Рішення № 64876578, 21.02.2017, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/512/16-ц Провадження № 2/613/20/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2017 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Шалімова Д.В.,

при секретарі Макушинській О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторське Агенство Фактор» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить: стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором № R53700312618В від 09 серпня 2012 року у розмірі 63149 грн. 96 коп. та покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 20 травня 2014 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Факторингова Компанія «ФК Факторинг» було укладено Договір про відступлення права вимоги № 200514нв, відповідно до якого ТОВ «Факторингова Компанія «ФК Факторинг» набуло право грошової вимоги до боржника реального та належного виконання обовязків за договором № R53700312618B від 09 серпня 2012 року. Відповідно до умов договору про відступлення прав вимоги № 20/05/14-ц від 20 травня 2014 року, укладеного між ТОВ «Факторингова Компанія «ФК Факторинг» та ТОВ «Колекторське Агенство Фактор», Первісний кредитор передав, а Новий кредитор набув право вимоги до боржника реального та належного виконання обовязків за договором № R53700312618В від 09 серпня 2012 року. 09 серпня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 було укладеного кредитний договір № R53700312618В., відповідно до умов якого Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» надало відповідачу грошові кошти на умовах платності, строковості та повернення у розмірі 33500 грн. Первісний кредитор (ПАТ «ВТБ Банк» свої зобовязання за Договором виконав в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі встановленому Договором. Станом на 15 квітня 2016 року, ОСОБА_1 свої зобовязання належним чином не виконала, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 63149 грн. 96 коп.

Представник позивача в судове засідання не зявився, надав суду заяву про слухання справи за його відсутності. На задоволенні позову наполягав. Не заперечував проти ухвалення судом по справі заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявилась, про місце, день та час слухання справи повідомлялась.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до слідуючого:

Судом встановлено, що 20 травня 2014 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Факторингова Компанія «ФК Факторинг» було укладено Договір про відступлення права вимоги № 200514нв, відповідно до якого ТОВ «Факторингова Компанія «ФК Факторинг» набуло право грошової вимоги до боржника реального та належного виконання обовязків за договором № R53700312618В від 09 серпня 2012 року.

Відповідно до умов Договору про відступлення прав вимоги № 20/05/14-ц від 20 травня 2014 року, укладеного між ТОВ «Факторингова Компанія «ФК Факторинг» та ТОВ «Колекторське Агенство Фактор», Первісний кредитор передав, а Новий кредитор набув право вимоги до боржника реального та належного виконання обовязків за договором № R53700312618В від 09 серпня 2012 року.

Таким чином, до позивача перейшли всі права Банку щодо права вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідност. 514 ЦК України,до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Частиною 1 ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

09 серпня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № R53700312618В, відповідно до умов якого Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» надало ОСОБА_1 грошові кошти на умовах платності, строковості та повернення у розмірі 33500 грн.

Відповідно до умов Договору ОСОБА_1 зобовязалась в порядку та на умовах, що зазначені договором, повернути Кредитні кошти, сплатити проценти за користування кредитними коштами, неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Договором.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Первісний кредитор ПАТ «ВТБ Банк» свої зобовязання за Договором виконав в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі, встановленому Договором.

Станом на 15 квітня 2016 року, ОСОБА_1 свої зобовязання належним чином не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 63149 грн. 96 коп., яка складається з:

- 28066 грн. 65 коп. заборгованість по тілу кредиту, яка була передана Банком;

- 35083 грн. 31 коп. пеня за прострочення повернення кредитних ресурсів, відповідно до п. 7.й. Кредитного договору.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 615 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що позовні вимогиТовариства з обмеженою відповідальністю «Колекторське Агентство Фактор» заявлені цілком обґрунтовано, в звязку з чим підлягають задоволенню і з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума заборгованості у розмірі 63149 грн. 96 коп.

Крім того, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторське Агентство Фактор» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1378 грн., сплачений позивачем при подачі позову до суду.

Рішення виноситься у межах заявлених вимог, на підставі предявлених доказів.

На підставі приведеного вище, керуючись ст.ст. 512, 514, 516, 509, 526, 615, 629, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11,60, 88, 209, 212-215, 224 -226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторське Агенство Фактор» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторське Агенство Фактор» (04112, Україна, м. Київ, вул. Шамрила, 4-а, Код ЄДРПОУ: 36282034) заборгованість за договором № R53700312618В від 09 серпня 2012 року у розмірі 63149 грн. 96 коп. (шістдесят три тисячі сто сорок девять) гривен та судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривен, а всього 64527 грн. 96 коп.(шістдесят чотири тисячі пятсот двадцять сім гривен 96 копійок).

Відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення, відповідно до вимог ст. 228 ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене особами, які брали участь у розгляді справи до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Харківської області через Богодухівський районний суд Харківської області.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення не було подано, у разі відсутності апеляційної скарги.

Суддя