Ухвала суду № 64879833, 22.02.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/22438/14-ц

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Гаврилової О.В.,

при секретарі - Томіленко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києва заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23.12.2014р. у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", третя особа ОСОБА_2 про визнання окремих положень кредитного договору недійсним, у зв'язку з нововиявленими обставинами, -

В С Т А Н О В И В :

Представник заявника звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23.12.2014р. у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", третя особа ОСОБА_2 про визнання окремих положень кредитного договору недійсним, за нововиявленими обставинами, в якій просить вищезазначене рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1 пені за прострочення виконання зобов'язань в сумі 100000,00грн. переглянути та скасувати.

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що Дніпровський районний суд м. Києва, ухвалюючи рішення від 23.12.2014р., не надав правової оцінки відповідності окремих пунктів кредитного договору, які стосуються пені, вимогам чинного законодавства та не з'ясував усіх обставин справи. Заявник вважає, що рішення суду підлягає перегляду з огляду на те, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 05.07.2016р. визнані недійсними пункти 4.1.1., 4.1.2., 4.1.3. частини 2 Кредитного договору №ML-044/482/2007 від 24.12.2007р., отже визнано недійсними пункти договору, на підставі яких з відповідачів за первісним позовом стягнуто пеню в розмірі 100000,00грн. При цьому пункти кредитного договору визнані недійсними з моменту укладання договору. Таким чином, заявник зазначає, що нововиявлена обставина існувала до ухвалення рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23.12.2014р., однак сторонам та суду про цю нововиявлену обставину стало відомо лише з 22.09.2016р., з моменту проголошення ухвали Апеляційного суду міста Києва та набрання законної сили рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 05.07.2016р.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 підтримав заяву про перегляд рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23.12.2014р. у зв'язку з нововиявленими обставинами, з викладених у заяві підстав та додатково пояснив, що згідно поданої заяви нововиявленою обставиною є лише рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 05.07.2016р. ОСОБА_1 на час розгляду Дніпровським районним судом м. Києва справи за позовом ТОВ "ОТП Факторинг Україна" не було відомо про те, що Голосіївським районним судом м. Києва буде прийнято рішення про визнання пунктів кредитного договору недійсними. В апеляційній та касаційній скаргах на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23.12.2014р. не наводилися доводи щодо недійсності пунктів 4.1.1., 4.1.2., 4.1.3. частини 2 Кредитного договору №ML-044/482/2007. Доповнення до касаційної скарги не подавались. Просив скасувати рішення в частині стягнення із заявника пені та відмовити в задоволенні позову в цій частині.

Представник ПАТ "ОТП Банк", яка також є представником ТОВ "ОТП Факторинг Україна" в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні заяви, надала письмові заперечення на заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23.12.2014р., які долучені до матеріалів справи, надала пояснення аналогічні, викладеним у письмових запереченнях та зазначила, що обставина, на яку посилається заявник є не нововиявленою, а новою обставиною.

ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, заяв чи клопотань до суду не подав.

Згідно ч. 1 ст. 365 ЦПК України, неявка осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду заяви.

Дослідивши матеріали заяви та цивільної справи, оцінивши наявні у справі докази, наведені заявником підстави для скасування рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 361 ЦПК України, рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Судом встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 23.12.2014р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором №МL-004/482/2007 від 24 грудня 2007 року в сумі 70 608 долари США 95 центи, що за курсом НБУ станом на 21.11.2014р. становить 1 069 447 гривень 89 копійок, відсотків за користування кредитними коштами в сумі 4 381 долар США 68 центів, що за курсом НБУ станом на 21.11.2014р. становить 66 365 гривень 22 копійки, пеню за прострочення виконання зобов`язань в сумі 100 000 гривень, а всього 1 235 813 (один мільйон двісті тридцять п`ять тисяч вісімсот тринадцять) гривень 11 (одинадцять) копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за договором №001/229/06 від 12 січня 2006 року в сумі 4 012 (чотири тисячі дванадцять) гривень 34 (тридцять чотири) копійки. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" судовий збір в сумі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) гривень. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" судовий збір в сумі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) гривень. В решті позовних вимог - відмовлено. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", третя особа ОСОБА_2 про визнання окремих положень кредитного договору недійсними - відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 01.04.2015р. рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23.12.2014р. залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.07.2016р. рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23.12.2014р. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 01.04.2015р. залишено без змін.

