Ухвала суду № 64873706, 20.02.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/3082/16-ц Головуючий у І інстанції Проць Т. В.Провадження № 22-ц/780/971/17 Доповідач у 2 інстанції Мельник Я. С.Категорія 26 20.02.2017

УХВАЛА

Іменем України

20 лютого 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі: судом не завірені

головуючого - Мельника Я.С.,

суддів: Лівінського С.В., Матвієнко Ю.О.,

та секретаря Якимчук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 15 листопада 2016 року у справі за поданням головного державного виконавця Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Київській області Борискевича Артема Ігоровича про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон громадянина України ОСОБА_4,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2011 року державний виконавець Обухівського МВДВС ГТУЮ у Київській області звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон боржника ОСОБА_4, мотивуючи його тим, що на виконанні у відділі Обухівського МВДВС знаходиться виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-2336/10 від 11 квітня 2011 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором в сумі 120 282, 31 грн. Вказує, що на даний час рішення суду боржником не виконано, у зв'язку із чим вважає необхідним тимчасово обмежити у праві виїзду боржника за межі України до виконання ним своїх зобов'язань.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 15 листопада 2016 року у задоволенні подання було відмовлено.

Не погоджуючись із цією ухвалою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову про задоволення подання державного виконавця, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до п.3, ч.1, ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволення подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон, суд першої інстанції виходив з того, що у матеріалах справи відсутні дані про наявність звернень боржника до відповідних органів з питань видачі паспорту для виїзду за кордон, а також дані про можливість виїзду боржника за кордон.

Однак, колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у відділі Обухівського МВДВС ГТУЮ у Київській області знаходиться виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-2336/10 від 11 квітня 2011 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором в сумі 120 282, 31 грн. та накладено арешт на майно боржника (а. с. 5-10).

Звертаючись до суду із даним поданням, державний виконавець просив суд тимчасово обмежити боржника у праві виїзду за кордон, вилучити у нього закордонний паспорт або тимчасово відмовити боржнику у видачі такого паспорту (а. с. 3).

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" від 21 січня 1994 року.

Положеннями ст. 6 цього Закону встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у таких випадках: 1) якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України (п. 2); 2)якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань (п. 5); 3) якщо щодо нього подано цивільний позов до суду - до закінчення провадження у справі (п. 8).

Відповідно до роз'яснень, що містяться в «Узагальненні судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України» Верховного суду України від 01 лютого 2013 року, особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Відповідно до п. 3, ч. 1 ст. 210 ЦПК України, в ухвалі суду, що постановляється як окремий документ, має містити зокрема мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким він керувався, постановляючи ухвалу.

Однак, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки усім заявленим вимогам державного виконавця, що викладені в його поданні, а саме, щодо основної вимоги про обмеження боржника у праві виїзду закордон та не навів жодних мотивів, з яких судом було відхилено ці основні вимоги державного виконавця, а також належним чином не досліджено питання щодо наявності боргу у ОСОБА_4 за судовим рішенням та не перевірено того, на якій стадії знаходиться виконавче провадження і чи наявні допустимі і достатні докази свідомого ухилення боржника від виконання цього рішення у відповідності до ст. 10 ЦПК України та ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" що є порушенням встановленого порядку для вирішення такого питання.

Також, судом не завірені фотокопії документів, які долучені до справи, як письмові докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушив порядок, встановлений для вирішення такого питання, через що ухвала місцевого суду підлягає скасуванню з направленням питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 15 листопада 2016 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді: