Ухвала суду № 64862228, 21.02.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/5344/16

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комінтернівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року, у справі за позовом Приватного підприємства «Хлібопродукт» до Комінтернівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Приватне підприємство «Хлібопродукт» звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Комінтернівській об'єднаній Державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, а саме: визнання протиправним та скасування рішення № 19 від 28 вересня 2016 року про виключення ПП «Хлібопродукт» з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування; зобов'язання поновити реєстрацію ПП «Хлібопродукт» суб'єктом спеціального режиму оподаткування з 01 вересня 2016 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції про скасування оскаржуваного рішення не відповідає встановленим обставинам справи, так як позивачем не виконується основної вимоги перебування підприємства на спеціальному режимі оподаткування, а саме постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих земельних ділянках, так як продукція позивача виготовлена на земельних ділянках на які належним чином не оформлено право користування, а тому вона не є власно виробленою продукцією.

Більш того, податковим органом встановлено факти завищення підприємством показників врожайності, а також відсутність можливості здійснення підприємством комплексної обробки належної землі, що свідчить про наявність ризиків у формуванні фіктивного податкового кредиту підприємством.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а судове рішення - без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП «Хлібопродукт» знаходиться на спеціальному режимі оподаткування податком на додану вартість в сфері сільського господарства з 01 січня 2009 року.

При цьому, підприємством, в період з січня по вересень 2016 року, подавались до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість за спеціальним режимом оподаткування діяльності у сфері сільського господарства (а.с. 49-64).

В свою чергу, Комінтернівською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області 28 вересня 2016 року прийнято рішення № 19 (за формою № 6-РРС) про виключення сільськогосподарського підприємства ПП «Хлібопродукт» з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування (а.с. 11-12).

Підставою для прийняття вказаного рішення стали висновки спеціальної комісії податкового органу, створеної наказом № 160 від 01 серпня 2016 року, що викладені у протоколі засідання комісії № 47 від 27 вересня 2016 року.

Не погодившись із прийнятим рішенням контролюючого органу позивач звернувся до суду з даним позовом.

За наслідками встановлених обставин, судом першої інстанції зроблено висновок, з яким погоджується колегія суддів, про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення про виключення ПП «Хлібопродукт» з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування а також поновлення його у вказаному реєстрі, з огляду на наступне.

Так, відповідно до п. 209.1. ст. 209 ПК України, резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно 209.6. ст. 209 ПК України, сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Відповідно до п. 209.11. ст. 209 ПК України, якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то:

а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку;

б) контролюючий орган виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею;

в) таке підприємство вважається платником зазначеного податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

Згідно п. 209.12. ст. 209 ПК України, сільськогосподарське підприємство виключається з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування у разі, коли:

а) підприємство подає заяву про зняття його з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування та/або про його реєстрацію як платника зазначеного податку на загальних підставах;

б) підприємство підлягає реєстрації як платник податку на загальних підставах;

в) щодо підприємства прийняте рішення про припинення шляхом ліквідації або реорганізації.

За наявності підстав, визначених у підпунктах "а", "б" цього пункту, сільськогосподарське підприємство знімається з реєстрації як суб'єкт спеціального режиму оподаткування з одночасною реєстрацією як платник податку на загальних підставах.

Відповідно до п. 6.11. Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, що затверджено наказом Міністерства фінансів України № 1130 від 14 листопада 2014 року, якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то:

- на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений статтею 209 розділу V Кодексу. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку;

- контролюючий орган виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених статтею 209 розділу V Кодексу та цим Положенням;

- таке підприємство вважається платником ПДВ на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

Відповідно до п. 6.13. вказаного Положення, у випадку, визначеному пунктом 6.11 цього розділу, не пізніше 20 календарного дня з моменту досягнення перевищення сільськогосподарське підприємство зобов'язане подати до контролюючого органу, в якому воно зареєстроване як суб'єкт спеціального режиму оподаткування, заяву про зняття з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість за формою № 3-РС (додаток 9), а також заяву про реєстрацію як платника податку на додану вартість на загальних умовах за формою № 1-ПДВ.

