Вирок № 64876890, 21.02.2017, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/3118/16-к

Номер провадження 1-кп/623/42/2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2017 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Одарюка М.П.

за участю секретаря судового засідання: Вовк І.В.

за участю прокурора: Молодовського І.О.

обвинуваченого: ОСОБА_1

потерпілої: не з'явилася

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016220320001690 від 03.10.2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, уродженця м. Красний Лиман Донецької області, громадянина України, українця, з загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

-16.11.2016р. Ізюмським міськрайонний судом Харківської області за ч.1 ст. 185 КК України до 1р. позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання на строк 1 рік.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

01 жовтня 2016 року близько 04-00 години, ОСОБА_1, перебуваючи в домоволодінні ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_3, діючи з корисливих мотивів та з метою заволодіння чужим майном, скориставшись відсутністю уваги зі сторони ОСОБА_2, таємно викрав чоловічу зимову куртку (пуховик) у вигляді пальто, вартістю 214 грн. та чоловічу куртку із кожзамінника, вартістю якої визначити не представилось можливим.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України визнав повністю, покаявся, підтвердив обставини вчиненого ним злочину, додатково повідомив що вчинив злочин у зв`язку з скрутним матеріальним становищем.

Потерпіла ОСОБА_2 надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, претензій матеріального та морального характеру немає.

Прокурор у судовому засіданні просив суд призначити покарання у вигляді 2 роки позбавлення волі, на підставі ч.4 ст.70 КК України приєднати невідбуту частину покарання у вигляді 1 року позбавлення волі та остаточно призначити до відбування покарання у вигляді трьох років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком - 2 роки та встановити обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються - дата, час, місце вчинення злочину, об`єкт злочину, мотив, тощо. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинуваченого, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1А в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч.2 ст. 185 КК України як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне:

ОСОБА_1не працює, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання скарг не надходило, перебуває на обліку в Ізюмсько-борівському ОМВК, раніше судимий Ізюмським міськрайонним судом Харківської області від 16.11.2016р., вирок набрав законної сили, про що свідчать: довідки лікарів, характеристика з місця проживання, вимога щодо судимості та його свідчення, довідка з військкомату, вирок суду.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останнім.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, віднесений до злочину середньої тяжкості.

Обставини, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_1 - щире каяття.

Обставини, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 - судом не встановлено.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке законом віднесено до злочину середньої тяжкості, особу винного, обставини, визнані судом такими, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При цьому, оскільки ОСОБА_1 був засуджений 16.11.2016 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК україни звільнений від відбування покарання на строк 1 рік, а тому суд остаточно призначає покарання у відповідності до ч. 4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового приєднання за попереднім вироком невідбутої частини покарання із застосуванням ст. 75 КК України з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки вважає, що перевиховання та виправлення можливо без ізоляції від суспільства.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набранням вироком законної сили - не обирати.

Цивільний позов - відсутній.

Судові витрати згідно ч.2 ст. 124 КПК України, а саме витрати, пов'язані з проведенням судової товарознавчої експертизи №5260 від 03.11.2016р. в сумі 351,84 грн., що проводилась експертами НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, підлягають стягненню з обвинуваченого

Питання речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 50, 65-67, 70, 75,76, ч.2 ст. 185 КК України, ст. ст. 100, 124, 349, 370, 374 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого за ч. 2 ст. 185 КК України і призначити покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України до призначеного за вказаним вироком покаранням, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 16.11.2016 року у виді 6 місяців позбавлення волі та остаточно призначити ОСОБА_1 до відбування покарання - 2 (два) роки 6 місяців позбавлення волі.

Застосувати до ОСОБА_1 вимоги ст.75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк 2 (два) роки.

На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 такі обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Міру запобіжного заходу обвинуваченомуОСОБА_1 до набранням вироком законної сили не обирати.

Цивільний позов - не заявлено.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №5260 від 03.11.2016 року в розмірі 351,84 грн., які підлягають перерахуванню до Державного бюджету (одержувач: Держава, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова);

Речовий доказ - чоловіча зимова куртка (пуховик) у вигляді пальто, яка повернута потерпілій, вважати повернутим.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя: М.П. Одарюк