом допуску посадових осіб відповідача до перевірки.

Як зазначено в ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем надано достатні докази того, що оскаржений припис винесено в межах повноважень органу держархбудконтролю та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України, обґрунтовано та правомірно.

В той же час, позивач не довів обставин, в обґрунтування заявленої позовної вимоги, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.

У відповідності до статті 94 КАС України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 94, 122, 128, 160 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-інвест» до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування припису відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Царікова