Ухвала суду № 64879095, 22.02.2017, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2017 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області в складі:

головуючої Перепелюк І. Б.

суддів: Височанської Н.К., Яремка В.В.

секретар Окармус О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою представника ПАТ КБ «Приватбанк» на заочне рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 23 листопада 2016 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовував слідуючими обставинами.

16.05.2013р. ПАТ КБ „Приватбанк" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір, згідно якого відповідач отримав кредит в розмірі 1000грн. зі сплатою відсотків у розмірі 30% на рік.

ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, в результаті чого станом на 31.08.2016р. у нього виникла заборгованість в розмірі 19677, 52 грн., яка складається з наступного: 796,70грн.- заборгованість за кредитом, 13979, 11грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3488, 49грн. - заборгованість за пенею, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500гривень - штраф (фіксована частина) та 913,22 грн. - штраф (процентна складова).

22-ц/794/ 179/17р. Провадження № 717/1567/16-ц Головуючий у 1 інстанції Туржанський В.В.

Категорія 19/27 доповідач Перепелюк І.Б.

Позивач просив стягнути з відповідача вищевказану заборгованість та судові витрати.

Заочним рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 23 листопада 2016 року позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 2996,38грн. заборгованості за кредитним договором та судові витрати.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ПАТ КБ «Приватбанк» подав апеляційну скаргу, просив рішення змінити в частині зменшення заборгованості по процентам, задовольнивши позовні вимоги банку в цій частині в повному обсязі, в іншій частині залишити без змін.

Апелянт вважає рішення суду в частині оскарження незаконним та необґрунтованим. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Апелянт зазначає, що висновок суду першої інстанції про те, що банком незаконно підвищено відсоткову ставку по кредиту, є помилковим, оскільки не було належним чином досліджено умови кредитного договору.

Також представник ПАТ КБ «Приватбанк» вказує, що судом не надано належної оцінки положенням Умов та правил надання банківських послуг.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, рішення - залишити без змін з наступних підстав.

Встановлено, що між ПАТ КБ „Приватбанк" та ОСОБА_1 16.05.2013р. був укладений кредитний договір, згідно умов якого відповідач 18.05.2013р.отримав кредит в розмірі 790,40грн. зі сплатою відсотків у розмірі 2,5% на місяць. 21.05.2013р.відповідач додатково отримав ще 6,30грн

ОСОБА_1 не виконував належним чином зобов'язань зі сплати щомісячних платежів у розмірі та строки, які встановлені в договорі, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка згідно з розрахунком банку станом на 31.08.2016р. складає 19677,52грн., з яких: 796,70грн.- заборгованість за кредитом, 13979,11грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3488,49грн. - заборгованість за пенею, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500гривень - штраф (фіксована частина) та 913,22грн. - штраф (процентна складова).

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Стаття 536 ЦК України передбачає, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплати проценти.

Правильно встановивши фактичні обставини справи та правильно застосувавши до спірних правовідносин норми матеріального права, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача заборгованості за кредитом у зв'язку з неналежним виконанням його умов.

Колегія суддів також погоджується з підставами та розрахунками суми заборгованості за кредитним договором, визначеними судом першої інстанції, в тому числі і щодо стягнення заборгованості по процентам.

І з наданого позивачем розрахунку вбачається, що нарахування процентів за ставкою 34,80% вперше відбулось по проведеній операції 01.09.2014р.

ПАТ КБ „Приватбанк" в апеляційній скарзі підтверджує, що нарахування процентів відбувалось за підвищеною ставкою.

За змістом ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом.

10 січня 2009 року набрав чинності Закон України від 12 грудня 2008 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», яким ЦК України доповнено ст. 1056-1, відповідно до якої фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору; установлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку; умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Таким чином, рішення банку щодо збільшення процентної ставки за кредитом в односторонньому порядку, які прийняті з 10 січня 2009 року, є неправомірними.

За змістом ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч. 3 ст. 653 ЦК України в разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, якщо сторонами кредитного договору досягнуто домовленості з усіх його умов, у тому числі щодо збільшення банком в односторонньому порядку процентної ставки за кредитом з дотриманням певної процедури, то такі умови повинні виконуватись сторонами з моменту досягнення домовленості, тобто з моменту підписання договору.

Виходячи з положень ст. ст. 5, 627, 629, 653 ЦК України, якщо умовами кредитного договору, щодо яких сторони дійшли згоди під час його укладення, передбачено право банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання певних умов з додержанням установленої кредитним договором процедури повідомлення позичальника, то збільшення банком розміру процентної ставки за цим кредитним договором в односторонньому порядку є правомірним за умови, що рішення банку про таку зміну розміру процентної ставки було прийнято до набрання чинності Законом України від 12 грудня 2008 року, тобто до 09 січня 2009 року.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає обґрунтованими розрахунки суду першої інстанції щодо стягнення заборгованості по процентам. Так, заборгованість за відсотками, нарахована позивачем за період з 16.05.2013р. по 31.08.2016р. становить 785,29грн. з урахуванням ставки 30%.

За таких обставин, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального, процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.307, 308 колегія суддів -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу представника ПАТ КБ «Приватбанк» відхилити.

Заочне рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 23 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку двадцяти днів.

Головуюча (підпис)

Судді:(підписи)

З оригіналом вірно :