Справа № 361/2195/14-к Головуючий у І інстанції Лопатинська С.П.Провадження № 11-кп/780/39/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 34 15.02.2017
УХВАЛА
Іменем України
15 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Миколюка О.В.,
суддів Дриги А.М., Шроля В.Р.,
при секретарях Ковтуненко О.В., Коломиченко А.С., Яремі К.О., Мельник А.С.,
за участю прокурора Пухи І.Ю.,
виправданого ОСОБА_2,
захисника виправданого адвоката ОСОБА_3,
потерпілого ОСОБА_4,
представника потерпілого адвоката ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу прокурора, яка брала участь в розгляді справи судом першої інстанції, та потерпілого ОСОБА_4 на вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 15.02.2016 року, яким:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,
визнано невинуватим та виправдано за ч.2 ст.286 КК України.
Цивільні позови до ОСОБА_2 залишено без розгляду.
Вироком вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
В С Т А Н О В И Л А :
Як зазначено у вироку суду, ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він, 09.08.2013 року, близько 21 години 25 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухаючись поза межами населеного пункту на відрізку автодороги с. Плоске - с. Гоголів, у напрямку до с. Гоголів на території Броварського району Київської області зі швидкістю близько 60 км/год., не був уважним та не стежив за дорожньою обстановкою, чим порушив п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху України, не обрав безпечну швидкість руху, чим порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху України, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху та не дотримався безпечного інтервалу, чим порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху України, в результаті чого допустив зіткнення із мотоциклом НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_6, який рухався у зустрічному відносно руху автомобіля марки ВАЗ-2109, напрямку.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди водій мотоцикла НОМЕР_3, ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, а пасажир цього мотоцикла ОСОБА_7 отримала тяжкі тілесні ушкодження та 10.08.2013 року померла у реанімаційному відділенні Броварської ЦРЛ.
Вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 15.02.2016 року ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України виправдано.
Обґрунтовуючи своє рішення суд зазначив, що інкриміноване ОСОБА_2 органом досудового розслідування обвинувачення, прокурором не доведено, воно не має достатнього доказового підґрунтя, забезпечується суперечливими доказами, які не заслуговують довіри, а можливість отримання будь-яких інших обєктивних доказів вини особи вичерпано в силу допущених недоліків під час фіксування слідів дорожньо-транспортної пригоди в ході огляду місця пригоди.
Не погоджуючись з вироком суду, прокурор в апеляційній скарзі просить просить вирок скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального правопорушення, ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки; цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 200000 грн. задовольнити та стягнути зазначену суму з ОСОБА_2; заявлений прокурором цивільний позов про відшкодування витрат на лікування ОСОБА_6 та ОСОБА_8 у Броварській ЦРЛ у розмірі 1811, 39 грн. задовольнити та стягнути вказану суму із ОСОБА_2; вирішити питання про речові докази та процесуальні витати, дослідити висновки експертиз, показання потерпілого та свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11
Обгрунтовуючи свої вимоги зазначає, що суд першої інстанції під час розгляду кримінального провадження допустив неповноту, неналежним чином дослідив та оцінив у своїй сукупності беззаперечні докази винуватості ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, безпідставно не прийняв до уваги ряд доказів, при прийнятті рішення ґрунтувався не на висновках спеціалістів у галузі авто техніки та транспортної трасології, а на власних вподобаннях та переконаннях, помилково дійшовши висновків, які суперечать фактичним обставинам кримінального провадження та передчасно та необґрунтовано прийняв рішення про виправдання обвинуваченого.
В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_4 просить вирок скасувати та ухвалити новий, яким ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі, його цивільний позов про відшкодування моральної шкоди задовольнити, стягнути з Страхового Товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» на його користь 13764 грн., стягнути з ОСОБА_2 на його користь моральну шкоду в розмірі 186236 грн.
Мотивує свої вимоги тим, що судом неналежним чином оцінено висновки експертів, показання свідків ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, у мотивувальній частині не обґрунтовано чому поза увагою залишено те, що висновками експертиз, складеними різними установами, показання ОСОБА_2 в частині смуги руху та місця зіткнення визнано неспроможними з технічної точки зору.
Заслухавши суддю доповідача, прокурора, потерпілого ОСОБА_4 та його представника адвоката ОСОБА_13, які підтримали подані апеляційні скарги, обвинуваченого та його захисника, які просили рішення суду залишити без змін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі обєктивно зясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Перевіряючи вирок суду першої інстанції в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції не в повній мірі дотримався вищезазначених вимог кримінального процесуального закону.
Згідно п.1 ч.3 ст.374 КПК України у разі визнання особи виправданою у мотивувальній частині вироку зазначаються: формулювання обвинувачення, яке предявлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
Однак, суд першої інстанції, при ухваленні оскаржуваного вироку щодо ОСОБА_2 зазначених норм кримінального процесуального закону не дотримався, що призвело до прийняття судового рішення, сумнівного з точки зору його відповідності вимогам ст.370 КПК України.
Як вбачається з вироку Броварського міськрайонного суду Київської області від 15.02.2016 року, ухваленого стосовно ОСОБА_2, суд першої інстанції зазначив усі докази, які досліджувалися в ході судового розгляду кримінального провадження, але фактично належної оцінки вказаним доказам не надав. Суд не вказав мотивів, з яких частину вказаних доказів він не приймає до уваги, в тому числі вибірково не врахованих частин із висновків експертів, чим порушив вимоги ст.374 КПК України.
Як вбачається з вироку, однією з підстав для прийняття рішення про виправдання ОСОБА_2, на думку суду, стало те, що показання потерпілого та свідків є неконкретними та суперечливими, не узгоджуються між собою та протоколом огляду місця події, не вказують на конкретне місце зіткнення, достовірно не підтверджують обвинувачення в частині того, що ОСОБА_2, керуючи автомобілем здійснив виїзд на смугу зустрічного руху.
Однак, такі висновки суду першої інстанції є малопереконливими. Так, в протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 10.08.2013 року та схемі до протоколу безпосередньо зафіксовано місце зіткнення транспортних засобів, що відбулось на смузі руху у напрямку до с Плоске Броварського району на відстані 0,5 м. від розділової смуги.
Вищезазначене підтверджує і сам потерпілий ОСОБА_6, який між іншого повідомив, що автомобіль, який рухався йому назустріч за кілька метрів до нього, раптово виїхав на його зустрічну смугу, після чого відбулося зіткнення лівою боковою частиною автомобіля з лівою частиною мотоцикла, зіткнення відбулося на смузі руху мотоцикла, тобто в напрямку с. Плоске.
Допитані у судовому засіданні експерт НДЕКЦ ОСОБА_10, яка була присутня 10.08.2013 року при огляді місця ДТП та здійснювала фотофіксацію, слідча ОСОБА_14, а також свідок ОСОБА_9, який залучався працівниками міліції в якості понятого під час фіксації ДТП та складання протоколу огляду, підтвердили, що найбільша концентрація осипу битого скла, пластику та полущеної фарби розміщувалась на смузі руху в напрямку с. Плоске, що свідчить про те, що зіткнення відбулось саме на смузі руху мотоцикла, як і зафіксовано на схемі до протоколу огляду місця ДТП.
Вищезазначеним доказам суд не надав належної оцінки та не зазначив у вироку, чому він їх відкинув, оскільки вони істотно впливають на законність прийнятого судового рішення.
Крім того, в ході здійснення досудового розслідування проведено транспортно-трасологічну експертизу № 1033А від 30.12.2013 року (т.1 а.с.121-124), відповідно до висновку якої зіткнення транспортних засобів вирогідніше всього відбулося на смузі руху по напрямку до с.Плоске перед початком сліду осипу пластику та розливу рідини, тобто на смузі руху мотоцикла НОМЕР_4.
Також в матеріалах кримінального провадження міститься висновок авто-технічної експертизи №159А від 07.03.2014 року (т.1 а.с.129-131), яким встановлено, що в заданій дорожньо-транспортній ситуації при виконанні вимог п.п.1.2,12.1,10.1,19.3 ПДР водій автомобіля «ВАЗ 2109» мав технічну можливість попередити зіткнення з мотоциклом Yamaha YZF 600R, на що у нього не було перешкод технічного характеру. Натомість водій мотоцикла своїми односторонніми діями не мав технічної можливості попередити зіткнення з автомобілем у звязку з тим, що навіть зупинка його мотоцикла не виключала можливість зіткнення, так як зустрічний автомобіль до зіткнення не гальмував. Вказаним виском експерта також встановлено, що покази водія ОСОБА_2 в частині вказаного ним місця зіткнення транспортних засобів є технічно неспроможними.
Вищезазначений висновок в частині встановлення факту відсутності гальмування з боку ОСОБА_2 до зіткнення та технічної неспроможності водія мотоцикла односторонніми діями уникнути зіткнення , судом залишено без уваги.
Крім того, під час розгляду справи в суді першої інстанції, за ухвалою суду було проведено повторну транспортно-трасологічну експертизу №11239/14-52 від 27.08.2014 року, згідно висновку якої зіткнення лівого боку мотоцикла та передньої частини лівого боку автомобіля сталося в районі осьової лінії горизонтальної розмітки перед початком сліду юзу переднього лівого колеса автомобіля в момент, коли автомобіль лівим дзеркалом та можливо і лівим боком кузова міг знаходитись на смузі руху мотоцикла, а мотоцикл лівою частиною керма міг дещо знаходитись на смузі руху автомобіля.
За ухвалою суду першої інстанції також було проведено судову транспортно-трасологічну та автотехнічну експертизу №15702/15703/15704/14-52 від 28.01.2015 року.
Вказаний висновок експерта судом було проаналізовано поверхнево.
Також, у мотивувальній частині вироку суд першої інстанції належним чином не обґрунтував свою позицію щодо того, що зіткнення транспортних засобів відбулося в районі осьової лінії горизонтальної розмітки автодороги «с. Плоске - с. Гоголів» у напрямку від с. Плоске до с. Гоголів.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на наступне: з показань ОСОБА_2 під час досудового розслідування, в суді першої та апеляційної інстанції, з висновку автотехнічної експертизи №159 А від 07.03.2014 року (т.1, а.с.129) вбачається, що безпосередньо перед зіткненням транспортних засобів ОСОБА_2 був засліплений зустрічним транспортом, при цьому швидкість не зменшив, власний транспортний засіб не зупинив, що вказує на порушення ОСОБА_2 вимог п.19.3 ПДР України, але в обвинуваченні його зазначено не було. Вказане свідчить про невідповідність обвинувального акту матеріалам справи та порушення органом досудового розслідування вимог ст.291 КПК України при складанні обвинувального акту щодо ОСОБА_2
Враховуючи, що вищезазначені порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними, оскільки перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, у звязку із чим вирок підлягає скасуванню, як такий, що не відповідає вимогам ст.370 КПК України.
Так як, суд першої інстанції призначив розгляд кримінального провадження на підставі обвинувального акту, який в повній мірі не відповідає матеріалам справи, апеляційний суд позбавлений можливості перевірити встановлені місцевим судом обставини, в тому числі шляхом дослідження доказів щодо цих обставин, у звязку із чим оскаржуваний вирок підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
Згідно з ч.2 ст.415 КПК України, суд апеляційної інстанції, призначаючи новий розгляд в суді першої інстанції, не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.
Новий розгляд кримінального провадження судом першої інстанції необхідно провести у відповідності з вимогами розділу IV КПК України, з урахуванням висновків і мотивів скасування оскаржуваного вироку, за результатами якого ухвалити законне, обґрунтоване і вмотивоване судове рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 409, 415, 419 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 15.02.2016 року щодо ОСОБА_2 скасувати.
Призначити новий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
Судді:
Судове рішення № 64873690, Апеляційний суд Київської області було прийнято 15.02.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 361/2195/14-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: