Ухвала суду № 64882333, 15.02.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 306/1061/16-ц

У Х В А Л А

Іменем України

15 лютого 2017 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючої - судді Кожух О.А.,

суддів - Мацунича М.В., Куштана Б.П.,

з участю секретаря - Волощук В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільнй справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Свалявського районного суду від 19 липня 2016 року по справі за позовом ПАТ «Закарпаттяобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2016 року ПАТ "Закарпаттяобленерго" звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої спожитої електроенергії в розмірі 21486,16 грн..

Позов мотивовано тим, що під час проведеного 5 листопада 2015 року обстеження електроустановки відповідача ОСОБА_1 щодо виявлення споживання електроенергії поза приладами обліку представниками позивача було встановлено порушення - самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів до електричної мережі енергопостачальника: накид дротів на ПЛ-0,4 кВ, за результатами якого було складено Акт про порушення правил користування електроенергією для населення № 113377, та в подальшому визначено, що ОСОБА_1 спожито 20871 кВт/год. недооблікованої електричної енергії на суму 21486,16 грн..

Оскільки відповідачем не вживаються ніяких заходів щодо оплати недооблікованої електроенергії та вона ухиляється від добровільної сплати заборгованості, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь вартість недооблікованої спожитої електричної енергії в сумі 21486,16 грн. та судовий збір у розмірі 1378,00 грн..

Рішенням Свалявського районного суду від 19 липня 2016 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь Свалявського РЕМ ПАТ "Закарпаттяобленерго" вартість необлікованої електричної енергії в розмірі 21486 грн. 16 коп. та судовий збір в сумі 1378,00 грн.

Не погоджуючись з даним судовим рішенням, відповідач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції та недоведеність обставин, що мають значення для справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просила скасувати оскаржуване нею рішення й ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог ПАТ «Закарпаттяобленерго» відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що відповідачка є пенсіонеркою, хворіє, фізично немає можливості втручатися в прилади електропостачання і не могла спожити таку кількість електроенергії. Крім того, не взято до уваги, що позивачем з 01 травня 2016 року оголошено акцію (амністію) для споживачів, у відповідності до умов якої при добровільному повідомленні про проблеми з обліком електроенергії споживач звільняється від відповідальності. Судом також не враховано заяву апелянтки, направлену на адресу позивача 17 листопада 2015 року, про легальне відновлення електропостачання її будинку, яка залишилася без відповіді й задоволення, що позбавило її права на субсидію та можливості оплачувати спожиту електроенергію.

Представники відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтримали апеляційну скаргу.

Представник позивача ОСОБА_4 просила апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 10, 11, 59, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, ст. ст. 24-27 Закону України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року N 1357 (далі - ПКЕЕН), та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року № 562 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 р. за N 782/12656 (далі - ОСОБА_2) (у редакціях, що діяли станом на час виникнення правовідносин між сторонами).

Відповідно до Закону України «Про електроенергетику» споживання електроенергії здійснюється на підставі договору. Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Розглядаючи справу про стягнення з особи заборгованості за користування електричною енергією, що завдана позаобліковим споживанням, суд встановив, що ОСОБА_1 є споживачем електричної енергії, що підтверджується відкритим особовим рахунком на поставку електроенергії, підключенням до електромережі її помешкання, наданням послуг з енергопостачання та споживанням відповідачкою поставленої позивачем електроенергії. Тобто, виходячи зі змісту ст.ст. 6, 626-631,714 та 526 ЦК України, між ПАТ «Закарпаттяобленерго» та ОСОБА_1 фактично існують договірні відносини.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 05 листопада 2015 року представниками Свалявського РЕМ ПАТ "Закарпаттяобленерго" у присутності відповідача було проведено обстеження електроустановок ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку. Комісією було виявлено порушення, а саме: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів до електричної мережі енергопостачальника: накид дротів на ПЛ-0,4 кВ., про що складено відповідний Акт про порушення ПКЕЕН № 113377 від 05.11.2015 (а.с. 4). Акт підписано трьома представниками постачальника електроенергії - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 - та зазначено, що споживач відмовилась від підпису. У Акті зображено схему виявленого підключення.

Натомість 17 листопада 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Свалявського РЕМ із заявою про заміну приладу обліку електропостачання та відновлення електропостачання її будинку (а.с 16). У відповіді за № 6-3/316-1347 від 03.12.2015 позивач повідомив її про те, що електропостачання до будинку було припинено ще 25 лютого 2005 року у зв'язку з наявністю заборгованості за її використання (а.с.27-28), що спростовує посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що вона не отримала відповіді на своє звернення, а тому була позбавлена можливості скористатися акцією (амністією) для споживачів про звільнення від відповідальності при повідомленні про проблеми з енергопостачанням, яка діяла до 01.05.2016.

