Ухвала суду № 64877161, 21.02.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/331/17

н/п 2-з/640/53/17

УХВАЛА

про забезпечення позову

"21" лютого 2017 р. Київський районний суд у складі:

головуючого судді Якуші Н.В.

при секретарі Пічугіної А.Г.

розглянувши заяву позивачів про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 до ОСОБА_17, про витребування майна із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

11.01.2017 року автоматизованою системою документообігу на суддю Якушу Н.В. було розподілено цивільний позов до ОСОБА_17, про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Ухвалою суду від 16 лютого 2017 року провадження по справі було відкрито.

20.02.2017 року позивачами через канцелярію суду була подана до суду заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту, заборони відчуження нежитлового приміщення підвалу №І,ІІ площею 72,6 кв.м в літ. «А-4» по вул.. Чернишевській, 88 у м. Харкові, що належить відповідачу по справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Вирішуючи клопотання про забезпечення позову, заявлене позивачами, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» суддя, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем, пересвідчитися, зокрема, що між сторонами дійсно виник спір, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Таким чином, керуючись наведеними нормами цивільного процесуального законодавства та враховуючи роз'яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Так, згідно ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В обґрунтування заяви позивачі зазначили, що оскільки вказане приміщення є спірним, його відчуження третій особі призведе до зміну субєктного складу сторін і унеможливить виконання рішення суду, а через проведення будівельних робіт відповідачем існує реальна загроза невиконання рішення суду.

Згідно зі статтею 152 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачу і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Отже, виходячи з обєкту, на який позивачі просять накласти арешт та заборонити його відчуження, а також заборонити вчиняти будь-які дії щодо будівництва, реконструкції, перепланування, переобладнання, капітального та поточного ремонту на час розгляду справи, суд, дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню оскільки невжиття заходів забезпечення може утруднити, чи зробити неможливим виконання рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» , ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на приміщення підвалу №І,ІІ площею 72,6 кв.м в літ. «А-4» по вул. Чернишевській, 88 у м. Харкові та заборонити відчужувати вказане майно до розгляду цивільної справи по суті.

Заборонити вчиняти будь-які дії щодо будівництва, реконструкції, перепланування, переобладнання, капітального та поточного ремонту приміщення підвалу №І,ІІ площею 72,6 кв.м в літ. «А-4» по вул.. Чернишевській, 88 у м. Харків до розгляду цивільної справи по суті.

Копію ухвали для виконання направити до Департаменту реєстрації Харківської міської ради та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради.

Копію ухвали суду направити позивачам, а після її виконання копії ухвали направити відповідачу.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня отримання її копії.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано, а у разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом, якщо її не скасовано судом апеляційної інстанції.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Київського районного суду м. Харкова Н.В. Якуша