Ухвала суду № 64870359, 21.02.2017, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/235/17

Провадження 2-а/185/89/17

У Х В А Л А

21 лютого 2017 року м. Павлоград

Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Бабій С. О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Інспектора УПП ДПП р.7, б1 лейтенанта поліції ОСОБА_2, департаменту патрульної поліції м. Києва про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов позов ОСОБА_1 до Інспектора УПП ДПП р.7, б1 лейтенанта поліції ОСОБА_2, департаменту патрульної поліції м. Києва про скасування постанови.

20 січня 2017 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Проте недоліки вказані в ухвалі позивачем у встановлений судом строк не усунені, при тому що відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ухвалу суду від 20.01.2017 р. було отриманано позивачем 13.02.2017 р., а 14.02.2017 р. ним направлено до суду заяву щодо відкриття провадження у справі без сплати позивачем судового збору.

Відповідно до п. 1 ч.3 ст.108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Суд виходить із того, що положення ст. 288 КУпАП не є підставою для звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки нормою вказаної статті визначено, що особа, яка оскаржила постанову про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита, однак на звернення до суду з адміністративним позовом сплачується судовий збір відповідно до Закону України «Про судовий збір». Законом України "Про судовий збір"встановлено, що особи, які оскаржують постанови про адміністративне правопорушення, не віднесені до кола суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору.

За загальним правилом, у разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, а у випадку при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному. Так само, листом ВАСУ № 834/12/13-13 від 12.06.2013 року розяснено, що з моменту введення поняття «судовий збір» з 01 листопада 2011 року і приймаючи загальні положення про дію закону у часі, позивачі за цією категорією адміністративних позовів повинні на загальних умовах сплачувати судовий збір, встановлений Законом України «Про судовий збір».

Виключний перелік заяв та клопотань, за подання яких не справляється судовий збір, встановлений частиною 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір».

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» також встановлено перелік категорій осіб, які звільняються від сплати судового збору. Зазначені переліки є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.

При цьому судом також враховується, що, у пояснювальній записці до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», у частині обґрунтування необхідності прийняття законопроекту, зазначалося, що коло осіб, звільнених від сплати судового збору, наразі є необґрунтовано широким, в той час як розгляд будь-якої справи судом потребує витрат, незалежно від сплати судового збору. Відповідно, звільнення особи від сплати судового збору зрештою призводить до додаткового навантаження на державний бюджет. Також метою законопроекту зазначалося запровадження єдиного підходу до визначення ставок судового збору, встановлення обґрунтованих, та відповідно справедливих ставок судового збору, враховуючи соціально-економічну ситуацію в державі, зменшення числа осіб, звільнених від сплати судового збору, а також подвоєння надходжень до Державного бюджету України від його сплати, що значно підвищить рівень гарантованої Конституцією України доступності правосуддя шляхом кращого забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, матеріально-технічного забезпечення судів, та відповідно їх фінансової незалежності.

На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч.3 ст.108 КАС України суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Інспектора УПП ДПП р.7, б1 лейтенанта поліції ОСОБА_2, департаменту патрульної поліції м. Києва про скасування постанови повернути позивачу.

Розяснити позивачу, що у відповідності до ч.6 ст.108 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана Дніпропетровському апеляційному адміністративному суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя С.О. Бабій