Рішення № 64878699, 31.01.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/79/17Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 58 Пироженко (В.Д.) В. Д. Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_1суддівОСОБА_2, ОСОБА_3 при секретаріОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 вересня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції, ОСОБА_5 про звільнення майна з-під арешту.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши відповідача ОСОБА_5, представника відповідача ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6, представника позивача ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_7, колегія суддів,

в с т а н о в и л а :

23 березня 2016 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції, ОСОБА_5 про звільнення майна з-під арешту.

Позов обґрунтовує тим, що 29 серпня 2007 року ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_5 уклали кредитний договір CSІPG206670187 за яким ПАТ КБ «Приватбанк» зобовязався надати ОСОБА_5 кредит у розмірі 6420 доларів США на термін до 29.08.2037 року, а ОСОБА_5 зобовязалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором ПАТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_5 29.08.2007 уклали договір іпотеки № CSІPG206670187. За договором іпотеки ОСОБА_5 надала в іпотеку однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 09.02.2011 через неналежне виконання умов кредитного договору звернуто стягнення на предмет іпотеки однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 шляхом продажу ПАТ КБ «Приватбанк».

Звернути стягнення на предмет іпотеки не вдалося, так як постановою Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції від 28.07.2015 (виконавче провадження № 40691447) накладено арешт на все майно ОСОБА_5, зокрема і на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 та оголошено заборону на його відчуження. Обтяження зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.08.2015.

28.03.2014 Соснівським відділом державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції складено акт опису і арешту майна боржника ОСОБА_5 квартири за адресою: АДРЕСА_2.

Позивач вважає постанову та акт опису і арешту майна Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції безпідставними та протиправними і просить виключити з акту опису та арешту однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2, що належить на праві власності ОСОБА_5, скасувати постанову Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції від 28.07.2015 про накладення арешту та заборони відчуження на все майно, що належить на праві власності ОСОБА_5 у тому числі і однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 і звільнити з-під арешту та заборони відчуження на однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2, що належить на праві власності ОСОБА_5.

В ході судового розгляду представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог при звільненні майна з-під арешту і просив суд скасувати арешт та заборону відчуження з однокімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та належить на праві власності ОСОБА_5, накладених постановами Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції від 28.07.2015.

Заочним рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 квітня 2016 року позов задоволено, виключено з акту опису та арешту майна від 28.03.2014 р. та звільнено з-під арешту квартиру АДРЕСА_3, що належить на праві власності ОСОБА_5 та скасовано постанови Соснівського ВДВС Черкаського МУЮ від 28.07.2015 про накладення арешту та заборони на все майно та накладення арешту заборони на квартиру АДРЕСА_3, що належить на праві власності ОСОБА_5

04 травня 2016 року ОСОБА_5 звернулася до Соснівського районного суду м. Черкаси про перегляд цього заочного рішення суду.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 вересня 2016 року позов задоволено. Скасовано арешт та заборону відчуження з квартири АДРЕСА_4, що належить на праві власності ОСОБА_5, накладений постановами Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції від 28 липня 2015 року.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник відповідача ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу. Вважає рішення суду першої інстанції незаконним через невірне застосування норм матеріального права. Просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалене судом першої інстанції рішення таким вимогам не відповідає.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування або зміни рішення суду першої інстанції є невідповідність висновків суду фактичним обставинам, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Матеріалами справи встановлено, що 29.08.2007 ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_5 уклали кредитний договір CSІPG206670187, згідно якого ПАТ КБ «Приватбанк» зобовязався надати ОСОБА_5 кредит у розмірі 6420 доларів США на термін до 29.08.2037 року, а ОСОБА_5 зобовязалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлені кредитним договором.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором сторони уклали договір іпотеки № CSІPG206670187, за яким ОСОБА_5 надала в іпотеку однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

Через неналежне виконання умов кредитного договору рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 09.02.2011 звернуто стягнення на предмет іпотеки однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, шляхом її продажу кредитором.

Постановою Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції від 28.07.2015 (виконавче провадження № 40691447) накладено арешт на все майно ОСОБА_5, зокрема і на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 та оголошено заборону на його відчуження. Обтяження зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.08.2015. У звязку з цим звернути стягнення на предмет іпотеки не вдалося.

В ході судового розгляду представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог при звільненні майна з-під арешту. Просив суд скасувати арешт та заборону відчуження з однокімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та належить на праві власності ОСОБА_5, накладених постановами Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції від 28.07.2015.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Позивач звернувся до суду з позовом про звільнення майна з-під арешту. За правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису розглядаються вимоги, які ґрунтуються на праві власності. Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Право власності в об'єктивному розумінні - це сукупність правових норм, які встановлюють і охороняють належність матеріальних благ конкретним суб'єктам - власникам, у тому числі визначають підстави та умови виникнення і припинення в них цього права щодо цих благ.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" визначає перелік документів, що посвідчують право власності та інші речові права, які є підставою для державної реєстрації цих прав.

Докази про переоформлення права власності ПАТ КБ «Приватбанк» на однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 у матеріалах справи відсутні.

У запереченні на позов представник позивача вказує, про намагання позивача зняти арешт, накладений в його інтересах, з метою продажу квартири в обхід встановленої законодавством заборони звернення стягнення на предмет іпотеки.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобовязань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

- таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є обєктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позивальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

- загальна площа такого нерухомого житлового майна (обєкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 2509 кв. метрів для житлового будинку.

Крім того, змінивши позовні вимоги, позивач фактично відмовився від захисту права власності, просить зняти арешт та заборону відчуження із спірної квартири, фактично оскаржуючи дії державного виконавця.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу порушено їх права чи свободи.

У п. 7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» містяться відповідні розяснення, з посиланням на ч. 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», ч. 2 ст. 384 ЦПК України», що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, та керуючись змістом ст. 383 ЦПК України, справи щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях стосовно примусового виконання судового рішення у цивільній справі, належать до розгляду в порядку цивільного судочинства.

Позивач із скаргою відповідно до вимог ст. 383 ЦПК України до суду не звертався.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника відповідача ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 підлягає задоволенню. Рішення суду необхідно скасувати, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та через неправильне застосування норм матеріального права і ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 вересня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції, ОСОБА_5 про звільнення майна з-під арешту скасувати.

У позові Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції, ОСОБА_5 про звільнення майна з-під арешту відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судові витрати у вигляді судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 1515 (одна тисяча пять сот п'ятнадцять) грн. 80 копійок на користь ОСОБА_5.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :