Рішення № 64863151, 15.02.2017, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/17842/16-ц

Провадження № 2/127/648/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

15.02.2017 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Короля О.П.,

секретарів Куйдан Ю.М., Бондарчук А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1, згідно з свідоцтвом про право на спадщину за законом від 10.04.2012 року, виданого державним нотаріусом Третьої вінницької державної нотаріальної контори ОСОБА_3 та витягу про державну реєстрацію прав КП «ВМБТІ» від 25.04.2012 року №36217928 є власником 69/100 трикімнатної квартири АДРЕСА_1.

Іншим власником 31/100 цієї квартири є ОСОБА_2, яка займає одну з кімнат площею 11,9 кв.м.

Протягом понад 10-ти років відповідач неналежним чином використовує дане житлове приміщення, зносить туди різне сміття, яким вже заполонила усю кімнату, в результаті чого у квартирі неприємний запах. Також ОСОБА_2 палить, підпалює сміття, залишає увімкненими газову плиту та крани з водою. Вона є особою неврівноваженою, на будь-які зауваження реагує агресивно, вдається до погроз життю та здоровю позивача, її дітей та сусідів.

Відповідач відмовляється вносити свій вклад у будь-які поліпшення та ремонт приміщень спільного користування, а саме кухню, ванну кімнату, вбиральню та коридор. Таким чином, своїми діями ОСОБА_2 створює нестерпні умови життя для сімї позивача.

Чисельні звернення позивача до відповідних органів державної влади та комунальних служб позитивного результату не дали, оскільки відповідач не реагує на всі розяснювальні бесіди та зауваження, що стало підставою звернення ОСОБА_1 до суду з позовом про припинення права на частку у спільному майні.

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не зявилась з невідомих суду причин, про день, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином.

Допитані в судовому засіданні свідки дали такі показання.

Свідок ОСОБА_4 розповіла про те, що вона є сусідкою сторін. ОСОБА_2 не дотримується правил гігієни, зберігає гору сміття у своїй кімнаті. Уже близько трьох місяців свідок не бачить відповідача в під»їзді та квартирі. Проте від сміття, яке знаходиться у її кімнаті йде дуже неприємний запах, який розповсюджується по підїзду та на балконі свідка.

Свідок ОСОБА_5 дала суду показання про те, що ОСОБА_2, яка є її сусідкою, постійно приносить в свою кімнату сміття, чим створює жахливі умови для проживання. В квартирі АДРЕСА_1 позивач мешкає з народження. ОСОБА_2 свідок знає приблизно 7-8 років.

Свідок ОСОБА_6 дала показання суду про те, що протягом довгих років ОСОБА_2 збирала сміття в своїй кімнаті, в звязку з чим у квартирі разом із нею мешкати неможливо, по всій квартирі бігають миші і таргани. Сусіди намагалися поспілкуватись з ОСОБА_2, просили навести порядок в кімнаті, проте безрезультатно.

Заслухавши пояснення позивача і її представника, показання свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з таких підстав.

ОСОБА_1 згідно з свідоцтвом про право на спадщину за законом від 10.04.2012 року, виданого державним нотаріусом Третьої вінницької державної нотаріальної контори ОСОБА_3 та витягу про державну реєстрацію прав КП «ВМБТІ» від 25.04.2012 року №36217928 є власником 69/100 трикімнатної квартири АДРЕСА_1.

Іншим власником 31/100 цієї квартири є ОСОБА_2, яка займає одну з кімнат площею 11,9 кв.м.

Протягом понад 10-ти років відповідач неналежним чином використовує це житлове приміщення, зносить в кімнату різне сміття, яким зайнята вся кімната, в результаті чого у квартирі неприємний запах, антисанітарні умови проживання. ОСОБА_2 палить у кімнаті, підпалює сміття, залишає увімкненими газову плиту та крани з водою, чим порушує протипожежні норми та правила користування газовими та електроприладами, правила водопостачання. Антисанітарні умови загрожують захворюваннями позивачу і її дітям, іншим мешканцям під»їзду.

Відповідач є неврівноваженою особою , на зауваження позивача та сусідів з під»їзду реагує агресивно. Вона вдається до погроз життю та здоровю позивача, її дітей та сусідів.

Відповідач відмовляється вносити свій вклад у будь-які поліпшення та ремонт приміщень спільного користування у квартирі : кухню, ванну кімнату, вбиральню та коридор.

Відтак своїми діями ОСОБА_2 створює нестерпні умови життя для сімї позивача, що призводить до неможливості спільного володіння та користування квартирою.

Чисельні звернення позивача до відповідних органів державної влади та комунальних служб позитивного результату не дали, оскільки відповідач не реагує на всі розяснювальні бесіди та зауваження.

Згідно з ч. 1 ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

1)частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

2)річ є неподільною;

3)спільне володіння і користування майном є неможливим;

4)таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сімї.

Як вбачається з судової практики Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ для задоволення позову про припинення права власності особи на частку у спільному майні достатньо наявності будь-якої з вищеперерахованих підстав за умови, що це не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника.

Щодо забезпечення вимог п. 4 ч.1 ст. 365 ЦК України, то припинення права власності не завдасть істотної шкоди відповідачу, тому що вона, хоч і володіє часткою і зареєстрована в спірній квартирі, проте вже кілька років в ній не проживає, а використовує лише як сміттєзвалище. ОСОБА_2 довела кімнату до такого стану, що проживати там неможливо через захаращеність сміттям, сморід, наявність мух, тарганів та інші антисанітарні вимоги.

Зі слів позивача відповідач ОСОБА_2 мешкає у своїх родичів, але де саме їй невідомо.

Зі слів допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_2 в квартирі не мешкає, а використовує кімнату для накопичення сміття.

Відповідно до ч.2 ст. 365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Відповідно до звіту ФОП ОСОБА_7 з незалежної оцінки 31/100 частки квартири №141, що належить ОСОБА_2 і розташованої за адресою : м. Вінниця, вул. Келецька, 59, становить 49361 грн.

Згідно з квитанцією №5213/з14 від 07.10.2016 року позивачем було внесено на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області вартість 31/100 частки квартири, що належить відповідачу ОСОБА_2 і яка згідно зі звітом з незалежної оцінки складає 49361 грн. Тобто позивач виконала вимоги ч. 2 ст. 365 ЦК України.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 365 ЦК України, ст. ст. 4,10,57-60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_2 на 31/100 частину квартири АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 31/100 частину квартири АДРЕСА_1.

Виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію за 31/100 частину квартири АДРЕСА_1 в розмірі 49361 грн. з депозитного рахунку Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування витрат зі сплати судового збору 551,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач може оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Суддя