Пунктом 6.14. вказаного Положення встановлено, якщо сільськогосподарське підприємство не подає заяви (заяв) у строки, встановлені пунктом 6.13 цього розділу, та контролюючий орган за результатами документальної невиїзної перевірки (на підставі поданих податкових декларацій), планової або позапланової виїзної перевірки встановить факт перевищення, то незалежно від строку, який пройшов із часу досягнення перевищення, контролюючий орган приймає рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування за формою № 6-РРС (додаток 10). На підставі такого рішення контролюючий орган виключає сільськогосподарське підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, проводить реєстрацію такого підприємства як платника ПДВ на загальних умовах за процедурами перереєстрації.

У цьому випадку дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, датою виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування є дата підписання рішення про виключення з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, датою, з якої сільськогосподарське підприємство вважається платником ПДВ на загальних підставах, є перше число місяця, в якому було допущено перевищення.

Колегією суддів встановлено, що підставою для виключення ПП «Хлібопродукт» з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування став встановлений податковим органом факт поставляння останнім протягом 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг.

Вказаний висновок складений на засіданні спеціальної комісії податкового органу, створеної наказом Комінтернівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області № 160 від 01 серпня 2016 року, на якому розглядались можливі податкові ризики платників ПДВ, що оформлене протоколом № 47 від 27 вересня 2016 року.

В свою чергу, вищевказаними нормами встановлений чіткий порядок виключення платників ПДВ з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

Так, якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування.

При цьому, у підприємства виникає обов'язок не пізніше 20 календарного дня з моменту досягнення перевищення сільськогосподарське підприємство подати до контролюючого органу, в якому воно зареєстроване як суб'єкт спеціального режиму оподаткування, заяву про зняття з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість за формою № 3-РС.

В разі неподання відповідної заяви, контролюючий орган за результатами документальної невиїзної перевірки (на підставі поданих податкових декларацій), планової або позапланової виїзної перевірки встановить факт перевищення, то незалежно від строку, який пройшов із часу досягнення перевищення, контролюючий орган приймає рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування за формою № 6-РРС.

В даному випадку, в зібраних матеріалах справи відсутня заява позивача про зняття його з реєстрації, як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість за формою № 3-РС.

Також, в зібраних матеріалах справи відсутній акт/довідка, що підтверджує факт документальної невиїзної перевірки (на підставі поданих податкових декларацій), планової або позапланової виїзної перевірки, якими встановлено відповідне перевищення виробництва.

В свою чергу, висновок комісії податкового органу, що оформлений протоколом її засідання, не є підставою для прийняття рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування за формою № 6-РРС.

Більш того, колегія суддів критично відноситься до таких висновків комісії, якими встановлено факт виробництва сільськогосподарської продукції позивачем на земельних ділянках на які належним чином не оформлено право користування, а також відсутність можливості здійснення підприємством комплексної обробки належної землі та завищення показників врожайності, що свідчить про наявність ризиків у формуванні фіктивного податкового кредиту підприємством, з огляду на наступне.

Так, пунктом 209.11 ст. 209 ПК України, визначено підстави, за яких на платника не поширюється спеціальний режим оподаткування, серед яких відсутня така підстава як порушення порядку державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок, на яких вирощується сільськогосподарська продукція товаровиробником.

В даному випадку, порушення вимог законодавства щодо державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок, за наявності неспростовного факту реалізації платником фіксованого сільськогосподарського податку вирощених сільськогосподарських товарів на орендованих земельних ділянках в обсязі, не меншому, ніж 75 відсотків вартості всіх товарів, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, не може бути самостійною підставою для висновку, що такі товари не є власною продукцією підприємства у розумінні п.209.6 ст. 209 Податкового кодексу України, та, відповідно, підставою для висновку щодо невиконання підприємством вимог спеціального режиму оподаткування фіксованим сільськогосподарським податком.

В свою чергу, висновок податкового органу про відсутність можливості здійснення підприємством комплексної обробки належної землі та завищення показників врожайності не приймається колегією суддів, так як складання такого висновку можливе лише після проведення відповідної перевірки платника податків.

Внаслідок чого, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення про виключення ПП «Хлібопродукт» з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність поновлення попереднього статусу позивача у відповідному реєстрі, так як його виключення відбулось на підставі протиправного рішення суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Комінтернівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року - без змін.

Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Комінтернівську об'єднану Державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: А.В. Бойко

Т.М. Танасогло