Посилання відповідача на те, що про проблеми з енергопостачання вона повідомила позивача добровільно та своєчасно для участі в акції також не знайшли свого підтвердження - з таким повідомлення вона звернулася 17.11.2015 - після виявлення порушення та складання Акту від 05.11.2015.

Крім того, із зазначеної вище відповіді Свалявського РЕМ ПАТ «Закарпаттяобленерго» від 03.12.2015 за № 6-3/316-1347, направленої на заяву ОСОБА_1 від 17.11.2015, випливає, що відповідач є злісним порушником ПКЕЕН. Порушення виявлялися неодноразово - перше порушення - накид дротів на лінію електропередач - мало місце у січні 2006 року. Як вбачається з даної відповіді, виявлене 5 листопада 2015 року порушення було уже п'ятим порушенням ПКЕЕН, про що складалися відповідні акти (а.с. 27-28). Відповідачу ОСОБА_1 направлявся Акт від 05.11.2015 та повідомлення про розгляд цього Акту (а.с.24,25). Про засідання комісії також було повідомлено зазначеним листом від 03.12.2015.

Стаття 27 Закону України "Про електроенергетику" передбачає відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику і, зокрема, за порушення правил користування електричною енергією. ПКЕЕН передбачено відповідальність за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку (п.48); енергопостачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією (п.37); визначено порядок дій енергопостачальника у разі виявлення порушення споживачем правил користування електричною енергією, порядок складання акту та визначення величини збитків, завданих енергопостачальнику протиправними діями споживача (п. 53).

Відповідно до п.53 ПКЕЕН у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, збитки відшкодовуються у повному обсязі.

Визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН, встановлено Методикою.

22 грудня 2015 року відбулося засідання комісії з розгляду Актів про порушення ПКЕЕН Свалявсього РЕМ, під час якого комісія прийняла рішення - нарахування розміру відшкодування збитків виконати згідно ОСОБА_2 обчислення вартості необлікованої електричної енергії п. 3.1 за період з 05.11.2014 по 05.11.2015 (протокол засідання комісії № 56 від 22.12.2016 - а.с. 5).

У відповідності до рішення комісії та вимог ОСОБА_2 проведено розрахунок вартості необлікованої електроенергії, використаної відповідачем ОСОБА_1, із застосуванням формули, параметрів та показників, передбачених п.п. 3.1.,3.3. Методики, й визначено, що вона становить суму 21486,16 грн. (а.с. 6), про що повідомлено відповідачку - розрахунок та протокол направлено із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.16). Зазначений розрахунок відповідає вимогам законодавства, сумнівів не викликає та відповідачем не спростований.

Незважаючи на неодноразові направлення ОСОБА_1 рекомендованими листами вимог про погашення боргу, рахунків на оплату, проведеного комісією розрахунку та копії протоколу, відповідачка не погасила в добровільному порядку заборгованість за спожиту поза приладами обліку електроенергію.

В силу вимог статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Причому положення ч. 4 ст. 1193 щодо зменшення розміру відшкодування шкоди у даному випадку застосуванню не підлягають. Стапття 1193 ЦК України регулює зобов'язання, що виникають внаслідок заподіяння шкоди, підставою виникнення яких є неправомірна діяльність (позадоговірні зобов'язання), а відносини між сторонами у даній справі за своєю суттю є договірними

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення позовних вимог, оскільки в ході розгляду справи належними та допустимими доказами встановлено, що при споживанні електричної енергії ОСОБА_1 було порушено ПКЕЕН, і внаслідок таких неправомірних дій позивачу завдано збитків. Відповідачем такі докази не спростовані. У добровільному порядку відповідач збитки не відшкодувала, а тому такі підлягають стягненню за рішенням суду.

Висновки суду відповідають обставинам справи та нормам матеріального права. Доводи представників апелянта висновків суду не спростовують. Твердження апелянтки про те, що вона фізично не мала можливості втрутитися в прилади електроенергії і не могла спожити таку кількість електроенергії, мешкаючи одна та будучи хворою літньою людиною, спростовуються встановленими в суді обставинами, а саме тим, що з нею постійно проживає її син - ОСОБА_2 (а.с. 34-35), який представляє її інтереси в суді по даній справі.

Зважаючи на викладене, судова колегії вважає, що підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції - немає. Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційну скаргу слід відхилити та залишити рішення суду без змін.

Крім того, з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 1515,80 грн., сплата якої ухвалою судді апеляційного суду Закарпатської області від 22 серпня 2016 року була відстрочена до ухвалення судового рішення апеляційним судом.

Керуючись ст. 307 ч. 1 п.1, ст. 308, ст. 314 ч. 1 п. 1, ст. ст. 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Свалявського районного суду від 19 липня 2016 року - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави відстрочений судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1515,80 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча:

Судді: