Рішення № 64877409, 15.02.2017, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/3720/15-ц

Провадження № 2/643/539/17

15.02.2017 Московський районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді Букреєвої І.А., при секретарі Саілян Д.В., представника позивача- ОСОБА_8., представника відповідача - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання часток співвласників , -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом, в якому просить визначити ідеальні долі співвласників житлового будинку з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 визначивши, що ОСОБА_5 належить 67/100 частин замість 71/100 частин, ОСОБА_2 17/100 частин замість 49/300 частин, ОСОБА_6 16/100 частин замість 25/300 та 49/300 частин.

Свій позов обгрунтувала наступним. У розрахунок ідеальних часток співвласників під час розподілу не було прийнято до уваги побудований позивачем сарай літ. К, оскільки він вважався самочинним будівництвом. Рішенням Виконавчого комітету Московської районної ради народних депутатів м. Харкова від 05.10.1993 року, сарай літ. К по АДРЕСА_1 було прийнято в експлуатацію з послідуючою реєстрацією в міськБТІ на ім'я ОСОБА_2. Здійснений 22.02.1994 року КП ХМБТІ розрахунок ідеальних часток власників і прийняте на його підставі рішення Виконавчого комітету Московської районної ради народних депутатів в м. Харкова №34/11 від 01.03.1994 року, не відповідає дійсній частці співвласників.

Намагаючись усунути вказаний недолік позивач зверталася до Реєстраційної служби Харківського управління юстиції з відповідною заявою щодо реєстрації за нею права власності на визначених / перерозподілених рішенням Московської районної ради м. Харкова №34/11 від 01.03.1994 року частин домоволодіння АДРЕСА_1. Рішенням державного реєстратора Борщ О.І. від 13.11.2014 року №17177516 позивачу було відмовлено у державній реєстрації права власності з підстав неможливості встановити фактичний розмір частки, права на яку підлягають реєстрації.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_8 підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 позов не визнав . У обгрунтування своєї позиції зазначив наступне. Рішення виконкому про перерозподіл часток приймалося з урахуванням прийнятого в експлуатацію самочинно побудованого сараю літ «К», про невідповідність своєї частки, зазначеній у рішенні виконкому від 01.03.1994 р. позивач знала і на протязі більш ніж 21 рок, про те цей факт не оспорювала. Позов заявлений з пропуском строку позовної давності без поважних на то причин. Права позивача відповідач ОСОБА_3 ніяким чином не порушувала та не може їх поновити, а тому є неналежним відповідачем по справі.

Відповідач ОСОБА_9 до суду не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі , встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено , що у 1994 році, до перереєстрації часток ОСОБА_2, на підставі висновків КП ХМБТІ від 22.02.1994 року Рішенням Виконкому Московської міської ради м. Харків № 34/11 від 01.03.1994 року та з урахуванням рішення № 37/133 від 02.02.1993 року Виконкому Московської районної ради було перерозподілено ідеальні частки співвласників. При розрахунку часток було узято за основу ідеальну долю ОСОБА_2 у розмірі 391/1200 частин, що відповідно дорівнює 98/300 частин, які були зареєстровані у 1985 році. Позивач вважає , що при цьому не було враховано побудований ОСОБА_2 сарай літ. К, а тому рішення № 34/11 від 01.03.1993 року не відображало фактичний стан речей.

Позивач наголошує на той факт, що при реєстрації за ОСОБА_2 її частки нібито було допущено помилку в частині визначення часток, яка свого часу не була врахована при винесені рішення Виконкому Московської районної ради № 34/11 від 01.03.1994 року про перерозподіл часток співвласників.

Судом встановлено , що ОСОБА_2 протягом більш ніж 30 років не зверталась до ОСОБА_3 або попереднього співвласника ОСОБА_10 з приводу врегулювання розбіжностей у реєстрації часток.

Самочинно збудований ОСОБА_2 сарай був прийнятий до експлуатації у 1993 році на підставі рішення Виконкому Московської районної ради м. Харків № 193/79 від 05.10.1993 року та відповідні відмітки маються в технічній документації на домоволодіння, які надані суду . Співвласник ОСОБА_10. увів до експлуатації своє самочинно збудоване майно у 1994 році та звернувся з відповідною заявою про перерозподіл часток.

Рішення Виконкому Московської районної ради м. Харків № 34/11 від 01.03.1994 року, яким було перерозподілено частки співвласників було прийнято на підставі висновків КП ХМБТІ та на підставі п. 26 «Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP» затвердженою МКГ Української PCP у 1966 (яка діяла на час прийняття рішення Виконкому), якою передбачено, якщо один з власників спільного будинку з дозволу місцевого органу влади зробив прибудову або перебудову, внаслідок чого належна йому частка в загальній власності змінилась, ніхто з співвласників цього не оспорює, орган комунального господарства, а де його немає - виконком місцевої Ради депутатів трудящих, за письмовою заявою співвласників і після належної перевірки, на підставі рішення виконкому про зміну часток, які належали співвласникам, і про оформлення права власності в нових розмірах, видає кожному з них замість правовстановлюючих документів, які вони мають, свідоцтва про право особистої власності на відповідну частку будинку (домоволодіння).

Отже, ОСОБА_2 достовірно знала про перерозподіл часток між нею, ОСОБА_10 та померлим ОСОБА_11, який зазначений у рішенні та до теперішнього часу була згодна з вказаним рішенням.

Також, ОСОБА_2 зазначає, що на її думку рішення Виконкому Московської районної ради м. Харків № 34/11 від 01.03.1994 року є не правомочним. Цей висновок позивача не відповідає дійсності , оскільки зазначене рішення до цього часу не було оскаржене або скасоване.

З доданих до матеріалів справи доказів вбачається, що перехід права власності в розмірі 71/100 часток від ОСОБА_10 до ОСОБА_3, а отже і про невірно (на думку позивача) розподілені частки ОСОБА_2 дізналась, з її слів , у 2010 році. Проте, з 2010 року не порушувала питання про невідповідність часток та не зверталась до суду з цього приводу.

Крім того , у відповідності до рішенням Апеляційного суду Харківської області від 18.10.2012 року у справі № 2-929/11, ОСОБА_2 просила визнати за собою право власності не лише на частину майна, яку їй заповіла ОСОБА_12, а і на частку майна, яка належала померлому ОСОБА_11, мотивуючі тим, що вона є єдиною особою, яка фактично прийняла спадщину та доглядала протягом усього часу за вказаним майном, але не мала часу на його своєчасне оформлення. При розгляді справи ОСОБА_2 не ставила питання щодо належного співвласникам права на зазначені частки будинку АДРЕСА_1.

Протягом розгляду позову ОСОБА_2 суд сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснював особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджав про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяв здійсненню їхніх прав.

Із матеріалів справи, позовної заяви та пояснень сторін вбачається виникнення помилки в частках ОСОБА_2 відбулося у 1985 році, про факт помилки ОСОБА_2 нібито дізналась у 2010 році, при цьому у 2012 році запевняла судові органи, що є єдиною власницею 98/300 частин домоволодіння, не зверталась протягом встановлено законом часу для відновлення свого нібито порушеного права до суду.

Стаття 256 ЦК України встановлює, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Приписами ст. 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

На підставі викладенного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

ОСОБА_2 у позові до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення часток співвласників житлового будинку з надвірними будівлями , який розташований за адресою АДРЕСА_1 - відмовити .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя