Постанова № 64875909, 17.02.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/2534/16-п Номер провадження 33/786/151/17Головуючий у 1-й інстанції Куцин В. М. Доповідач ап. інст. Маліченко В. В.

Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП

ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2017 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області Маліченко В.В., з участю особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 17 січня 2017 року ,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 17 січня 2017 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Душанбе республіка Таджикистан, мешканець АДРЕСА_1, непрацюючий, одружений,

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та йому призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.

Стягнуто з ОСОБА_2 320 гривень судового збору.

ОСОБА_2 визнаний винуватим у тому, що 16.10.2016 року о 23 год. 25 хв. в м. Миргороді по вул. Гоголя керував автомобілем «ЗАЗ-110217» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився в Миргородській ЦРЛ 17.10.2016 року о 00 год. 20 хв.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову судді скасувати, а провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що суд не звернув уваги на його пояснення, що він не керував автомобілем, огляд на стан сп'яніння проведено з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, а саме, йому не пропонували провести первинний огляд із застосуванням технічних засобів, незаконно примусово доставили до закладу охорони здоров'я із застосуванням спецзасобів, незаконним вважає і вилучення посвідчення водія.

Також зазначає, що відсутні свідки вчинення ним правопорушення.

Суд взяв до уваги лише показання працівників поліції, водночас проігнорував його клопотання про допит свідків, чим порушив право на захист.

Заслухавши ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі по адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа ) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Постанова судді суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.

Висновок судді про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, за наведених у постанові суду обставин, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи даними протоколу про адміністративне правопорушення серія АП1 №136374 від 17 жовтня 2016 року (а.с. 1), у якому міститься власноручний запис ОСОБА_2, що він «вживав спиртні напої, керував автомобілем, претензій до працівників ДПС не має», висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного чи іншого сп'яніння лікаря Миргородської ЦРЛ ОСОБА_3 № 76 від 17 жовтня 2016 року згідно якого ОСОБА_2, 17 жовтня 2016 року о 00 год. 20 хв. перебував у стані алкогольного сп'яніння (а.с.2); поясненнями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, даними в судовому засіданні місцевого суду.

Крім того, з відеозапису події чітко вбачається, що працівники поліції тривалий час переслідували правопорушника та намагалися його зупинити, але водій транспортного засобу на вимоги працівників поліції не реагував та продовжував рух, намагаючись втекти від переслідування, а після зупинки автомобіля ВАЗ НОМЕР_1 працівник поліції витяг із-за керма саме ОСОБА_2, будь-які інші особи в автомобілі були відсутні.

У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2, стверджуючи, що він не керував автомобілем, не зміг пояснити чому ж працівник поліції зразу ж кинувся витягувати із автомобіля пасажира, як на це вказує апелянт.

Таким чином, висновки суду про наявність в діях ОСОБА_2, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП ґрунтуються на сукупності досліджених судом доказів.

Твердження апелянта, що він не керував транспортним засобом, про порушення права на захист та інші доводи апеляційної скарги жодним чином не підтверджені та спростовуються сукупністю наявних в матеріалах справи доказів, яким судом надана належна оцінка, а тому висновок місцевого суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП правильний.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_2 накладене з урахуванням загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст. 33 КУпАП та наявних у справі даних.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 17 січня 2017 року відносно ОСОБА_2 - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Маліченко