Ухвала суду № 64884707, 22.02.2017, Франківський районний суд м. Львова

465/2885/16-к

1-кп/465/226/17

У Х В А Л А

про продовження запобіжного заходу

22.02.2017 року м. Львів

Франківський районний суд м.Львова в складі:

головуючої судді - Мигаль Г.П.

при секретарі Максимович М.М.

з участю прокурора Курлятовича І.М.

потерпілого ОСОБА_1

захисника обвинуваченого ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12016140000000354 від 18.03.2016 року про обвинувачення ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.189 КК України,-

в с т а н о в и в :

у провадженні Франківського районного суду м.Львова знаходиться кримінальне провадження за № 12016140000000354 від 18 березня 2016 року, по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.189 КК України.

Під час підготовчого засідання на підставі ухвали судді Франківського районного суду м.Львова Мигаль Г.П. від 26 травня 2016р. до обвинуваченого ОСОБА_3 були застосовані заходи забезпечення кримінального провадження - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зі строком дії 60 днів, тобто до 24.07.2016р., в подальшому строк тримання під вартою неодноразово продовжувався, останній раз продовжено до 26 лютого 2017 року.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати 60 днів.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого на 60 днів, зіславшись на тяжкість вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжкого, особу обвинуваченого, який є раніше судимий, та з метою запобігти спробам обвинуваченого, незаконно впливати на свідків, потерпілого, переховуватися від суду, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 заперечила проти продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, зіславшись на те, що потерпілий та свідки вже допитані в судовому засіданні, а отже обвинувачений не може впливати на потерпілого та свідків, просить змінити запобіжний захід на домашній арешт або більш м'який.

Обвинувачений ОСОБА_3 заперечив проти клопотання прокурора, заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, посилаючись на те, що ризики відповідно до ст.177 КПК України щодо нього відсутні, а застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в нічний період доби буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.

Потерпілий ОСОБА_1 підтримав клопотання прокурора та заперечив проти задоволення клопотання ОСОБА_3

Заслухавши клопотання прокурора, клопотання обвинуваченого, думку прокурора, захисника обвинуваченого, потерпілого та обвинуваченого, суд дійшов висновку, що обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, а в клопотанні про зміну запобіжного заходу на домашній арешт слід відмовити, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш мякого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено, а судовий розгляд справи не може бути завершено в термін до 26 лютого 2017 року у звязку із необхідністю проведення подальших процесуальних дій. Суд враховує, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, з погрозою насильства над потерпілим, санкція статті якого передбачає позбавлення волі від трьох до семи років, є раніше судимий, а отже, на думку суду, існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, щодо можливості обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. З врахуванням вимог ч.4 ст.183 КПК України, суд не вбачає підстав для визначення застави, оскільки обвинувачений обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину із застосуванням насильства.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст.177,178,183 КПК України, та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно продовжити строк тримання під вартою на 60 днів. В задоволенні клопотання обвинуваченого щодо зміни запобіжного заходу на домашній арешт слід відмовити.

Керуючись ст.ст 177, 178, 183, 197, 331 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

в задоволенні клопотанні про зміну запобіжного заходу ОСОБА_3 з тримання під вартою на домашній арешт відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 задоволити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 22 квітня 2017 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_3, прокурору та направити начальнику ЛСІ УДПС у Львівській області.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Мигаль Г.П.