Ухвала суду № 64866163, 22.02.2017, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/1977/16-ц

Провадження № 2-п/515/493/17

Татарбунарський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення

22 лютого 2017 року м.Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Чебан А.П.,

за участі секретаря Дечевої І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву про перегляд заочного рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 31 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Еталон» про захист прав споживача та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 31 січня 2017 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» про захист прав споживача та стягнення коштів. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Еталон» на користь ОСОБА_1 кошти сплачені за договором фінансового лізингу №003540 від 10 жовтня 2016 року у сумі 60 000 грн. та неустойку у сумі 7 200 грн., а всього 67 200 грн. Крім того, стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 672 грн.

Представник відповідача у встановлений законом строк звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення, зазначаючи, що судом допущено порушення вимог глави 8 ЦПК України щодо проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення. Крім того, представник відповідача вважає позов безпідставним та необґрунтованим, а також таким, що має на меті ввести в оману суд. У своїй заяві про перегляд заочного рішення представник відповідача вказує на добровільність укладеного договору між сторонами, заперечує укладення договору фінансового лізингу поза торгівельним або офісним приміщенням відповідача, а також вважає, що суд помилково дійшов висновку про визнання правочину нікчемним.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не зявився, однак надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.114). Просив відмовити відповідачу у перегляді заочного рішення від 31.01.2017 року.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, місце та час судового розгляду (а.с.112), у судове засідання не зявився. Заяв до суду про причини неявки не надходило.

Відповідно до ч.1 ст.231 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що підстав для задоволення заяви відповідача немає з огляду на таке.

Відповідно до ч.3 ст.231 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України, суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення чи скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду у загальному порядку.

Згідно з ч.1 ст.232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, обов'язковими для скасування заочного рішення суду є одночасна наявність трьох умов: відсутність відповідача в судовому засіданні, неповідомлення ним про причини неявки та їх поважність, а також наявність доказів, на які посилається відповідач, які повинні мати істотне значення для правильного вирішення спору.

З матеріалів справи вбачається, що 30.11.2016 року було відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 07.12.2016 року, яке, через відсутність відповідача, було відкладено на 26.12.2016 року.

09 грудня 2016 року до суду через канцелярію надійшло письмове заперечення відповідача на позовну заяву, в резолютивній частині якого представник відповідача просив розглядати справу без його участі (а.с.67).

Після цього судові засідання відкладались ще тричі на 17.01.2017 року, 31.01.2017 року та 31.01.2017 року, про призначення яких відповідач був належним чином повідомлений (а.с.а.с.76,91,94), однак від представника відповідача не надходило заяв про розгляд справи без його участі або про перенесення судового засідання. Суд прийняв рішення про ухвалення заочного рішення у зв'язку з наданням позивачем додаткових пояснень по справі (а.с.78-81) з приводу яких свою позицію відповідач не висловив. На думку суду, позиція відповідача з приводу позовних вимог за такий тривалий проміжок часу могла змінитися, тому з метою дотримання прав відповідача, відповідно до вимог ст.ст.224-226 ЦПК України, судом було ухвалено заочне рішення у справі, про що наполягав позивач (а.с.95 «зворот»).

Вирішуючі питання про перегляд заочного рішення суд бере до уваги слідуюче. Представником відповідача не надано доказів, підтверджуючих поважність його неявки в судові засідання, призначені на 17.01.2017 року, 31.01.2017 року та 22.02.2017 року, крім того, сама по собі поважність причини неявки відповідача не звільняє від процесуального обовязку повідомити суд про існування цієї причини та її поважність.

Крім того, на думку суду, вказані у заяві про перегляд заочного рішення факти (нібито порушення судом вимог щодо проведення заочного розгляду справи, добровільність з боку позивача щодо вибору контрагента та укладення з ним договору, заперечення укладення договору поза торгівельними або офісними приміщеннями відповідача, а також «вихід суду за межі позовних вимог») не мають істотного значення для вирішення спору, оскільки вказані обставини досліджувалися у судовому засіданні, а загальна позиція відповідача щодо заявлених позовних вимог врахована судом. Мотивований висновок суду з приводу зазначеного спору викладений в заочному рішенні від 31 січня 2017 року.

Тобто, як вбачається із матеріалів справи, представником відповідача не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для правильного вирішення справи по суті, а ті обставини, на які останній посилається в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, не можуть визнаватися такими, що дають підстави для скасування ухваленого судом заочного рішення.

Відтак, суд приходить до висновку, що вимоги представника відповідача про скасування заочного рішення не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.

Відтак, згідно з загальним порядком, заочне рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд Одеської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.208-210, 230-232 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Еталон» про перегляд заочного рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 31 січня 2017 року за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Еталон» про захист прав споживача та стягнення коштів залишити без задоволення.

Ухвала суду, згідно зі ст.293 ЦПК України, окремому оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з загальним порядком заочне рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд Одеської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Чебан