Вирок № 64884925, 21.02.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.02.2017 Справа №607/1275/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого судді Кунцьо С.В.

при секретарі Ліщинському О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016210010004059 від 09 грудня 2016 року про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

за участю прокурора Гульовської О.Г.

потерпілого ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В:

19 грудня 2016 року близько 01.00 год. обвинувачений ОСОБА_1 перебуваючи на сходовій клітці біля вхідних дверей магазину дитячих іграшок «Сонечко», що по вул. Б. Хмельницького 9А в м. Тернополі, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає і його дії не будуть помічені сторонніми особами, шляхом вільного доступу, умисно викрав камеру зовнішнього відео спостереження моделі «ТС 600С» (made in Taiwan), вартістю 663, 00 гривень. Із викраденим майном обвинувачений ОСОБА_1 з місця вчинення вказаного кримінального правопорушення втік, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 663, 00 гривні.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся та в судовому засіданні вказав, що дійсно 19 грудня 2016 року уночі разом із знайомим на імя ОСОБА_3, мали намір зайти до їх спільного товариша, що проживав в ІНФОРМАЦІЯ_5. Біля магазину дитячих іграшок «Сонечко», що знаходиться по тій же адресі він, побачивши камеру зовнішнього спостереження, став на цеглину та зірвав її. Вранці до нього зателефонував працівник поліції, якому він добровільно віддав вказану камеру.

Обвинувачений ОСОБА_1 визнавши свою винність у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, зясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, зясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, зокрема до обставин, що помякшують покарання, суд відносить повне визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття, активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення. Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд не вбачає.

На підставі наведеного, враховуючи сукупність помякшуючих покарання обставин, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання у межах санкції статті обвинувачення, а саме у виді штрафу в доход держави в розмірі наближеному до мінімального, оскільки саме таке покарання буде необхідне і достатнє для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 54/17-22 від 24 січня 2017 року в сумі 1057, 20 грн., які суд вважає слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь держави, оскільки вони виникли у звязку із проведенням експертизи в межах даного кримінального провадження.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді штрафу в доход держави в розмірі 850 (вісімсот пятдесят) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення судово - товарознавчої експертизи № 54/17-22 від 24 січня 2017 року в сумі 1057, 20 грн. ( одна тисяча пятдесят сім гривень двадцять копійок) в користь держави (УК у м. Тернополі, м. Тернопіль, 24060300, р/р31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддяОСОБА_3