Обґрунтовуючи підстави для перегляду рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23.12.2014р. у зв'язку з нововиявленими обставинами, заявник посилається на положення п.1 ч.2 ст.361 ЦПК України, як на підставу перегляду даного рішення.

Так, пунктом 1 частини 2 ст. 361 ЦПК України визначено, що підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 05.07.2016р. позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", ОСОБА_2 про визнання недійсними окремих положень кредитного договору - задоволено, визнано пункти 4.1.1., 4.1.2., 4.1.3. частини 2 Кредитного договору №ML-044/482/2007 від 24.12.2007р. щодо сплати пені та штрафів, недійсними.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 22.09.2016р. рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 05.07.2016р. залишено без змін.

Згідно роз'яснень, які містяться в пунктах 3 та 4 Постанови № 4 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» (далі по тексту Постанова), нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК). Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів).

Згідно роз'яснень, які викладені в пунктах 6 та 7 Постанови, судове рішення не може переглядатись у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, передбачені частиною другою статті 361 ЦПК, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку або Верховним Судом України, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 361 ЦПК, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Згідно з частиною третьою статті 60 ЦПК доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі та щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виник спір, а тому підставою для скасування судового рішення є не всі невідомі на час розгляду справи обставини, а лише ті, які входять до предмета доказування у справі (стаття 179 ЦПК).

Згідно роз'яснень, які викладені в пункті 5 Постанови, обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі чи в заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України або які могли бути встановлені при всебічному і повному з'ясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог частини четвертої статті 10 ЦПК, не є нововиявленими обставинами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вказане в заяві рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 05.07.2016р. не може вважатися нововиявленою обставиною при розгляді даної справи, оскільки на час її розгляду Дніпровським районним судом м. Києва 23.12.2014р. та Апеляційним судом м. Києва 01.04.2015р. зазначеної обставини (рішення суду) не існувало, отже дана обставина є новою, а не нововиявленою. При цьому, представник заявника, звертаючись до судів апеляційної та касаційної інстанцій з відповідними скаргами, наводив доводи щодо безпідставного не зупинення Дніпровським районним судом м. Києва провадження у справі до розгляду Голосіївським районним судом м. Києва цивільної справи за позовом ОСОБА_1 про визнання недійсними пунктів кредитного договору. Разом з тим, заявник не скористався своїм правом на доповнення касаційної скарги доводами про те, що пункти 4.1.1., 4.1.2., 4.1.3. частини 2 Кредитного договору №ML-044/482/2007 від 24.12.2007р. є несправедливими, дискримінаційними та такими, що порушують рівність сторін договору та свідчать про застосування банком нечесної підприємницької практики, що було предметом розгляду Голосіївського районного суду м. Києва, як і не доповнив касаційну скаргу доводами про те, що Голосіївським районним судом м. Києва ухвалено рішення про задоволення позову. Разом з тим, заявник не позбавлена можливості подати до Верховним Судом України заяву про перегляд судового рішення з підстав, визначених ст.355 ЦПК України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що на час розгляду даної заяви, відсутні визначені ст. 361 ЦПК України підстави для перегляду рішення Дніпровським районним судом м. Києва від 23.12.2014р. у зв'язку з нововиявленими обставинами, тому, згідно ч. 2 ст. 365 ЦПК України, суд залишає заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 208-210, 361-365 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Залишити заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23.12.2014р. у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", третя особа ОСОБА_2 про визнання окремих положень кредитного договору недійсним, у зв'язку з нововиявленими обставинами - без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Суддя: