Постанова № 64870989, 16.02.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/774/163/17 Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 124 КУпАП Головуючий у другій інстанції: ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 лютого 2017 року суддя Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області Піскун О.П., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро, за участю: захисника-адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 січня 2017 року в справі про адміністративне правопорушення, якою

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який є фізичною особою-підприємець, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, -

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік,-

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 січня 2017 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Судом першої інстанції було встановлено, що 27.12.2016 року близько 09:20 години в м. Дніпро на вул. Старокозацькій, в районі будинку №49, водійОСОБА_4, керуючи транспортним засобом Renault Kangoo, державний номер НОМЕР_1, здійснив стоянку автомобіля по вул. Старокозацькій біля будинку №42, залишивши транспортний засіб, не вжив належних заходів та допустив його самовільний рух, внаслідок чого автомобіль здійснив наїзд на припаркований автомобіль Nissan Teana, державний номер НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_5. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу в якій просить змінити постанову в частині накладеного на нього адміністративного стягнення, та застосувати до нього штраф.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що вину свою він визнає у вчиненні пригоди, однак вважає, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою в частині накладеного на нього адміністративного стягнення.

На думку апелянта суд не дотримався вимог ст. 280 КУпАП, а саме не зясував всі обставини страви, що помякшують його відповідальність, та чи було завдано шкоду.

Просить врахувати, що санкція ст. 124 КУпАП має крім позбавлення права керування транспортними засобами, ще і стягнення у вигляді штрафу. Не було судом також мотивовано в даній частині постанову, чому було застосовано саме такий вид стягнення. В звязку з чим апелянт вважає, що було порушено принцип індивідуалізації накладення стягнення та вимоги ст.ст. 30,33 КУпАП.

Апелянт звертає увагу, що він щиро кається у вчиненому правопорушенні, правопорушення не має ознак систематичності, не є грубим, вчинене з необережності. Право керування ним використовується в робочих цілях, оскільки він працює водієм, і даний вид праці є єдиним джерелом його доходу.

В судовому засіданні захисник-адвокат ОСОБА_3 підтримав подану апеляційну скаргу ОСОБА_4, підтвердив викладенні в ній доводи та просив апеляційну скаргу задовольнити, змінивши вид адміністративного стягнення на штраф.

Суд апеляційної інстанції, вислухавши думку адвоката, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним і обґрунтованим, повністю узгодженим із наявними в матеріалах справи доказами та апелянтом не оспорюється.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що помякшують та обтяжують відповідальність.

Накладене адміністративне стягнення в кожному конкретному випадку має бути необхідним і достатнім для виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Суд апеляційної інстанції вважає, що адміністративне стягнення ОСОБА_4 саме на штраф не може бути змінено, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, що останній не вжив належних заходів, та допустив самовільний рух транспортного засобу, в звязку з чим і відбулася подія. Тобто, як вбачається правопорушник зневажливо поставився до обовязків ПДР України, як водія.

Крім того не знайшли свого відображення доводи апеляційної скарги щодо того, що правопорушнику потрібно право керування транспортним засобом для роботи, оскільки останній не працює водієм, будь-яких підтверджень до апеляційної скарги також долучено не було. Також, як вбачається з постанови суду, що правопорушник в судовому засіданні вину не визнав.

Однак, як встановлено апеляційним судом, при накладенні на ОСОБА_4 адміністративного стягнення судом першої інстанції необґрунтованого накладено адміністративне стягнення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у виді позбавлення права керування транспортними засобами саме на максимальний строк.

В свою чергу під час перегляду справи судом апеляційної інстанції було встановлено, що в матеріалах справи відсутня інформація, що ОСОБА_4 притягувався до адміністративної відповідальності. З матеріалів справи також вбачається, що автомобіль ОСОБА_4 застрахований, та спричинена потерпілому ОСОБА_5 шкода, буде відшкодована. Дані обставини суд апеляційної інстанції у відповідності до ст. 34 КУпАП відносить до помякшуючих обставин.

З огляду на викладене, конкретні обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про можливість помякшення ОСОБА_4 адміністративного стягнення, саме у зменшені строку позбавлення права керування транспортними засобами, зменшивши його до 6 (шести) місяців, оскільки, на переконання апеляційного суду, таке адміністративне стягнення в повній мірі буде сприяти вихованню ОСОБА_4 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення ним нових правопорушень.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні в частині накладеного адміністративного стягнення.

На підставі викладеного та керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 січня 2017 року відносно ОСОБА_4 змінити в частині накладення адміністративного стягнення.

Накласти на ОСОБА_4 адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців.

В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Дніпропетровської області ОСОБА_2