Ухвала суду № 64876711, 21.02.2017, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/4229/14-к

провадження №1-кп/619/132/17

УХВАЛА

21 лютого 2017 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складіголовуючого - суддіОСОБА_1за участю:секретаря судового засіданняОСОБА_2 прокурораОСОБА_3 обвинуваченогоОСОБА_4 захисникаОСОБА_5М розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12014220280000721 по обвинуваченню: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3;у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -

встановив

05 січня 2017 року до Дергачівського районного суду Харківської області з Апеляційного суду Харківської області надійшов обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_4 за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12014220280000721 від 25.05.2014 року.

Під час підготовчого судового засідання не було встановлено підстави для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч.3 ст.314 КПК України.

Підстав для здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні не встановлено.

Під час підготовчого судового засідання надійшло клопотання прокурора про продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання прокурора та просили змінити запобіжний захід тримання під вартою на домашній арешт, посилаючись на безпідставність клопотання прокурора.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З огляду на те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», судам слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. За відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (рішення у справі «Чеботарі проти Молдови», № 35615/06, п. 48, від 13 листопада 2007 року)».

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_4 умисного тяжкого злочину, свідчать про його підвищену суспільну небезпеку, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, а також даними про особу обвинуваченого вказують на обґрунтованість заявленого прокурором клопотання.

Судом розглядалась можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам, проте, враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, суд вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, буде недостатнім для запобігання існуючим ризикам.

Суд вважає, що наявні обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України, для продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4, оскільки є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_4 з огляду на його моральні якості може ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування).

У звязку з викладеним, суд продовжує застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4

Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів.

У вчиненні інших дій, необхідних для підготовки до судового розгляду, потреби немає.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 183, 197, 199, 315, 316, 392 КПК України, суд -

постановив

Призначити кримінальну справу до судового розгляду на 14 год. 15 хв. 02 березня 2017 року у залі судових засідань №2 приміщення Дергачівського районного суду Харківської області.

Розгляд справи провести у відкритому судовому засіданні.

Викликати в судове засідання осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.

Вважати продовженими зах оди забезпечення кримінального провадження.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у Харківській установі виконання покарань (№27) до 20 квітня 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення щодо ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Суддя Є. А. Болибок