Ухвала суду № 64862218, 21.02.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 520/13914/16-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Калініченко Л.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси на постанову Київського районного суду м.Одеси від 23 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про визнання рішень протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2016 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про визнання рішень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить:

- визнати протиправним рішення УПФ України в Київському районі м. Одеси №857374 від 15 вересня 2016 року «Про відмову у призначенні пенсії у разі переведення з виду на вид»;

- визнати протиправним рішення УПФ України в Київському районі м. Одеси №857374 від 26 жовтня 2016 року «Про відмову у перерахунку пенсії»;

- зобов'язати УПФ України в Київському районі м. Одеси призначити ОСОБА_2 пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» з 12 вересня 2016 року у розмірі 60% від заробітної плати відповідно до довідки про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг, або кваліфікаційний чин, або спеціальні звання, або дипломатичний ранг, надбавка (винагорода) за вислугу років), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 09 вересня 2016 року №11550/05, виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області та з урахуванням середньомісячного розміру надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, премії, премії до державних, професійних та ювілейних дат, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації та грошової винагороди на які нараховані та з яких утримані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний соціальний внесок згідно з довідкою про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 03 жовтня 2016 року № 9448/04, видану Управлінням Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області та довідку від 28 вересня 2016 року № 12351/05, видану ГУПФ України в Одеській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що їй неправомірно відмовлено у задоволенні заяви про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України „Про державну службу шляхом прийняття рішення №857374 від 15 вересня 2016 року про відмову у призначення пенсії у разі переведення з виду на вид та рішення № 857374 від 26 жовтня 2016 року де відмова у врахуванні інших виплат при розрахунку її пенсії ґрунтувалась на тому, що інші виплати не входять до складу заробітної плати державних службовців згідно ст. 50 Закону України „Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ та зазначено, що даним Законом призначення пенсії по інвалідності не передбачено та вказаний Закон не передбачає проведення перерахунку раніше призначених пенсій.

Постановою Київського районного суду м.Одеси від 23 листопада 2016 року адміністративний позов задоволений.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, УПФ України в Київському районі м. Одеси звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги УПФ України в Київському районі м. Одеси, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

12 вересня 2016 року позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" разом із заявою надала необхідні документи для призначення пенсії, в тому числі і довідку про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг, або кваліфікаційний чин, або спеціальні звання, або дипломатичний ранг, надбавка (винагорода) за вислугу років), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 09 вересня 2016 року № 11550/05, виданої ГУПФ України в Одеській області за формою затвердженою постановою правління ПФУ від 04 вересня 2013 року №15-1 та 19 жовтня 2016 року разом із заявою подала до відповідача довідки про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 03 жовтня 2016 року № 9448/04, видану Управлінням Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області та довідку від 28 вересня 2016 року № 12351/05, видану ГУПФ України в Одеській області.

УПФ України в Київському районі м. Одеси прийнято рішення № 857374 від 15 вересня 2016 року про відмову у призначення пенсії у разі переведення з виду на вид та рішення № 857374 від 26 жовтня 2016 року де відмова у врахуванні інших виплат при розрахунку пенсії позивача ґрунтувалась на тому, що інші виплати не входять до складу заробітної плати державних службовців згідно ст. 50 Закону України „Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ та зазначено, що даним Законом призначення пенсії по інвалідності не передбачено та вказаний Закон не передбачає проведення перерахунку раніше призначених пенсій.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції правильним та таким, що відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України "Про державну службу", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

В апеляційної скарзі вказується на те, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим апелянтом ставиться питання про скасування постанови Київського районного суду м.Одеси від 23 листопада 2016 року та ухвалення нової постанови, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Колегія суддів не погоджується з такими доводами апелянта з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завдання адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень тому числі органів державної влади.

Згідно ч. 1, 3ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо гарантується на підставі Конституції України.

Частиною 4 ст. 9 КАС України встановлено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 22 Конституції України, встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно до п. 1.7. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 в редакції, затвердженої постановою Правління пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1 (далі - Порядок), 1.7. днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

За бажанням особи, якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення.

Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» дискримінація за ознакою інвалідності забороняється.

Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ визнано такими, що втратили чинність: 1.Закон України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Відповідно до п. 10. Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Аналізуючи вищевикладені норми законодавства, колегія суддів вважає, що вимоги ОСОБА_2 про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» та включення в розрахунок пенсії середньомісячного розміру надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, премії, премії до державних, професійних та ювілейних дат, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації є законними і за змістом статті 37 Закону України "Про державну службу" в редакції чинній на момент звернення за призначенням пенсії правомірні, так як, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

До того ж, відповідно до частини 9 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15), особам, визнаним інвалідами I або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів I або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно до цього Закону призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.

Крім того, дослідивши матеріали справи, колегією суддів встановлено, що відповідно до трудової книжки ОСОБА_2 серії АТ-ІІІ №0661188 позивач з 2002 року по день звільнення працювала в органах Пенсійного фонду України і стаж державної служби на момент звільнення її склав 14 років 4 місяці і 14 днів.

Частиною 1 статті Закону України „Про оплату праці" встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 Закону України „Про оплату праці" визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною 2 ст. 50 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Відповідно до розділу 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року N5матеріальна допомога та індексація входять до складу інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Згідно до ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що індексація є частиною доходів населення з якої сплачувались страхові внески, тому вона підлягає врахуванню в заробіток (доход) застрахованої особи для обчислення пенсії. Таким чином, матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація входять до системи оплати праці державного службовця.

Стаття 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Відповідно до вищевказаних норм, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що матеріальні допомоги, індексація, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування включається до складу заробітної плати державного службовця, враховується при обчисленні розміру його пенсії, оскільки перевага має надаватись не положенням законів України „Про державну службу" та „Про оплату праці", які щодо спірних відносин є загальними, а спеціальним нормам, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка звернулася до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» 12 вересня 2016 року, таким чином, на думку колегії суддів, ОСОБА_2 має право отримати пенсію з урахуванням середньомісячного розміру надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, премії, премії до державних, професійних та ювілейних дат, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації з дати подачі заяви, а саме з 12 вересня 2016 року.

Аналізуючи встановлені обставини справи та діючі норми законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в повному обсязі.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись, ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Київського районного суду м.Одеси від 23 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направленні її копій сторонам та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий: Т.М.Танасогло

Суддя: А.В.Бойко

Суддя: О.В.Яковлєв