Постанова № 64878276, 17.02.2017, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 695/3488/16-а

номер провадження 2-а/695/20/17

Категорія 87

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2017 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Степченка М.Ю.

при секретарі Розпутній І.Г.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Близнюка О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Золотоніського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Золотоніського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що в січні 2012 року їй призначено пенсію за вислугу років державного службовця, відповідно до Закону України «Про державну службу» в розмірі 80 % суми заробітної плати.

12.10.2016 року позивач звернулась до відповідача з заявою про перерахунок її пенсії державного службовця включивши до неї суми матеріальної допомоги на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових проблем, індексації заробітної плати, на які були нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідач листом від 20.10.2016 року відмовив у проведенні перерахунку у зв'язку з відсутністю законодавчих підстав, так як Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VІІ не передбачено перерахунку пенсій.

Відмову відповідача позивач вважає неправомірною, оскільки вважає, що вона має право на перерахунок пенсії, оскільки їй пенсія призначалася відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ.

Відповідачем подано заперечення, в якому просив суд відмовити в задоволенні позову мотивуючи тим, що з 01.05.2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VІІ (далі Закон №889-VІІ), за яким Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ (далі Закон №3723-ХІІ) втратив чинність, відповідно втратила чинність стаття 37-1 Закону №3723-ХІІ, яка визначала порядок і умови перерахунку пенсій державних службовців.

Позивач у судовому засіданні просила задовольнити позовні вимоги повністю.

Представник відповідача просив відмовити в задоволені позову з підстав, вказаних у запереченні.

Вислухавши доводи позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до копії пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 виданого 28.02.2012 року УПФУ в Золотоніському районі, ОСОБА_1 призначено пенсію за віком довічно.

Відповідно до копії листа УПФУ в Золотоніському районі № 7828/04 від 20.10.2016, ОСОБА_1 було відмовлено у перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку з тим, що з 01.05.2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» №889-VІІ, за яким Закон України «Про державну службу» №3723-ХІІ втратив чинність, відповідно втратила чинність стаття 37-1 Закону №3723-ХІІ яка визначала порядок і умови перерахунку пенсій державних службовців.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 37-1 Закону України «Про державну службу» (в редакції до 01.05.2016 року) було передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що законодавством, чинним станом на час призначення пенсії позивачу, було передбачено право осіб, які отримують пенсію державного службовця, на перерахунок її розміру.

Однак, з 01 травня 2016 року набув чинності новий Закон України "Про державну службу" № 889-VIII, згідно ст. 90 якого пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Так, відповідно до пп. 1 п. 2 розділу ХІ вказаного Закону 889-VIII Закон України "Про державну службу" 3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п.п. 10 і 12 цього розділу, був визнаний таким, що втратив чинність.

При цьому суд зауважує, що відмова відповідача у такому перерахунку пенсії позивача не призвела до зменшення розміру пенсії державного службовця, яку він отримував до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих нею прав та/або позбавленням її права на соціальний захист.

Згідно вимог статті 13 Закону України "Про Конституційний Суд України" лише Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

На час звернення позивача за перерахунком пенсії, норми законодавства, щодо умов та порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям не визнані неконституційними, а тому посилання позивача на те, що нова редакція Закону України "Про державну службу" суттєво звужує і обмежує зміст та обсяг його прав, а тому не повинна застосовуватися при вирішенні питання про перерахунок пенсії, є безпідставними.

Окрім того, у п. 2.1 рішення № 20-рп/2011 від 26.12.2011, Конституційний суд України зазначив, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Відповідно до п. 2.2. вказаного рішення зазначено, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116) ( 254к/96-ВР ). У Рішенні від 2 березня 1999 року N 2-рп/99 ( v002p710-99 ) у справі про комунальні послуги Конституційний Суд України вказав, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України; політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення її проведення, відповідно до пункту 3 статті 116 Конституції України ( 254к/96-ВР ), здійснюється Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади, до яких належить і Пенсійний фонд України. Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України (384/2011 ) бюджет Пенсійного фонду України затверджує Уряд України. Таким чином, Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України - органом, який реалізує таку політику, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України.

Конституційний Суд України в своєму рішенні від 25 січня 2012 року за №3-рп/2012 зазначив, що державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії можуть бути визнані як Законами України, так і іншими нормативно - правовими актами, зокрема, актами Кабінету Міністрів України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально - економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються і на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року.

Отже, передбачені законами соціально - економічні права не є абсолютними.

Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного розподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.

З огляду на те, що позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 12.10.2016 року (тобто, спірні правовідносини виникли після набуття чинності новим Законом України "Про державну службу" № 889-VIII), суд вважає, що підстави для задоволення даного адміністративного позову - відсутні.

За таких обставин, позов задоволенню не підлягає.

Щодо позовних вимог про зобов'язання виплатити перераховану пенсію за період з 05.06.2012 року.

Згідно вимог ст. 100 КАС України - адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше (ч. 2 ст. 99 КАС України).

Згідно відмітки канцелярії суду, позовна заява подана до суду 22.11.2016 року.

Також відсутнє клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду позивачем не заявлялося.

Таким чином, позовні вимоги за період з 05.06.2012 року і по 21.05.2016 року слід залишити без розгляду.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 69, 99, 100, 104, 105, 158-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну вимогу в частині зобов'язання Золотоніського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» та виплатити пенсію в установленому позивачу розмірі 80% заробітної плати на підставі довідки Скориківської сільської ради від 11.10.2016 року №469 про складові заробітної плати з урахуванням зазначених в ній сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на соціально-побутові питання, сум індексації заробітної плати, за період з 05 червня 2012 року по 21 травня 2016 року - залишити без розгляду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя М.Ю. Степченко

Повний текст постанови виготовлено 21.02.2016 року